Судове рішення #7852299

                       

Справа № 2-а-55/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

    12  лютого 2010  року                                                                        м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді  Діденко О.П.,

при секретарі  Чепелі М.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу за адміністративним позовом    ОСОБА_1 до інспектора ДПС Носівського ВДПІ в Чернігівській області Веремієнка Владислава Олександровича  про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  

В С Т А Н О В И В :

У   позові до суду позивач ОСОБА_1  просив  визнати нечинною та скасувати винесену відповідачем  11 вересня   2009 року   постанову, якою його    притягнуто до адміністративної відповідальності  за ст. 122 ч.1 КупАП,, а пропущений строк звернення до суду поновити.

Заявлені вимоги    обґрунтував тим, що  він правила дорожнього руху 11 вересня 2009 року під час керування  автомобілем  ГАЗ держ.ном. знак НОМЕР_1   не порушував – суцільну лінію  розмітки автодороги не пересікав,  відповідач  його вину не довів, про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не повідомив.

В судовому засіданні позивач   ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав  та  пояснив, що правопорушення не вчиняв, тобто суцільну лінію розмітки не перетинав, так як з відео зйомки вбачається, що ліве переднє колесо автомобіля знаходиться на лінії розмітки, а не за нею, що постанову  про притягнення його до адміністративної відповідальності для підпису йому відповідач надавав, але він від підпису відмовився, так як з нею був незгодний, але її копію не вручив, та що  про постанову йому стало відомо 11.12.2009 року від державної  виконавчої служби, тому просив поновити   строк звернення до суду, як пропущений з поважної причини, при цьому посилався на ту обставину, що   через незнання  ним було оскаржено до суду протокол про адміністративне правопорушення, а не постанову.

Відповідач  ОСОБА_2  позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем  порушено п.34 ПДР України, так як він перетнув суцільну лінію  дорожної розмітки керованим ним автомобілем, що під час складання протоколу ОСОБА_1 знаходився біля службового автомобіля, постанова була винесена на місці вчинення правопорушення, від отримання її копії та підпису ОСОБА_1 відмовився  у присутності зазначених у протоколі  свідків,  тобто, про час  її винесення позивач знав і  відразу  повідомив, що буде оскаржувати її до суду,   тому  вважає  його  пояснення безпідставними.    

Заслухавши пояснення  сторін,  дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

  Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, а відповідно до  частини другої зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ст.283 КУпАП у постанові про  притягнення до адміністративної відповідальності повинні бути зазначені обставини, встановлені при розгляді справи про адміністративне правопорушення., а ст..251 КУпАП передбачено, що  доказами в справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному  законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 22 грудня 2009 року, а оскаржувана постанова винесена відповідачем  11 вересня 2009 року, тобто, ним пропущено передбачений  10-денний строк  її оскарження до суду.  Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 від отримання її копії відмовився, тому його пояснення  в тій частині, що дана постанова йому  не вручалася, а він відмовився лише від її підпису,  та що  про постанову йому стало відомо   11.12.2009 року від державної виконавчої служби на увагу не заслуговують.  ОСОБА_1 21 вересня 2009 року звертався  до суду з позовом, у якому оскаржував протокол про адміністративне правопорушення і постановою суду  від 13 жовтня  2009 року йому відмовлено  у задоволенні позову з тих підстав, що оскарження протоколу  про адміністративне правопорушення КУпАП не передбачено і в цьому ж судовому рішенні зазначено, що оскарженню підлягає постанова  і дана постанова набрала законної сили 26 жовтня 2009 року, але не дивлячись на зазначене, з даним позовом про оскарження постанови позивач звернувся лише 22 грудня 2009 року, тобто пропустив 10-денний строк навіть після того, як дізнався, що  оскарженню підлягає постанова, що дає підстави суду прийти до висновку, що строк звернення до суду ним пропущено без поважної причини,  а тому підстав для його поновлення немає, що є однією з підстав для відмови у задоволенні позову.

Далі,  у пункті  34 ПДР України п.п.1.1 зазначено, що суцільна лінія  поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі проїзної частини, на які в»їзд заборонено. Сам позивач ОСОБА_1 після   результатів відеозйомки не заперечував, що  ліве переднє колесо автомобіля знаходилося на  суцільній лінії, як і не заперечував, що пішохід йому перешкодою не був. За таких обставин суд вважає, що відповідачем доведена законність винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, а позивачем  правомірність своїх дій не доведена.

З огляду на встановлене та  приймаючи до уваги, що  відповідач звернув увагу суду на ту обставину, що  позивач мав можливість вчасно оскаржити постанову,  тобто на застосування строку звернення, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позову відмовити.  

    Керуючись ст.ст.  159-163, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 122 ч.1.,  293  КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

    У задоволенні адміністративного позову    ОСОБА_1 до інспектора ДПС Носівського ВДПІ в Чернігівській області Веремієнка Владислава Олександровича  про визнання нечинною та скасування постанови  від 11 вересня 2009 року про накладення адміністративного стягнення  за ст.122 ч.1 КУпАП та у поновленні строку звернення до суду відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ст. 186 ч.5 КАС України.

    Суддя                                     Діденко О.П.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація