ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 362/1634/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лебідь-Гавенко Г.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Васильківського районного відділу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на шість місяців та примусове видворення за межі України, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 6 (шість місяців) та примусове видворення за межі території України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року у та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 березня 2018 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері в м. Васильків Київської області по вул. Донбасівській співробітниками Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області був виявлений громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував на території України без наявних законних підстав, які б надавали право законного перебування його на території України на визначений термін.

Рішенням ГУ ДМС України в м. Києві про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця без громадянства від 29.08.2018 примусово повернено до країни походження або третьої країни громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 22.09.2018.

Рішення про примусове повернення в країну походження або третю країну відповідачем в установлений строк не виконано.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з позовом про затримання та примусове видворення за межі України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача та наявність підстав для задоволення позову.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Васильківського районного відділу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області з даним позовом до суду про примусове видворення відповідача стало невиконання останнім у добровільному порядку рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 29.08.2018, яким відповідача зобов'язано покинути територію України у термін до 22.09.2018. (а.с.18-19).

Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, трьохмісячний строк для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно із ч. 1 ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

З огляду на приписи ч.1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", підстави, які дають позивачу право на пред'явлення вищезазначених позовних вимог виникають після невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення з України.

Таким чином, перебіг трьохмісячного строку для звернення до суду з даним позовом розпочався 22.09.2018 після закінчення строку для виконання рішення ГУ ДМС в місті Києві про примусове повернення з України.

Разом з тим, з даним адміністративним позовом позивач звернувся 18 березня 2019, тобто із порушенням строку встановленого абз. ч. 2 ст. 122 КАС України.

Матеріали справи свідчать, що із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом позивач не звертався, вказане питання судом першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження та в подальшому не вирішувалось.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що позивач пропустив строк для звернення до суду з даним позовом і не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування рішення суду від 19 березня 2019 року.

У відповідності до пп. пп. 1, 3 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 319 КАС України, рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про залишення без розгляду позовних вимог.

Разом з тим, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, апелянт просив прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, в той час як судом встановлені підстави для залишення адміністративного позову без розгляду. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Васильківського районного відділу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на шість місяців та примусове видворення за межі України - задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року скасувати.

Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Васильківського районного відділу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на шість місяців та примусове видворення за межі України - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська

СуддяА.Б. Парінов

СуддяВ.Ю. Ключкович

Повне судове рішення складено 18.04.2019.