Справа №2-21/2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      8 лютого 2010 року                                             Шепетівський міськрайонний суд

 Хмельницької області в складі:

                           головуючого    -  судді Березової І.О.,

                                        при секретарі            Стецюк Г.М.,

                              з участю прокурора        Піонтковського В.О.,

                                     потерпілого            ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівка кримінальну справу по обвинуваченню

    ОСОБА_2, народженої 16 травня 1982 року в с. К. Решнівка Шепетівського району Хмельницької області, українки, громадянки України, з освітою середньою, не працююча, не одружена, на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_1, не судима

у скоєні  злочину, передбаченого ч. 1ст. 122 КК України, -

в с т а н о в и в :

    30 вересня 2009 року біля 23 години підсудна ОСОБА_2, знаходячись в одному із приміщень будинку потерпілого ОСОБА_1, який розташований по пров. Крупської, 6 в м. Шепетівка Хмельницької області, на ґрунті неприязних стосунків під час сварки з потерпілим умисно внаслідок ударів руками та ногами в різні частини тіла нанесла останньому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді переломів 5-6 ребер справа, струсу головного мозку.

    В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2, не заперечуючи факту конфлікту з потерпілим, свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та пояснила, що внаслідок неправомірної поведінки останнього, декілька разів вдарила ОСОБА_1 рукою по тулубу і в обличчя і один раз ногою по його ногах. Ствердила, що бійка проходила біля 20 години на вулиці біля помешкання  ОСОБА_1, а не в його будинку. Цивільний позов визнала, але пізніше відмовилась визнавати заявлений Шепетівською міжрайпрокуратурою до неї цивільний позов в сумі 1 578 грн. 69 коп.

Проте, винність ОСОБА_2 у скоєнні вищенаведених дій при вказаних обставинах підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

    Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_1, який показав, що пізно ввечері 30 вересня 2009 року він знаходився у своєму будинку по пров.  Крупської, 6 в м. Шепетівка Хмельницької області. В той вечір перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і ліг спати. Прокинувся від того, що з розмовою про те, що він образив ОСОБА_2, до кімнати зайшла остання із сусідом ОСОБА_3 Встати він не міг, тоді підсудна стягнула його з матраца на підлогу і почала бити руками і ногами по голові і тулубу. Опір він не чинив. Від нанесених ударів втратив свідомість. Внаслідок ударів підсудної руками і ногами в різні частини тіла потерпілого підсудна спричинила останньому переломи 5-6 ребер справа, струсу головного мозку. Присутня при бійці мати потерпілого ОСОБА_4 намагалася припинити бійку. Сусід ОСОБА_3 у бійку  не втручався. Претензій до підсудної він не має.  

Аналогічними показами свідка ОСОБА_4, яка ствердила факт побиття підсудною її сина ОСОБА_1, в процесі якого підсудна ОСОБА_2 рукою, на якій був гіпс, нанесла синові удари по голові, а ногами - удари по тулубу. На її прохання припинити побиття сина, підсудна не реагувала. Тільки після того, як син втратив свідомість, підсудна припинила його побиття.

Названі обставини щодо механізму та способу спричинення потерпілому тілесних ушкоджень повідомленні свідком, є повністю ідентичні тим, які отримані потерпілим, що на думку суду, свідчить про їх належність та допустимість.

Показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які ствердили факт конфлікту між підсудним та потерпілою в вересні 2009 року, в процесі якого бачили, що підсудна ОСОБА_2 чинила відносно потерпілого насильницькі дії.

Крім того, факт вчинення підсудною злочину стверджується даними протоколу огляду місця події з фототаблицями від 28.10.2009 року, з якого вбачається місце вчинення злочину, саме те, на яке вказують потерпілий та свідки (а.с. 21).

Даними довідки Шепетівської центральної районної лікарні (ЦРЛ) від 26.11.2009 року №179, із якої вбачається, що ОСОБА_1П перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ЦРЛ з діагнозом перелому 5, 6 ребер справа, струсом головного мозку з 06.10.-15.10.2009 року (а.с. 76).

Даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 28.11.2009 року та даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 28.11.2009 року, відповідно до яких ОСОБА_5 підтвердив свої показання щодо того, що ОСОБА_2 перебувала у будинку ОСОБА_1, бачив, як вона поливала водою потерпілого (а.с 53-54, 55).

Даними протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 28.11.2009 року, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_1 підтвердив факт вчинення його побиття підсудною ОСОБА_2 (а.с. 58-59).

Даними протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 28.11.2009 року, відповідно до яких ОСОБА_4 підтвердила факт вчинення побиття підсудною ОСОБА_2 її сина ОСОБА_1П.(а. с. 62-63).

Даними протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 28.11.2009 року, відповідно до яких ОСОБА_4 підтвердила факт вчинення побиття підсудною ОСОБА_2 її сина ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_3П.(а.с. 70).

Висновком експерта №1086 від 12.11.2009 року стверджується, що у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів 5- 6 ребер справа та струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли від дії травмуючої дії тупих твердих предметів, могли виникнути в строк та при обставинах, на які вказує потерпілий. Тілесні ушкодження у вигляді переломів 5- 6 ребер справа відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров’я, струс головного мозку відноситься  до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що викликають короткочасний розлад здоров’я згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу №6 МОЗ України (а.с. 34,35).

Висновок даної експертизи у суду не викликає сумніву, оскільки не суперечить зібраним по справі доказам і з цих підстав об’єктивно відображає характер пошкоджень, їх локалізацію та механізм утворення.

При з’ясуванні наявності в діях підсудної умислу на нанесення потерпілому  тілесних ушкоджень, їх змісту та спрямованості, який вона заперечувала, суд вважає, що діяла вона умисно щодо заподіяння  тілесного ушкодження, виходячи із сукупності всіх обставин, вчинених нею дій. Зокрема, вищенаведені докази свідчать про те, що била вона потерпілого руками і ногами умисно. При цьому останньому було нанесено ушкодження в область тулуба, голову.

При цьому суд також приймає до уваги, що підсудна не припинила своїх злочинних дій до тих пір, поки потерпілий  не втратив свідомість.

Що стосується заперечень ОСОБА_2 у нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень умисно, так суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищенаведеними дослідженими судом доказами та непослідовністю окремих її пояснень.

Враховуючи всі обставини вчинення злочину, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, причини припинення  злочинних дій, поведінку підсудної і потерпілого, яка передувала події, їх відносини, суд приходить до висновку, що таке побиття мало місце, при цьому, завдаючи потерпілому ударів, підсудна усвідомлювала, що такими діями заподіює останньому тілесні ушкодження, які спричинили  тривалий розлад здоров’я.

Таким чином, аналіз наведених доказів у всій сукупності з фактичними обставинами справи, дають підстави суду дійти до висновку, що підсудною було скоєно  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним  для життя  і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, а тому її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України.

    Призначаючи покарання  підсудній ОСОБА_2, суд враховує обставини, які пом’якшують а обтяжують її відповідальність, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, особу винної.

    При відсутності обставин, що обтяжують відповідальність підсудної, як обставини, що пом’якшують її відповідальність, суд враховує, що вона  не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні має двох малолітніх дітей.

    Оцінюючи особу винної, суд приймає до уваги, що по місцю проживання характеризується позитивно.

    Вирішуючи питання цивільного озову, заявленого епетівським міжрайпрокурором в інтересах Шепетівської ЦРЛ на суму 1 578 грн. 69 коп., то суд вважає, що він підлягає задоволенню, оскільки внаслідок умисних дій підсудної, саме така сума була витрачена на лікування потерпілого.

            Керуючись ст.ст.  323 та 324 КПК України,

суд, -    

                                                               з а с у д и в:

        ОСОБА_2 визнати винною по ч. 1 ст. 122  КК України  і призначити покарання у вигляді 2 ( вох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 місяців з покладенням на неї обов’язку в силу ст. 76 п.4 КК України періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

        Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

          Стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь Шепетівської центральної районної лікарні 1 578 (одну тисячу п’ятсот сімдесят вісім ) грн. 69 коп.

        Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб  з моменту  його оголошення.

                              Суддя: