У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 8 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року щодо                ОСОБА_1

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимий,

обвинувачуваний за ч.1 ст.122 КК України у тому, що він 1 серпня 2005 року, близько 12 год., перебуваючи в провулку Східний в м. Ізюмі,  під час сварки наніс декілька ударів ОСОБА_2, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження,

-     звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. ”а” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року із закриттям провадження по кримінальній справі.

      Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1500 грн. матеріальної шкоди.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Харківської області стверджує, що судом неправильно застосовано Закон України „Про амністію” від 31.05.2005 року, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин 01.08.2005 року, тобто після набрання чинності даним Законом, а тому він не підлягав звільненню від кримінальної відповідальності за актом про амністію, а також зазначає, що суд в порушення чинного законодавства, не розглядаючи дану справу по суті, задовольнив цивільний позов потерпілого, а тому просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року №2591-ІУ дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно. Даний Закон набрав чинності 23.06.2005 року.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1  злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, вчинив  01.08.2005 року, тобто він не є особою, до якої міг бути застосований Закон України “Про амністію” від 31.05.2005 року, а тому постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. ”а” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року підлягає скасуванню через порушення закону.

Окрім того, судом порушено вимоги кримінально-процесуального та цивільно-процесуального законодавства в частині задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, оскільки справа щодо ОСОБА_1 по суті не розглядалась, докази, в тому числі й в частині цивільного позову, не досліджувались, а клопотання про застосування до підсудного ОСОБА_1 Закону України “Про амністію” було вирішено в підготовчій частині судового засідання, в той час як за законом позов міг бути вирішеним тільки  одночасно з постановленням вироку.  

Керуючись ст. ст.  394 - 396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п.”а” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року та закриття провадження по справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Судді:

Короткевич М.Є.                            Кліменко М.Р.                                Кармазін Ю.М.