КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/9834/18 Головуючий у суді першої інстанції: Лісовська О.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5074/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.

Секретаря судового засідання Маличівській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косарєва Тетяна В’ячеславівна про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_8 про скасування заходів забезпечення позову.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.08.2018 року, а саме скасовано:

1) Арешт на наступне майно:

- земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

- земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

- земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000;

- земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

- земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000;

2) Заборону ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та/або обтяження майна - земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000.

3) Заборону ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та/або обтяження майна - земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційні скарги.

Із змісту апеляційних скарг ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року, що наведені ним доводи у двох скаргах збігаються та стосуються одного процесуального документа суду першої інстанції.

Таким чином, подані ОСОБА_3 - представником ОСОБА_4 різними способами дві апеляційні скарги, які зареєстровані під різними номерами, є тотожними за своїм змістом.

Виходячи із засад цивільного процесу, що кожній особі, яка бере участь у справі, а також особам, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, забезпечується право на апеляційне оскарження конкретного судового рішення лише один раз та зважаючи на те, що у двох апеляційних скаргах збігаються учасники справи, доводи скарг ґрунтуються на тих самих підставах і містять ті самі вимоги, то підстави для перегляду судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року за двома тотожними скаргами відсутні.

Таким чином, перегляд судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року здійснюється колегією суддів апеляційної інстанції в межах доводів та вимог однієї апеляційної скарги ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року.

В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив про те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову не було досліджено обставини щодо підстав забезпечення позову та підстав заяви відповідача ОСОБА_6 щодо скасування заходів забезпечення. Подана заява відповідача ОСОБА_6 не містить жодного доказу на підтвердження своїх доводів на користь скасування заходів забезпечення позову чи зміну обставин, що виключають необхідність застосування заходів забезпечення позову чи їх скасування, що є обов'язковою вимогою у відповідності до частини 1 статті 81 ЦПК України. До того ж, спір між сторонами по суті не вирішений, розгляд справи не завершений, обставини, які були підставою для забезпечення позову, існують на момент розгляду справи, а тому необхідність застосування заходів забезпечення позову не відпала. Також оскаржувана ухвала складена з грубим порушенням статті 260 ЦПК України, оскільки в ній не зазначено, з яких мотивів, суд дійшов висновку, що необхідно задовольнити заяву представника відповідача про скасування заходів забезпечення.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року без змін, посилаючись на те, що не існує жодної норми в законодавстві, яка б забороняла розпоряджатися своїм майно на власний розсуд лише у випадку вручення підозри. Відповідач ОСОБА_6 отримала земельні ділянки у власність на підставі договорів дарування, які були вчиненні законно. Статтями 321, 391 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядженням своїм майном.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 - заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косарєва Тетяна В’ячеславівна в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2018 року ОСОБА_9 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косарєва Тетяна В’ячеславівна, в якому просив визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, посвідченого 13.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою Тетяною В’ячеславівною та зареєстрований у реєстрі за № 1868; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, посвідченого 13.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою Тетяною В’ячеславівною та зареєстрований у реєстрі за № 1869; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, посвідченого 13.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою Тетяною В’ячеславівною та зареєстрований у реєстрі за № 1870; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, посвідченого 13.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою Тетяною В’ячеславівною та зареєстрований у реєстрі за № 1871; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, посвідченого 13.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою Тетяною В’ячеславівною та зареєстрований у реєстрі за № 1872, та застосувати наслідки недійсності вказаних договорів дарування.

01 серпня 2018 року позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, а також заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження та/або обтяження земельних ділянок. В обґрунтування доводів заяви посилався на те, що через сім днів після повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину у кримінальному провадженні, що було розпочате за заявою ОСОБА_4 ( позивач у цій справі), ОСОБА_5 було укладено оскаржувані договори дарування на користь своєї дочки ОСОБА_6

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000.

Заборонено ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та/або обтяження майна - земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000.

Заборонено ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та/або обтяження майна - земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року колегією суддів Київського апеляційного суду прийнято постанову від 07 листопада 2018 року, якою ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року в частині заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняти певні дії змінено, викладено пункти 2, 3 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

Пункт 2) Заборонити ОСОБА_5 вчиняти дії, спрямовані на відчуження та/або обтяження майна - земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000.

Пункт 3) Заборонити ОСОБА_6 вчиняти дії, спрямовані на відчуження та/або обтяження майна - земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378932880000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378941080000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378947480000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378954380000;

земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_5, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1378959880000.

В іншій частині ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року залишено без змін (а.с. 134, 135-138 виділені матеріали).

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, зазначив про те, що оскільки спір між сторонами на момент розгляду заяви не вирішений, відповідачі здійснюють спроби щодо подальшого відчуження земельних ділянок, виникає необхідність у застосовуванні заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною відповідачам вчиняти певні дії щодо земельних ділянок за переліком, які є предметом спору, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

З даним висновком суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року з прийняттям постанови від 07 листопада 2018 року.

Отже, правомірність вжиття заходів до забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косарєва Тетяна В’ячеславівна про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок перевірено судом апеляційної інстанції.

12 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_6 через свого представника подала до суду першої інстанції заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, обґрунтовуючи доводи заяви тим, що вона отримала у власність земельні ділянки на підставі договорів дарування, які були вчиненні законно, а наявність накладених судом обтяжень на земельні ділянки, чинить перешкоди їй розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Зазначала, що підстав для збереження заходів забезпечення позову не вбачається, оскільки вони порушують її права на належне майно.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до вимог частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення, яким закінчується розгляд справи по суті або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що розгляд справи за пред'явленим позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косарєва Тетяна В’ячеславівна про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок судом першої інстанції не закінчено, спір по суті не вирішений, а тому необхідність заходів, які були вжиті задля забезпечення вимог ОСОБА_4 існує до теперішнього часу.

Зазначені у заяві доводи про скасування заходів забезпечення позову, а також матеріали справи не містять відомостей про те, що обставини, які спричинили забезпечення позову ОСОБА_4 шляхом накладення арешту та забороною відповідачам вчиняти певні дії щодо земельних ділянок за переліком, які є предметом спору, змінилися чи потреба у забезпеченні позову відпала.

Наведені заявником доводи про те, що наявність накладених судом обтяжень на земельні ділянки, що належать їй, ОСОБА_6, чинить перешкоди в реалізації її прав як власника на розпорядження майном, не є тією обставиною, що впливає на скасування заходів забезпечення позову, оскільки вжиті судом першої інстанції, з урахуванням внесених змін судовим рішенням апеляційної інстанції, заходи забезпечення позову у справі відповідають призначенню інституту забезпечення, який має на меті захист інтересів заявника, та не призводить до порушення прав власника на це майно, оскільки заборона на право розпорядження майном, що став предметом спору, накладається судом саме з метою його збереження на час судового розгляду позову.

Отже, матеріали справи не підтверджують обставин, з якими процесуальний закон пов'язує скасування забезпечення позову.

Суд першої інстанції, скасовуючи заходи забезпечення позову, не оцінив обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову, не з'ясував підстави, з якими закон пов'язує можливість скасування таких заходів, жодним чином не обґрунтував задоволення заяви ОСОБА_6, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.

Таким чином, обставини на які позивач посилається в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення знайшли своє підтвердження.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції неправильно застосував норму процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_8 - представника ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: