Справа №2а-168/10              

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 лютого 2010 року                                          м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Францішка Ю.В.

                          при секретареві –   Вершина Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гола Пристань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Херсон про визнання незаконними дій відповідача та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що інспектором ДПС ВДАІ м. Херсона УМВС України в Херсонській області був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 10 січня 2010 року в м. Херсоні по вул. Поповича водій автомобіля марки «опель Вектра» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснив обгін іншого транспортного засобу ближче ніж 50м. перед пішохідним переходом, чим порушив п.п.«в» п.14.6 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.  

За наслідками складеного протоколу була винесена постанова по справі від 10 січня 2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Позивач вважає, що винесена постанова та притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки діяв він в межах вимог Правил дорожнього руху і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Тому просить визнати дії відповідача протиправними, а постанову по справі від 10 січня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу - скасувати.

 В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що 10 січня 2010 року рухаючись по автодорозі та наближаючись до пішохідного переходу він побачив, що маршрутний автобус, який рухався попереду в попутному напрямку по вул. Поповича в м. Херсоні зменшив швидкість руху до 30 км/год., включив правий покажчик повороту і прийняв праворуч, оскільки мав намір здійснити висадку пасажирів. Зважаючи на це та враховуючи, що ширина дорожнього покриття дозволяє рухатись двом машинам ОСОБА_1 увімкнув лівий покажчик повороту, не змінюючи смугу руху, виконав випередження транспортного засобу, при цьому виїзд на смугу зустрічного руху до пішохідного переходу не відбулось. Ці обставини він надав в усному поясненні інспектору ДПС, однак вказані обставини не враховані особою, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення.  Також, додатково вказав, що по вул. Поповича знак «Пішохідний перехід» розташований тільки з одного боку проїзної частини в глибині від дороги, а вздовж проїзної частини розташований паркан, який заважає огляду дорожнього знаку. Крім того, «зебра» на дорожньому покриті була в крита снігом, тому правильно зорієнтуватися в дорожній обстановці вкрай тяжко.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 10 січня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ м. Херсона УМВС України в Херсонській області був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

В даній постанові, із зазначенням суті виявленого правопорушення, вказано, що вина позивача підтверджується додатковим доказом правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративно відповідальності ОСОБА_1, є протокол про адміністративне правопорушення, однак такі матеріали справи відсутні.

Однак, в протоколі, де графа для надання пояснень по суті порушення, ОСОБА_1 вказав на відсутність знака «пішохідний перехід», та на те, що «зебра» прикрита снігом. З доводами відповідача не згідний.

Відсутність порушень Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_2 під час проїзду пішохідного переходу підтвердив в судовому засіданні сам позивач.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Додаткових доказів, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1, посадовою особою ДАІ, яка виявила правопорушення, зібрано не було і постанова таких доказів не містить.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім постанови про адміністративне правопорушення із зазначенням суті виявленого правопорушення, інших доказів, які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідачем в судове засідання надано не було.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Кабінетом Міністрів України від 10.10.2001 №1306, щодо термінів, що наведені у цих Правилах, обгін – це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху; випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі .

Таким чином, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 здійснено всі необхідні заходи, щодо виконання вимог Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.122 КУпАП.

За таких обставин винесену постанову по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід визнати незаконною, а тому вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії ВТ №083707 інспектора ДПС ВДАІ м. Херсона УМВС України в Херсонській області від 10 січня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу – скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення – закрити.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя                                                                                                                       Ю.В. Францішко