У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 27 липня 2006 року в м. Києві  кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 21 квітня 2006 року, яким

                                   ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Світлодарська Донецької області, не працюючого, не судимого, засуджено

-     за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 позбавлення волі.

Зазначеним вироком частково, в частині призначення покарання, скасовано вирок Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 листопада 2005 року, яким ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, і постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 3111 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 10.000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 засуджено за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, що спричинили його смерть. Злочин, як установив суд, вчинено за таких обставин. 5 квітня 2005 року ОСОБА_2  біля 19 години у стані алкогольного сп'яніння прийшов зі своїм знайомим ОСОБА_6 у квартируАДРЕСА_1 Донецької області, в якій проживала їх знайома ОСОБА_4

Близько 20 години до квартири прийшов чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який із ревнощів затіяв сварку із дружиною та ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_2 наніс ОСОБА_5удар рукою в голову, а коли потерпілий упав, то ОСОБА_2 наніс йому ще 6 ударів руками і 3 удари ногами в голову, заподіявши численні переломи кісток обличчя та інші ушкодження голови, що в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Внаслідок крововиливу із пошкоджених судин в області переломів кісток носа, потерпілий ОСОБА_5 захлинувся кров'ю і помер.

В касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду щодо ОСОБА_2 змінити, пом'якшити призначене йому покарання з тих підстав, що колегія суддів апеляційного суду недостатньо врахувала обставини справи, та дані про особу засудженого. Так, ОСОБА_2 не був ініціатором сварки. Після образливих висловів потерпілого на адресу своєї дружини та на його адресу, він в пориві гніву наніс удар потерпілому в лице і зразу-ж декілька ударів лежачому у голову. Смерті потерпілому він не бажав, намагався надати йому допомогу, але його вигнали з квартири. ОСОБА_2 раніше не судимий і позитивно характеризується за місцем проживання. Вважає, що за таких даних є всі підстави для застосування щодо нього ст. 69 КК України та пом'якшення покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, внаслідок чого настала його смерть, за вказаних у вироку обставин, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, аналіз яких суд дав у вироку, є обґрунтованим і правильним.

Так, ОСОБА_2, як видно з його показань на стадії досудового слідства і в судовому засіданні, визнав факт нанесення потерпілому ударів за зазначених у вироку обставинах.

Потерпіла ОСОБА_4підтвердила, що під час сварки між нею та її чоловіком, ОСОБА_2 ударив його кулаком в лице, а після його падіння, наніс ще декілька ударів руками і ногами в область голови.

Показання засудженого та потерпілої щодо обставин заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень повністю співпадають з даними, встановленими при огляді місця події. Кількість заподіяних тілесних ушкоджень, їх характер та локалізація, а також причина смерті ОСОБА_5 встановлені висновками судово-медичної експертизи (а.с. 2-12, 70-71).

Обґрунтованість засудження ОСОБА_2, як і правильність кваліфікації його дій за ст. 121 ч. 2 КК України, у касаційній скарзі не оспорюються.

При призначенні ОСОБА_2покарання суд апеляційної інстанції, як видно з вироку, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючі покарання обставини, а також ту обставину, що злочин ним вчинений у стані алкогольного сп'яніння. За встановлених по справі даних, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставне застосування судом першої інстанції ст. 69 КК України щодо ОСОБА_2

Вважати призначене йому покарання несправедливим внаслідок його суворості, про що ставиться питання в касаційній скарзі захисника, немає підстав.

Обране ОСОБА_2покарання апеляційним судом слід визнати таким, яке є необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для застосування щодо нього ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного йому покарання, не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Апеляційного суду донецької області від 21 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

                                                                      судді:

        Мороз М.А.                              Пивовар В.Ф.                          Скотар А.М.