У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 8 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2005 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням і іспитовим строком на 2 роки та покладено певні обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він у серпні 2004 року на земельній ділянці, яку він обробляє, в АДРЕСА_1зібрав рослини опієвмісного маку, відокремив від них макову солому, перемолов її на м'ясорубці та незаконно зберігав у своєму господарстві в АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту. 10.02.2005 року близько 16год. ОСОБА_1продав ОСОБА_2 за 30 грн. 328 г макової соломи, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, а решту макової соломи, вагою 959,6 г, зберігав до 12.02.2005 року.

            В апеляційному порядку справа не розглядалась.

            У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на порушення судом вимог ст. 77 КК України, просить вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши із вироку призначене йому при звільненні від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання  у виді конфіскації майна.

Заслухавши доповідь судді Верховного суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційному поданні.

Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Покарання ОСОБА_1 за вчинений злочин призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості злочину, даних про особу засудженого,  пом'якшуючих покарання обставин. Це покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

На законних підставах судом було прийнято рішення про застосування  ст. 75 КК України і звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.

Разом з тим, при звільненні ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням судом було порушено вимоги ст.77 КК України та не враховано роз'яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. “Про практику призначення судами кримінального покарання”, відповідно до яких конфіскація майна  як додаткове покарання не може бути призначена при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням.

З огляду на викладене, вирок щодо ОСОБА_1 в цій частині підлягає зміні з виключенням з вироку рішення про призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2005 року  щодо ОСОБА_1змінити: виключити рішення суду  про призначення  йому додаткового покарання у виді конфіскації майна.

В решті вирок залишити без зміни.

судді:

Короткевич М.Є.                               Кліменко М.Р.                                    Кармазін Ю.М.