У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Селівона О.Ф.,
суддів	Лавренюка М.Ю., Кривенди О.В.
за участю прокурора	Кривов'яза Я.І.,
захисників   засуджених	ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6,  ОСОБА_1та ОСОБА_2.В.

 

розглянула в судовому засіданні 27 липня 2006 року у м.Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1та ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_1, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 30 серпня 2005 року, яким засуджено:

 

                                               ОСОБА_1,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                                               уродженкуАДРЕСА_1

                                               Вінницької області, раніше не судиму,

 

-    за ст.15, п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфскацією всього майна, яке є її власністю;

-    за ч.2 ст.125 КК України на 2 роки обмеження волі;

-    за ч.2 ст.194 КК України на 10 років позбавлення волі;

-    за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

 

На підставі ст.8 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

 

                                               ОСОБА_2,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

                                               уродженця АДРЕСА_2

                                               Вінницької області, раніше не судимого,

 

-    за ст.15, п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфскацією всього майна, яке є його власністю;

-    за ч.2 ст.125 КК України на 2 роки обмеження волі;

-    за ч.2 ст.194 КК України на 10 років позбавлення волі;

-    за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

 

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_2 призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_7 28886 грн. 60 коп. на відшкодування майнової шкоди і 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_8 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_9 3476 грн. 43 коп. на відшкодування майнової шкоди і 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 5076 грн. 43 коп. судових витрат.

 

Вирішено питання про речові докази.

 

ОСОБА_1 та ОСОБА_2визнано винними у вчиненні злочину за таких, зазначених у вироку, обставин.

 

У першій половині 2004 року ОСОБА_1 з метою придбання та реалізації карток поповнення рахунків для мобільного зв'язку та стартових покетів для мобільних телефонів познайомилась з ОСОБА_7, який мав можливість отримувати картки та стартові пакети для мобільних телефонів на ПП "ІНФОРМАЦІЯ_3" в м.Києві за цінами, нижчими від номінальної вартості. З червня 2004 року вони розпочали свою спільну діяльність.

 

Починаючи з жовтня 2004 року ОСОБА_7 отримував від ОСОБА_1 грошові кошти на меншу суму, ніж на яку він отримував на ПП "ІНФОРМАЦІЯ_3" та передавав ОСОБА_1 картки і стартові пакети для мобільних телефонів, у зв'язку з цим утворилась недостача в сумі 203109 грн. 30 коп.

 

ОСОБА_1, усвідомлюючи, що у неї відсутні можливості повернути ОСОБА_7 борг у розмірі 203109 грн. 30 коп., витрішила позбавити життя ОСОБА_7 і з цією метою звернулась до свого чоловіка - ОСОБА_2

 

22 грудня 2004 року ОСОБА_2. за попередньою змовою з ОСОБА_1 з метою умисного позбавлення життя ОСОБА_7, усвідомлюючи, що внаслідок смерті останнього його дружина ОСОБА_1 позбавиться боргу перед ОСОБА_7, та бажаючи цього, виготовив саморобний вибуховий пристрій, завідомо знаючи, що застосування цього вибухового пристрою під час вчинення вбивства ОСОБА_7. є небезпечним для життя інших осіб.

 

Виготовлений вибуховий пристрій, який приводився в дію за допомогою електродетонатора та мобільного телефону, ОСОБА_2. передав своїй дружині ОСОБА_1 і при цьому пояснив, що для приведення вибухового пристрою у дію необхідно зателефонувати на номер картки мобільного телефону, який був складовою частиною виготовленого ним вибухового пристрою, а також дав їй номер цієї картки.

 

Потім ОСОБА_1 домовилась по телефону з ОСОБА_7 про зустріч біля ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого у м.Вінниці по АДРЕСА_3, під приводом часткового повернення боргу.

 

22 грудня 2004 року, близько 14 години 15 хвилин ОСОБА_1 зустрілась біля ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_7 і передала йому поліетиленовий пакет, в якому знаходився вибуховий пристрій, виготовлений ОСОБА_2, пояснивши, що в пакеті знаходяться гроші, які вона повертає в рахунок погашення боргу. Отриманий від ОСОБА_1 поліетиленовий пакет з вибуховим пристроєм ОСОБА_7. узяв в ліву руку та направився униз по АДРЕСА_3.

 

ОСОБА_1 з метою доведення до кінця спільного з ОСОБА_2 злочинного наміру, направленого на умисне позбавлення життя  ОСОБА_7., дочекавшись поки останній відійде на відстань 100 метрів, із свого мобільного телефону зателефонувала на номер картки мобільного телефону, який був складовою частиною вибухового пристрою, чим привела його в дію, усвідомлюючи, що внаслідок її дій настане смерть ОСОБА_7.

 

Внаслідок дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2стався вибух, від якого  ОСОБА_7. отримав травму у виді ампутації нижніх кінцівок на рівні середньої третини стегна зліва та нижньої третини стегна справа, які згідно з висновком судово-медичної експертизи виникли від вибухової травми і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних в момент заподіяння. Смерть ОСОБА_7 не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_7 свуоєчасно було надано медичну допомогу.

 

Крім того, внаслідок вибуху ОСОБА_8, який перебував недалеко від ОСОБА_7., було заподіяно тілесні ушкодження у виді ран на тильній поверхні лівої кисті, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спррчинили короткочасний розлад здоров'я, а також було пошкоджено автомобіль "SEAT Toledo", що належить ОСОБА_9, чим останньому заподіяно шкоду у розмірі 3476 грн. 43 коп.

 

ОСОБА_2. в період часу з 09.06.1995р. по 31.12.1996р. під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1, маючи вільний доступ до бойових припасів та вибухових речовин, незаконно привласнив вибухову речовину: 32 шматки тротилу по 200 грамів кожний, 3 шматки тротилу по 400 грамів кожний, 65 електродетонаторів; боєприпаси - 405 патронів калібру 5,6 мм.

 

Надалі ОСОБА_2. незаконно перевіз 23 шматки тротилу вагою по 200 грамів кожний, 3 шматки тротилу вагою по 400 грамів кожний та 65 електродетонаторів до помекшкання свого батька ОСОБА_10. в АДРЕСА_4, де без відома останнього незаконно зберігав їх.

 

9 шматків тротилу вагою 200 грамів кожен та 405 патронів ОСОБА_2. незаконно перевіз до помешкання ОСОБА_11 в с.АДРЕСА_5, де незаконно зберігав їх без відома ОСОБА_11

 

24 грудня 2004 року зазначені вище вибухові речовини та боєприпаси були вилучені в господарствах ОСОБА_10. та ОСОБА_11 під час обшуку.

 

У касаційному поданні прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та доповненнях до нього ставиться питання про зміну вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, призначення ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України покарання у виді 150 годин громадських робіт, виключення з вироку посилання суду як на обставини, що обтяжують покарання, - вчинення злочину за пепередньою змовою групою осіб та вчинення злочину загальнонебезпечним способом, пом'якшення покарання ОСОБА_1 до 13 років позбавлення волі, а ОСОБА_2 до 12 років позбавлення волі з тих мотивів, що суд всупереч вимогам ст.61 КК україни призначив ОСОБА_1, яка має дитину віком до 14 років, покарання у виді обмеження волі, а також послався на обставини, що є кваліфікуючими ознаками, як на такі, що обтяжують покарання.

 

У касаційних скаргах та доповненнях до них:

 

Засуджена ОСОБА_1 просить вирок щодо неї скасувати, а справу направити на додаткове розлідування, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено однобічно, неповно та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вирок грунтується на суперечливих доказах, яким суд не дав належної оцінки. Важає, що висновки суду про наявність у неї боргу перед потерпілим ОСОБА_7 та про корисливий мотив її дій не підтверджується переконливими доказами, а її твердження про те, що ОСОБА_7. безпідставно вимагав у неї гроші, погрожуючи застосуванням насильства, суд залишив поза увагою. Оспорює також висновки суду про наявність у неї умислу на вбивство ОСОБА_7. та обгрунтованість рішення суду щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 ОСОБА_9.

 

 

 

Захисник-адвокат ОСОБА_3 та захисник із числа близьких родичів ОСОБА_4 просять вирок щодо засудженої ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування , посилаючись на відсутність в ОСОБА_1 умислу на позбавлення життя ОСОБА_7. і у зв'язку з цим неправильну кваліфікацію її дій, на неповноту досудового та судового слідства, яка виразилась, на думку захисників, у тому, що не вияснено: хто, кому і скільки заборгував у бізнесі з телефонними картками та причини погроз і вимагання грошей, обставини зникнення зошитів ОСОБА_1 із записами про рух коштів, зловживання службовим становищем та вплив на хід розслідування справи працівником міліціїОСОБА_12 Зазначають також, що судом не індивідуалізовано призначене ОСОБА_13покарання, а при призначенні покарання суд врахував як обставни, що обтяжують покарання, кваліфікуючі ознаки дій ОСОБА_1 Захисник-адвокат ОСОБА_3. у своїх доповненнях до касаційної скарги посилається також на те, що суд не зреагував на наявність підстав для порушення цілої низки кримінальних справ, у яких необхідно провести досудове слідство.

 

Засуджений ОСОБА_2. зазначає, що досудове та судове проведено однобічно, неповно та з порушенням вимог кримінально-процесульного закону, відсутні докази наявності попередньої змови між ним і його дружиною ОСОБА_1 на умисне вбивство ОСОБА_7. та наявності у дружини боргу перед ОСОБА_7, первинні показання він дав внаслідок психічного та фізичного впливу працівників міліції, протокол допиту його як обвинуваченого він не підписував, а протокол допитуОСОБА_12. замінено. Посилається також  на те, що суд необгрунтовано залишив без задоволення ряд його клопотань, вирок грунтується на суперечливих доказах і припущення. Визнає винність у незаконному виготовленні вибухового пристрою, а в незаконному зберіганні вибухової речовини та боєприпасів не визнає, посилаючись на те, що він добровільно видав ці предмети. Просить вирок в частині засудження його за ч.1 ст.263 КК України змінити та звільнити його від покарання у зв'язку з актом амністії, а в решті вирок щодо нього скасувати, а справу закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України.

 

Захисник-адвокат ОСОБА_5 та захисник із числа близьких родичів ОСОБА_6просять вирок в частині засудження ОСОБА_2за ч.1 ст.263 КК України змінити та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, а в решті вирок щодо ОСОБА_2Скасувати, а справу закрити за відсутністю у його діях складу злочину, мотивуючи тим, що висновки суду про наявність у ОСОБА_2умислу на вбивство ОСОБА_7. та попередньої змови  на вчинення цього злочину з дружиною ОСОБА_1, а також про наявність боргу ОСОБА_1 ОСОБА_7 достовірними даказами не підтверджуються, зошити ОСОБА_1, які могли б внести ясність у це питання, викрадено працівниками міліції, суд відмовив ОСОБА_7 у позові про стягнення цього боргу, що свідчить, на думку захисників, про відсутність корисливого мотиву в діях ОСОБА_1

 

         Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засуджених ОСОБА_1та ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали касаційні скарги, прокурора Кривов'яза Я.І., який підтримав касаційне подання і у зв'язку з цим вважав,  що касаційні скарги необхідно задовольнити частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання та скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а касаційні скарги необхідно задовольнити частково з таких підстав.

 

         Твердження у касаційних скаргах засуджених та їх захисників про відсутність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2умислу на вбивство ОСОБА_7. та відсутність у їх діях корисливого мотиву з посиланням на відсутність боргу в ОСОБА_1 перед ОСОБА_7 безпідставні і спростовуються дослідженими судом доказами.

 

         Так, з показань засудженої ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_7. убачається, що у них був спільний бізнес з реалізації карток до мобільних телефонів, у зв'язку з чим існували відповідні грошові розрахунки між ними, а у ОСОБА_7. - з постачальником цих карток ПП "ІНФОРМАЦІЯ_3", причому документація передачі карток і грошей не велась, а велись тільки особисті записи. ОСОБА_7. стверджував, що за результатами цих розрухунків ОСОБА_1 заборгувала йому більше 200 тисяч гривень. ОСОБА_1 заперечувала наявність у неї цього боргу та показала, що ОСОБА_7. безпідставно вимагав у неї гроші, погрожував застосуванням насильства щодо неї та членів її сім'ї.

 

         Проте, свідкиОСОБА_12 таОСОБА_14 показали, що вини були присутні, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_7. виясняли наявність боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_7 і намагались провести звірку особистих записів руху карток та грошей. Записи ОСОБА_1 були неповні, вона нервувалась, а ОСОБА_7. був спокійний і ОСОБА_1 не погрожував. СвідокОСОБА_12, крім того, показав, що у листопаді 2004 року він узнав про наявність в ОСОБА_1 боргу перед ОСОБА_7 Тоді ж ОСОБА_1 його повідомила, що незнайомі люди вимагали у неї гроші і вона, боячись реалізації ними погроз, клала кілька разів гроші по 50000 грн. в абонентську скриньку на главпоштамті. Він перевіряв таке повідомлення ОСОБА_1, але переконався, що вона вигадала цю історію.

 

         Посилання у касаційних скаргах на зошити з особистими записами ОСОБА_1 про рух карток та грошових коштів, які, за твердженням засуджених, були вилучені працівниками міліції і зникли, як на доказ відсутності боргу перед ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки, як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_7., свідківОСОБА_12. та ОСОБА_14 звірка розрахунків між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 відбувалась з використанням їх записів про рух карток і коштів, але при цьому ОСОБА_1 не змогла спростувати претензії ОСОБА_7. до неї щодо боргу. 

 

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_2про заміну слідчим протоколу допиту свідкаОСОБА_12. також не можна визнати обгрунтованими. Наданий засудженим ОСОБА_2 в судовому засіданні касаційного суду друкований текст протоколу допиту свідкаОСОБА_12. ніким не підписано і він не може бути доказом заміни, і крім того, як убачається з пояснень засудженого ОСОБА_2, різниця між протоколом допиту свідкаОСОБА_12., який є у матеріалах справи, і протоколом, що він має, полягає тільки у тому, що у них зазначено різне місце роботи свідкаОСОБА_12.

 

         Посилання у скаргах на неправдивість показань свідківОСОБА_12. та ОСОБА_14 необгрунтовані, оскільки підстав для сумнівів в об'єктивності їх показань з матеріалів справи не вбачається і їх показання узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

 

         З показань свідка ОСОБА_15 убачається, що він познайомив ОСОБА_1 з ОСОБА_7 для спільної роботи з реалізації карток до мобільних телефонів. На початку грудня 2004 року йому зателефонував ОСОБА_7. і запитав, де можна знайти ОСОБА_1 Він зрозумів, що ОСОБА_1 заборгувала ОСОБА_7 велику суму грошей.

 

         Як показав свідок ОСОБА_16, у грудні 2004 року до нього, як до заступника прокурора Вінницької області, зверталась ОСОБА_1з приводу виникнення у неї недостачі приблизно в сумі 260000 грн. при реалізації нею карток до мобільних телефонів. ОСОБА_1 гворила, що чоловік, який передавав їй ці картки для реалізації, пред'являє до неї претензії та вимагає повернення боргу, але про погрози з боку цього чоловіка ОСОБА_1 не говорила.

 

         У справі установлено, що картки до мобільних телефонів у ПП "ІНФОРМАЦІЯ_3" для передачі їх ОСОБА_1 одержував ОСОБА_7., а наявність у ОСОБА_7. грошового боргу перед ПП "ІНФОРМАЦІЯ_3" за отримані картки до мобільних телефонів підтверджується показаннями свідків ОСОБА_17. та ОСОБА_18, а також розрахунком боргу, наданим  ПП "ІНФОРМАЦІЯ_3".

 

         Про наявність у засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2умислу на вбивство ОСОБА_7. та попередньої змови між ними на вчинення цього злочину свідчить те, що ОСОБА_2. за пропозицією ОСОБА_1 з метою для позбавлення життя ОСОБА_7. виготовив вибуховий пристрій, а ОСОБА_1 під виглядом грошей на повернення боргу передала цей вибуховий пристрій ОСОБА_7, а потім привела цей пристрій в дію, і внаслідок вибуху пристрою ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у виді травматичної ампутації обох нижніх кінцівок, які виникли від вибухової травми.

 

         Твердження ОСОБА_2та ОСОБА_1, які є і в касаційних скаргах, про те, що ОСОБА_2. виготовив макет вибухового пристрою, перевірені судом і обгрунтовано визнані безпідставними з наведенням у вироку відповідних мотивів.

 

         Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_2про те, що його необгрунтовано засуджено за зберігання вибухової речовини та бойових припасів з посиланням на добровільну видачу ним цих предметів, не можна визнати обгрунтованим, оскільки ці предмети було вилучено під час обшуку, а якщо ОСОБА_1 після його затримання і повідомив про наявність у нього цих предметів, то таке повідомлення не можна визнати добровільною здачею  у контексті ч.3 ст.263 КК України, а можна розцінювати за певних обставин як сприяння розкриттю злочину.

         Посилання захисника-адвоката ОСОБА_3 на залишення судом поза увагою наявності підстав для порушення цілої низки кримінальних справ не може бути підставою для скасування вироку, оскільки згідно з діючим кримінально-процесуальним законом суд позбавлений права порушувати кримінальні справи, крім за злочини, передбачені ст.27 КПК України, а названі захисником злочини до таких не відносяться. Крім того, навіть у разі порушення зазначених захисником кримінальних справ на підставах та у порядку, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України, вони мають розглядатися в окремому провадженні.

 

         Досудове та судове слідство проведено з достатньою повнотою, суд дав належну оцінку дослідженим доказам і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2винними у вчиненні злочинів, за які їх засуджено. Цивільні позови вирішено судом відповідно до вимог закону.

 

         Проте при призначенні засудженим покарання суд всупереч вимогам ч.4 ст.67 КК України врахував як обставини, що обтяжують покарання, вчиненя злочину за попередньою змовою, завдання злочином тяжких наслідків та вчинення злочину загальнонебезпечним способом, тоді як ці обставини передбачені ч.2 ст.115 та ч.2 ст.194 КК України, за якими притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як ознаки злочинів, що впливають на їх кваліфікацію.

 

         На порушення вимог ч.3 ст.61 КК України, згідно з якою обмеження волі до жінок, які мають дітей віком до 14 років, не застосовується, суд призначив ОСОБА_1, яка має дитину віком до 14 років, за ч.2 ст.125 КК України покарання у виді обмеження волі.

 

         Тому вирок необхідно змінити, виключини з нього посилання суду на ці обставини, як на обставини, що обтяжують покарання, а ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України замість обмеження волі призначити покарання у виді 150 годин громадських робіт

 

         У зв'язку з цим та з метою індивідуалізації покарання, колегія суддів важає за необхідне пом'якшити призначене засудженим за ст.15, п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та за сукупністю злочинів покарання: ОСОБА_1 до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, а ОСОБА_2 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

         Крім того, при розгляді справи було встановлено, що всупереч вимогам ч.2 ст.93 КПК України суд постановив стягнути судові витрати в сумі 5076 грн. 43 коп. із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2Солідарно, тоді як згідно з названою нормою закону судові витрати стягуються в певному розмірі з кожного із засуджених.

 

         Тому вирок в частині відшкодування судових витрат також необхідно змінити і стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2по 2538 грн.22 коп. судових витрат з кожного.

 

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

 

         Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити, а касаційні скарги засуджених ОСОБА_1і ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6задовольнити частково.

 

         Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 30 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінити.

 

         Виключити з вироку посилання суду як на обставини, що обтяжують засудженим покарання, на вчинення злочину за попередньою змовою, завдання злочином тяжких наслідків, вчинення злочину загальнонебезбечним способом.

 

         Пом'якшити призначене ОСОБА_1за ст.15, п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України покарання до 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

 

         Призначити ОСОБА_1за ч.2 ст.125 КК України замість 2 років обмеження волі покарання у виді 150 годин громадських робіт.

 

         На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст.15, п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.125, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_113 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

 

         Пом'якшити призначене ОСОБА_2 за ст.15, п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України покарання до 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

         На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст.15, п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.125, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

         В порядку ст.395 КПК України цей же вирок в частині відшкодування судових витрат змінити і стягнути з ОСОБА_1та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Вінницькій області по 2538 грн.22 коп судових витрат з кожного.

 

Судді:

 

Селівон О.Ф.                                  Лавренюк М.Ю.                                Кривенда О.В.

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                   О.Ф.Селівон