Справа № 136/109/19

Провадження № 22-ц/801/790/2019

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 рокуСправа № 136/109/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Войтка Ю.Б., Сопруна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 08 лютого 2019 року за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

Ухвалу постановив суддя Кривенко Д.Т.

Ухвалу постановлено у м. Липовці Вінницької області

Повний текст ухвали складено 08 лютого 2019 року,

встановив:

В січні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 04 січня 2011 року в загальній сумі 37 342,68 грн.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 17 січня 2019 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 08 лютого 2019 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Роз'яснено позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

В апеляційній скарзі позивач АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Зазначив, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм процесуального права. Позивачем у встановлений судом строк виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а тому суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 відзиву на апеляційну скаргу позивача не подав.

Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, залишаючи без руху позовну заяву АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: виклавши у позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, він не зазначив доказів, що підтверджують вказані обставини; позивач не зазначив коли мали місце відповідні невиконання зобов'язань боржником, відсутні обґрунтування та математичні формули, за якими позивач нарахував відповідну заборгованість за кредитом, процентами, пенею, штрафами, що позбавляє суд можливості встановити обставини, які підлягають доказуванню та перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку сум, які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того додані до позовної заяви докази не повністю засвідчено належним чином, деякі з них подані у фотокопіях, що ставить їх під сумнів. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху (а. с. 44-45).

На виконання вимог зазначеної ухвали позивач АТ КБ «Приватбанк» 29 січня 2019 року через службу кур'єрської доставки «Міст Експрес» направив до суду заяву про усунення недоліків, яка надійшла до суду першої інстанції 07 лютого 2019 року.

У цій заяві позивач зазначив, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості містить відомості щодо розміру відсоткової ставки, розміру нарахованих відсотків, пені, суми коштів, які надходили в рахунок погашення заборгованості, суму використаних кредитних коштів, періоду нарахування, відомості щодо розміру простроченого зобов'язання; а для більш детального встановлення судом обставин нарахування та погашення складових заборгованості надано виписку по особовому рахунку відповідача (а. с. 47-48).

До заяви про усунення недоліків позивач додав виписку по особовому рахунку позичальника ОСОБА_3 за період з 04 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, копію довіреності № 3415-К-Н-О від 09 серпня 2018 року на ім'я представника АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 та копію витягу з наказу № СП-2018-6937670 від 04 липня 2018 року «Про делегування права видавати довіреності від імені Банку» (а. с. 49-60).

Суд першої інстанції 08 лютого 2019 року постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачеві з тих підстав, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк визначений судом, оскільки зазначені судом недоліки усунув лише частково, зокрема, надав належним чином завірену лише частину документів, які долучались до позовної заяви, а інші недоліки усунуті не були.

Такий висновок суду першої інстанції висловлений із порушенням вимог процесуального закону.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Згідно з частиною 1 цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3).

За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Зі змісту позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що у позовній заяві позивач виклав обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначив підстави виникнення заборгованості за кредитним договором, з посиланням на розрахунок суми заборгованості, в якому зазначені періоди та розмір нарахування складових заборгованості, розмір простроченого зобов'язання; зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, додав їх до позовної заяви, а також зазначив про наявність у нього та відповідача оригіналів відповідних доказів.

Таким чином не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху з зазначених судом підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а недоліки, встановлені судом, могли бути усунуті під час підготовчого засідання, при цьому суд завчасно надав оцінку доказам, наданим позивачем в обґрунтування своїх вимог та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві.

Висновок суду про повернення позовної заяви позивачеві у зв'язку із невиконанням останнім вимог суду щодо надання доказів не ґрунтується на вимогам норм процесуального законодавства (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Відповідно до норм ст. 89 та 264 ЦПК України питання щодо доведеності обставин, якими обґрунтовуються вимоги позивача, оцінка належності, допустимості, достатності достовірності доказів, вирішуються судом на стадії судового розгляду, а не на стадії відкриття провадження у справі та перевірки відповідності позовної заяви вимогам щодо її форми та змісту.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного і керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 08 лютого 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ.В. Матківська

СуддіЮ.Б. Войтко

В.В. Сопрун