У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Короткевича М.Є., |
суддів |
Кліменко М.Р., Кармазіна Ю.М., |
прокурора |
Вергізової Л.А. |
розглянула в судовому засіданні 8 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1
Цією постановою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимий,
обвинувачуваний за ч.1 ст.122 КК України у тому, що він 1 серпня 2005 року, близько 12 год., перебуваючи в провулку Східний в м. Ізюмі, під час сварки наніс декілька ударів ОСОБА_2, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження,
- звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. ”а” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року із закриттям провадження по кримінальній справі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1500 грн. матеріальної шкоди.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційному поданні перший заступник прокурора Харківської області стверджує, що судом неправильно застосовано Закон України „Про амністію” від 31.05.2005 року, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин 01.08.2005 року, тобто після набрання чинності даним Законом, а тому він не підлягав звільненню від кримінальної відповідальності за актом про амністію, а також зазначає, що суд в порушення чинного законодавства, не розглядаючи дану справу по суті, задовольнив цивільний позов потерпілого, а тому просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року №2591-ІУ дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно. Даний Закон набрав чинності 23.06.2005 року.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, вчинив 01.08.2005 року, тобто він не є особою, до якої міг бути застосований Закон України “Про амністію” від 31.05.2005 року, а тому постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. ”а” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року підлягає скасуванню через порушення закону.
Окрім того, судом порушено вимоги кримінально-процесуального та цивільно-процесуального законодавства в частині задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, оскільки справа щодо ОСОБА_1 по суті не розглядалась, докази, в тому числі й в частині цивільного позову, не досліджувались, а клопотання про застосування до підсудного ОСОБА_1 Закону України “Про амністію” було вирішено в підготовчій частині судового засідання, в той час як за законом позов міг бути вирішеним тільки одночасно з постановленням вироку.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п.”а” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року та закриття провадження по справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Судді:
Короткевич М.Є. Кліменко М.Р. Кармазін Ю.М.