ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

17 квітня 2019 року

м. Дніпро

справа № 198зп-19/160/2889/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Головко О.В. (доповідач),

                               суддів:  Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,     

  

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД»

до  Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 21.03.2019 № ДН414/25І/АВ/МГ-ФС/257.

Одночасно с позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та заборони відповідачу звертати оскаржувану постанову до примусового виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким забезпечити позов у заявлений позивачем спосіб. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у період з 05.02.2019 по 19.02.2019 проведено інспекційне відвідування ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», за результатами якого відповідачем прийнято постанову  від 21.03.2019 № ДН414/25І/АВ/МГ-ФС/257 про накладення штрафу у сумі 38016030,00 грн. за не проведення індексації заробітної плати 911 працівникам у вересні 2017 року.

Позивач вважає таку постанову протиправною, прийнятою без урахування всіх обставин, які мали бути досліджені під час перевірки, а також з невірним застосуванням норм чинного законодавства.

В обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, при цьому діюча редакція  Закону України «Про виконавче провадження»  не надає боржнику строку на добровільне виконання рішення, а тому в будь-який момент банківські поточні рахунки позивача можуть бути арештовані виконавчою службою та у цьому випадку діяльність підприємства взагалі може призупинитися, а працівники підприємства не отримають свою заробітну плату.

Суд першої інстанції не погодився з доводами позивача, дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки заява   про  забезпечення позову, а також і додані до даної заяви  докази не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів підприємства, за захистом яких він звертається до суду. Також суд першої інстанції зазначив, що судом не може бути обрано підставою для вжиття заходів забезпечення позову посилання заявника на те, що у будь-який момент банківські поточні рахунки позивача можуть бути арештовані виконавчою службою, оскільки дані обставини не підтверджено відповідними доказами, а саме: вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на примусове виконання оспорюваної постанови.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

За приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 152 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:  зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;  забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.

Зі змісту позовної заяви  Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» вбачається, що позивач проводить господарську діяльність з 2017 року із застосуванням праці 905 осіб згідно з затвердженим штатним розписом. Місячний фонд оплати праці на Товаристві складає 16373539,85 грн. без урахування суми ЄСВ та податку з доходів фізичних осіб.

Сума штрафу, застосованого до позивача відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 21.03.2019 № ДН414/25І/АВ/МГ-ФС/257, складає 38016030,00 грн., що більш, ніж вдвічі, перевищує місячний обсяг фонду оплати праці Товариства.

При цьому суд першої інстанції мав врахувати, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За висновком суду апеляційної інстанції, викладені в позовній заяві мотиви звернення до суду та доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, є достатніми для висновку щодо існування небезпеки ускладнення забезпечення ефективного захисту порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, оскільки внаслідок можливого звернення  оскаржуваної постанови до примусового виконання до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі можуть виникнути несприятливі наслідки як для позивача (неможливість проведення господарської діяльності, виникнення боргових зобов’язань перед контрагентами тощо), так і для третіх заінтересованих осіб, зокрема – робітників (неотримання заробітної плати, неможливість виконувати трудові обов’язки тощо), а також для держави – через неможливості сплати Товариством податків та обов’язкових платежів.

При цьому необґрунтованим є висновки суду щодо неподання позивачем доказів вчинення дій по примусовому стягненню суми штрафу, адже сам інститут забезпечення позову покликаний на попередження тих дій, які можуть призвести до подальших порушень прав та інтересів позивача.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом першої інстанції не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, із неправильним застосуванням норми матеріального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.

                              Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року в адміністративній справі № 160/2889/19 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 21.03.2019 № ДН414/25І/АВ/МГ-ФС/257 до набрання рішення в адміністративній справі № 160/2889/19 законної сили.

Заборонити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області звертати до примусового виконання постанову № ДН414/25І/АВ/МГ-ФС/257 від 21.03.2019 до набрання рішення в адміністративній справі № 160/2889/19 законної сили.

Постанова суду набирає законної сили з 17 квітня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

                    Повна постанова складена 17 квітня 2019 року.

  

Головуючий - суддя                                                                      О.В. Головко

                               суддя                                                                      Т.І. Ясенова

                               суддя                                                                      А.В. Суховаров