У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого: Міняйла М.П.,

суддів: Куценко О.В., Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участі секретаря: Клімової Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисника Капіноса І.І. на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2019 року відносно засудженої

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

Учасники судового провадження:

прокурор: Телечкан Д.В.

засуджена: ОСОБА_1

захисник: Капінос І.І.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати.

Засуджена просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою зарахувати строк попереднього ув'язнення в строк відбування покарання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Капіноса І.І. про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.

Узагальнені доводи апеляційних скарг.

Захисник вважає, що ухвала підлягає скасуванню через її незаконність, оскільки відмовляючи в клопотанні про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання судом було порушено вимоги ч.2 ст.72 КК України.

Зазначає, що на виконання вироку Ленінського районного суду м.Миколаєва від 27.10.2016 року, який було залишено без змін апеляційним судом - 06.04.2017 року ОСОБА_1 було затримано і доставлено до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» де вона наразі перебуває.

Вважає, що засуджену необхідно було направити в інший виправний заклад для подальшого відбування покарання, а не лишати її в установі попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій та участі у суді для розгляду кримінального провадження.

Засуджена зазначає, що замість того, щоб відбувати покарання у виправній колонії за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2016, її з 06.04.2017 року по теперішній час утримують в установі попереднього ув'язнення.

Вважає за необхідне застосувати до неї ч.5 ст.72 КК України .

Встановлені судом першої інстанції обставини.

18 грудня 2018 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Капіноса І.І. про зарахування їй строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2016 року.

Відмовляючи в задоволенні клопотання захисника, суд першої інстанції мотивував тим, що подальше перебування ОСОБА_1 в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» після її затримання (06.04.2017р.) в порядку виконання вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2016 року не є попереднім ув'язненням і цей строк не зараховується в строк відбування покарання із співвідношення один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та її захисника на підтримку апеляційних скарг, думку прокурора щодо залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали судового провадження та особової справи засудженої, обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_1 засуджена вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2016 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70, ст..ст. 71,72 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн., визначивши самостійне виконання покарань. У вироку зазначено, що строк покарання ОСОБА_1 слід відраховувати з моменту її затримання. (а.п. 2-4).

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09 березня 2017 року зазначений вирок змінено в частині призначення покарання та на підставі ч.1 ст.70, ст.ст.71, 72 КК України остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.09.2015 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в сумі 850 грн. - постановлено виконувати самостійно. В іншій частині вирок суду залишено без змін (а.п.49-52).

З розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, який міститься в матеріалах особової справи засудженої, вбачається, що зазначений вирок, який набрав законної сили 09.03.2017 року прийнято до виконання. Окрім того, матеріали особової справи засудженої свідчать про те, що ОСОБА_1 на виконання вищевказаного вироку була затримана 06.04.2017р.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VII від 26.11.2015 року), у разі засудження до позбавлення волі, суд зараховує строк попереднього ув'язнення особи в межах того ж кримінального провадження з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув'язнення включаються, зокрема, строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Враховуючи те, що з 09.03.2017 року набрав законної сили вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2016 року в порядку виконання якого 06.04.2017 року ОСОБА_1 була затримана, тому період після 06.04.2017 року (дата затримання) не вважається таким, під час якого відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід, а почався строк відбування покарання.

Крім того, в матеріалах особової справи засудженої містяться копії вироків Заводського районного суду м.Миколаєва від 24.03.2017 року, Центрального районного суду м.Миколаєва від 21.06.2017 року, Заводського районного суду м.Миколаєва від 01.09.2017 року, відповідно до яких запобіжні заходи по вказаним кримінальним провадженням відносно ОСОБА_1 не обиралися та вказано, що строк відбування покарання засудженій слід відраховувати з моменту її фактичного затримання.

Відповідно п.12 ст.537 КПК України, суд вирішує питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді.

Як вбачається з особової справи засудженої, остання знаходиться в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» до прийняття рішення апеляційним судом стосовно зарахування у строк покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2016р., строку попереднього ув'язнення із співвідношення один день попереднього ув'язнення за дві дні позбавлення волі, що оскаржують апелянти.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.04.2017 року ОСОБА_1 залишена у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для розгляду кримінального провадження за її обвинуваченням по ст.185 ч.1 КК України, вирок відносно якої вказаним судом був ухвалений 21.06.2017р. (а.п. а.п. 53, 57-58).

Відповідно до ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.08.2017 року засуджену ОСОБА_1 залишено у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на період розгляду кримінального провадження (№ 12017150030001628 ) у вищевказаному суді за ч.2 ст.185 КК України (а.о.с 42).

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.09.2017 року ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71, 70 ч.4 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.07.2017 року, засуджену ОСОБА_1 залишено у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» під час розгляду кримінального провадження зазначеним судом за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

В суді апеляційної інстанції засуджена пояснила, що вказане провадження на даний час розглядається Корабельним районним судом м. Миколаєва і вирок по ньому не ухвалено. Дані щодо рішення по данному провадженню в матеріалах судового провадження відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 після набрання вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2016 року законної сили, відбуває призначене судом покарання, а залишена у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» за ухвалами районних судів, які розглядали інші кримінальні провадження.

Отже, доводи апелянтів відносно зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, не є слушними.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження й постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення у матеріалах провадження не встановлено, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг засудженої та її захисника не вбачається.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника Капіноса І.І. залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: