Справа № 761/15903/17

Провадження № 2/761/1238/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Макаренко І.О.,

при секретарі Савлук І.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сидоренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що остання є кредитором (вкладником) ПАТ «Банк Форум», з яким були укладені договори банківських вкладів та відкриті карткові рахунки.

Постановою Правління Національного банку України №355 від 13 червня 2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідувати ПАТ «Банк Форум».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49 від 16 червня 2014 року вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Банк Форум».

Після віднесення банку до категорії неплатоспроможних на підставі відповідної постанови НБУ, згідно зі ст.. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивачу виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200000 грн., а решту суми віднесено до кредиторських вимог, які не виплачено.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів у справі на свою користь заборгованість у розмірі 47444,92 доларів США.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ФГВФО не є стороною правовідносин згідно укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Форум» договору банківського вкладу, а є лише гарантом відшкодування вкладнику коштів в межах 200000 грн. та забезпечує виведення банку з ринку шляхом його ліквідації, що передбачає відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядок та заходи щодо задоволення вимог кредиторів понад встановлену Законом суму відшкодування. Окрім того позивачем не заперечується той факт, що його було визнано кредитором ПАТ «Банк Форум», а його кредиторські вимоги включені до 4 черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів. Також на сайті Фонду міститься інформація про те, що відповідно до рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 25 червня 2018 року №1805 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» розпочато часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги у розмірі 10% від загальної суми вимог черги. Вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору четвертої черги. Виплати здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунки кредиторів в загальній сумі 239797493,82 грн. На підставі викладеного у відзиві, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

На адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум», в якому зазначено, що під час здійснення процедури ліквідації задоволення вимог кредиторів проводиться в безготівковій формі з накопичувального рахунку ПАТ «Банк Форум», іншого порядку задоволення вимог кредиторів закон не передбачає. Станом на 08 листопада 2018 року позивачу задоволено його вимоги в розмірі 10% від акцептованої суми, подальше задоволення здійснюється протягом 2018-2019 років, відповідно до встановленого порядку. На підставі викладеного у відзиві, Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши учасників справи, які з'явилися в судове засідання, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум» були укладені договори банківських вкладів, а саме: договір банківського вкладу №2630/1300/689245 від 25 лютого 2014 року, договір банківського вкладу №2630/1300/689281 від 25 лютого 2014 року, договір банківського вкладу №2630/1300/689282 від 25 лютого 2014 року, договір банківського вкладу №2630/1300/689283 від 25 лютого 2014 року.

Постановою Правління Національного банку України №355 від 13 червня 2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідувати ПАТ «Банк Форум».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49 від 16 червня 2014 року вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Банк Форум».

Після віднесення банку до категорії неплатоспроможних на підставі відповідної постанови НБУ, згідно зі ст.. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивачу виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200000 грн., а решту суми віднесено до кредиторських вимог, які не виплачено.

Відповідно до виписки по рахункам з 25 червня 2018 року по 07 листопада 2018 року, в рахунок задоволення вимог кредитора 4 черги згідно з рішенням ФГВОС №1805 від 25 червня 2018 року ОСОБА_3 було виплачено 10 % від акцептованої суми в розмірі 55654,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Водночас, частиною першою статті 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що унормовує ці правовідносини.

У пункті 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним стосовно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 цього Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Отже, з дня введення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Форум» не мало права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично був позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі ОСОБА_3, яка виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Разом з тим, в судовому засіданні, представником позивача не оспорювався той факт, що ОСОБА_3 було виплачено 10% від акцептованої суми та те, що банком почалося виконання зобов'язань в порядку встановленому законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя