У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Дороніної В.П., Колесника М.А.
за участю прокурора Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні 13 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2005 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця АДРЕСА_1 Рівненської області, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій представників влади та наділених владними повноваженнями на строк 18 (вісімнадцять) місяців.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він, працюючи на посаді сільського голови АДРЕСА_2Рівненської області і будучи службовою особою, з метою отримання з Радивилівського районного центру зайнятості дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних вніс неправдиві відомості у "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" за формою №3-ПН. Звіти подав в Радивилівський районний центр зайнятості 14, 15 квітня та 13 травня 2004 року. В даних звітах показав наявність та потребу в працівниках, посади яких в штатному розписі даної сільської ради передбачені не були, що дало змогу незаконно прийняти на роботу чотирьох осіб.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити, мотивуючи тим, що вчинені ним зазначені у вироку діяння не є суспільно небезпечними, а були спрямовані на на працевлаштування безробітних; додаткові робочі місця, на які було прийнято зазначених у вироку осіб, було створено на виконання рішень вищестоящих органів влади, місцевого самоврядування та сільської ради, чого не було враховано органом досудового слідства і судом. Вважає, що досудове та судове слідство проведено неповно.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, судові рішення змінити та виключити з вироку призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів знаходить, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а судові рішення необхідно змінити у зв'язку з неправильним призначенням додаткового покарання.
Доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про необґрунтованість його засудження за внесення ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей є безпідставні та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченій ч.1 ст.366 КК України підтвердження сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених в основу вироку доказів.
Так, ОСОБА_1, визнаючи себе винним повністю, як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи у суді показав, що він знав про відсутність вакантних посад у штатному розписі сільської рад, але була потреба у цих працівниках, тому він подав звіти в центр зайнятості і зазначив наявність декількох вільних посад. Внаслідок цього на роботу було прийнято двох осіб робітниками з комплексного прибирання приміщень та двох осіб техніками штучного осіменіння тварин, оплату праці яких здійснювалась за рахунок дотаційних коштів районного центра зайнятості населення.
Винність ОСОБА_1 також підтверджується даними, що містяться у звітах про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, направленнях для працевлаштування та розпорядженнях про прийняття на роботу, копіях рішень Башарівської сільської ради про затвердження бюджету на 2004-2005 роки, даними про службові повноваження ОСОБА_1, та іншими доказами, які є у матеріалах справи.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була належним чином проаналізована судом, і висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину є обгрунтованим.
Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за його апеляцією, перевірив доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх безпідставними. Колегія суддів знаходить рішення апеляційного суду правильним.
Разом із тим, рішення суду про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням функцій представників влади та наділених владними повноваженнями, не можна визнати обґрунтованим, оскільки згідно з санкцією ч.1 ст.366 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю призначається тільки у разі призначення основного покарання у виді обмеження волі.
Тому судові рішення щодо ОСОБА_1 необхідно змінити та виключити з вироку рішення суду про призначення йому додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій представників влади та наділених владними повноваженнями.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вироку рішення суду про призначенняОСОБА_1додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій представників влади та наділених владними повноваженнями на строк 18 (вісімнадцять) місяців.
Судді:
Селівон О.Ф. Дороніна В.П. Колесник М.А.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон