У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

             головуючого                             Селівона О.Ф.,

             суддів                          Мороза М.А.,  Лавренюка М.Ю.   

розглянула в судовому засіданні 20 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 серпня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м. Одеси, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст.263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

          Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Одеській області 741 грн. 96 коп. судових витрат.

          В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він у невстановлений в ході слідства час і при невстановлених обставинах незаконно прибав без передбаченого законом дозволу вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухову речовину, у кількісті зазначеної у вироку та зберігав до виявлення працівниками міліції 06 квітня 2005 року.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд з тих мотивів, що суд при призначенні засудженому покарання не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та не врахував принцип індивідуалізації покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні подання необхідно відмовити.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку, ґрунтується на сукупності досліджених судом доказів і у поданні не оспорюється.

Що стосується призначеного покарання, то суд у цьому разі, як видно з мотивувальної частини вироку, належно керувався вимогами закону.

Так, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував те, що він позитивно характеризується, щиро покаявся, раніше злочинів не вчиняв, а тому призначене йому покарання у виді 2 років позбавлення волі не можна визнати надмірно м'яким.

Тому підстав для скасування постановленого щодо нього судового рішення з мотивів, наведених у касаційному поданні, колегія суддів не знаходить.

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, у справі щодо ОСОБА_1 відмовити.

 Судді:

Селівон О.Ф.                Мороз М.А.                     Лавренюк М.Ю. 

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                          О.Ф. Селівон