У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Короткевича М.Є. |
|
суддів |
Буніна О.І., Кліменко М.Р. |
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Макіївка Донецької області від 1 жовтня 2003 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженець м. Шахтарська Донецької області,
судимий:
- 21 серпня 1987 року за ч. 2 ст. 144, ч. 3 ст. 89,
ст. 247 п. “а” КК РРФСР, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140,
ч. 3 ст. 142 КК України на 9 років позбавлення волі;
- 24 січня 1997 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140
КК України (1960 року) і ст. 395 КК України (2001 року)
на 6 років позбавлення волі,
звільнений 11 червня 2002 року за відбуттям строку покарання,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування шкоди на користь: ОСОБА_2 - 867 грн.; ОСОБА_3 - 355 грн.
В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 січня 2003 року близько 23-ї год. за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проникли до будинку АДРЕСА_1, звідки повторно таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 999 грн. 50 коп.
Через деякий час у дворі вказаного будинку, будучи викритими ОСОБА_4, ОСОБА_1 та інша особа залишили частину викраденого майна, а решту забрали з собою.
Того ж дня близько 24-ї год. ОСОБА_1 повернувся до вищевказаного будинку і таємно викрав майно, що залишилося не винесеним.
Крім того, 7 березня 2003 року близько 21-ї год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, проникли до будинку АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 275 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує, що суд не врахував його щире каяття у вчиненому, його особисте добровільне повідомлення в міліцію про скоєне, сприяння слідству та те, що крадіжку вчинив через скрутне матеріальне становище. Просить взяти наведене до уваги і постановити справедливе рішення.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини злочинів, вчинених ОСОБА_1 і відповідно доказам у справі застосував матеріальний закон, що не оспорюється в касаційній скарзі.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при проведенні досудового слідства і судовому розгляді не допущено порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду повно і всебічно дослідити всі обставини справи.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_1, суд врахував характер і ступень тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що обтяжують і пом”якшують покарання, в тому числі й ті, на які є посилання в касаційній скарзі.
Посилання засудженого на те, що правоохоронні органи про вчинення крадіжок вперше дізналися від нього є безпідставними.
Матеріали справи свідчать, що приводами до порушення кримінальної справи стали заява і повідомлення потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про крадіжки в них майна, а не явка з повинною ОСОБА_1 Внаслідок чого кримінальні справи були порушені по фактам вчинення злочинів.
До того, він у своїх первинних поясненнях заперечував свою причетність до крадіжки майна ОСОБА_2
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що покарання призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України і підстав для його пом”якшення не вбачає.
Отже, підстав для призначення справи до касаційного розгляду немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1відмовити.
с у д д і :
Короткевич М.Є. Бунін О.І. Кліменко М.Р.