Справа № 2-216/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М         У К Р А Ї Н И

(заочне)                                                                      

17 лютого 2010  року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді       - Калініченко О.Б.

при  секретарі                             - Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що шлюбні відносини між ним та відповідачкою фактично припинені внаслідок несхожості характерів та поглядів на життєві проблеми, у зв’язку цим постійно виникають непорозуміння, сварки, почуття любові та поваги між ними втрачено, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, тому вважає збереження шлюбу та примирення між ними неможливим, оскільки цей шлюб є лише формальністю для обох сторін.

В судове засідання позивач не з’явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення  на підставі наявних у справі доказів не заперечував.  

Відповідачка 21.01.2010 року надала суду письмову заяву про скорочення строку на примирення та погодження на розірвання шлюбу, однак в судове засідання 17.02.2010 року не з’явилась, про причини своєї неявки або про згоду на розгляд справи за її відсутності  суд не повідомила.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, дослідивши письмову заяву позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 05.04.2003 року, від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом 6-ти місяців сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, тому подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між сторонами втрачено, і наданий судом строк для примирення, який за заявою сторін був скорочений, не вплинув на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Між сторонами майнового спору на даний час немає. Донька залишається проживати з матір’ю.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, т. я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо. При таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, -

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Кременчуцьким міським відділом реєстрації актів  громадянського стану 05.04.2003 року, актовий запис № 209, -  розірвати.

Стягнути витрати по розірванню шлюбу в доход держави з ОСОБА_1 у розмірі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.            

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

                          Суддя: