Справа № 2-а-99/10 року

П О С Т А Н О В А

іменем   України

          04  лютого  2009  року                                               м.Ніжин

    Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого – судді Хандоги В.М.,

при секретарі – Гришкевич В.О.,

з участю представника позивачки,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконними дії суб*єкта владних повноважень та зобов*язання відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за прошлий період  та зобов"язати виплачувати допомогу до досягнення 3-х річного віку у розмірі  мінімального прожиткового мінімуму

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача по відмові виплачувати їй  допомогу по догляду за дочкою ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період  з 20 травня 2008 року по 20 травня  2011 року   не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, зазначаючи, що відповідач виплачує таку допомогу частково, в розмірі 130 гривень в місяць. Позивач просить відповідача  зобов"язати зробити перерахунок допомоги за 2008-2009 роки та зобов"язати виплатити її, а також зобов"язати позивача  надалі нараховувати та виплачувати допомогу в розмірі  встановленого мініму на дітей до 6 років.

    В обгрунтування позовних вимог вона посилається на те, що відповідачем  їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» у розмірі  130 гривень на місяць. Вважає, що відповідач всупереч  вимогам ст.15 вказаного Закону не доплатив їй  за 2008 та 2009роки допомогу із розрахунку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років,  Прожитковий мінімум у 2008 та 2009 році склада 557 гривень. Таким чином за один рік недоплата склала 5124 гривень.

    Позивачка зазначає, що на її зверненя відповідач відмовляється  зробити перерахунок і виплатити різницю. Вважає, що відмова  відповідача є незаконною оскільки суперечить ст.15 Закону "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", вважає, що Закон "Про державний бюджет" не мав права призупиняти дію зазначеного закону, що Конституційний Суд України в 2007 та 2008 році визнавав неконституційним  норми  Закону "Про держбюджет" щодо зупинення дій статті 15 ЗУ "Про соціальну допомогу сім*ям з дітьми»  

      В судовому засіданні представник позивачки уточнила вимоги, зазначивши що  перерахунок допомоги має бути зроблений за період з 24 липня 2008 року та    підтримала позов за вищевикладених обставин  і пояснила, що вона вважає неможливим утримати дитину за 130 грн. в місяць.

    Відповідач в судове засідання не з*явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмове заперечення на позов з вимогою відмовити в його задоволенні із-за безпідставності позовних вимог та із-за пропущення річного строку звернення до суду відповідно до ст.ст.99, 100 КАС України.

    Заслухавши представника позивачки та дослідивши  докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному їх дослідженні,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги незаконні, необгрунтовані і не підлягають задоволенню з таких підстав.

    Відносно вимог позивачки про стягнення доплати з а  період часу з 24 липня 2008 року по 05 січня 2010 року, то суд вважає за неможливе застосовування до них рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, оскільки цим рішенням не визнавалися неконституційними положенн я  Державного бюджету України на 2008 рік. Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року не визнавало неконституційним п. 23 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на  2 008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», яким було внесено зміни до ст. 15 ЗУ «Про державну   допомогу сім’ям з дітьми», а тому суд вважа є,  що позивачу була нарахована вірно допомога по догляду за дитиною до досягнення   трирічного віку в спірному періоді.

     Рішенням КСУ від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнано  неконституційними положення ст. 56 ч.2 п.3  ЗУ №489-5. Аналогія закону або права до цих спірних правовідносин в 2008 та 2009 році застосовуватися не може. Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, при цьому суд не може, застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними закони чи правові акти, оскільки це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України.  За таких обставин позовні вимоги   задоволенню не підлягають, оскільки дії відповідача за даний період є правомірними.

    Крім того позивачка пропустила строк позовної давності  звернення  до суду за захистом  своїх прав у відповідності до вимог ст. 99 КАС України за період до 5 січня 2009 року. Відповідач наполягає на застосування строку  позовної давності, який встановлено терміном в один рік.  Тому суд вважає необхідним  відмовити позивачці у задоволенні вимог про  перерахування допомоги за період з 24 липня 2008 року по 05 січня 2009 року  ще й в зв”язку з пропуском строку давності

      Щодо вимог позивачки про зобов”язання  відповідача проводити нарахування  допомоги на дитину в подальшому в розмірі прожиткового мінімуму, то суд вважає, що на 2010 рік Державний бюджет не затверджений Верховною Радою України, а тому на момент розгляду справи діють норми бюджету на 2009 рік який виплату   допомоги в розмірі прожиткового мінімуму не передбачав. Позовні вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними по 20 травня 2011 року   є необгрунтованими оскільки   на час розгляду справи відсутні правові підстави  визнавати їх протиправними. При цьому судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.      

    Суд вважає, що  відповідач діяв законно, так як відповідно до п.20 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що Державний бюджет України є законом, який затверджує повноваження органам державної влади виконувати Державний бюджет України протягом бюджетного періоду з 1 січня по 31 грудня кожного року, а частиною 10 статті 78 Бюджетного кодексу України визначено, що після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов*язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов*язань.

    Керуючись Законом України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” від 28 грудня 2007 року,  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.ст.17, 99,100, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправними дій суб*єкта владних повноважень та зобов*язання відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за прошлий період  та зобов"язати виплачувати допомогу до досягнення 3-х річного віку у розмірі  мінімального прожиткового мінімуму.

      Постанову може бути оскаржена до Київського апеляційного окружного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня  її проголошення  та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви

     Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

    Головуючий суддя                                                       В.Хандога.