У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 серпня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька  від 31 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2005 року.

            Постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 31 січня 2005  року скаргу ОСОБА_1на постанову старшого слідчого прокуратури Куйбишевського району м.Донецька від 18 жовтня 2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_2 за відсутністю події злочину на підставі ст.6 п.1 КПК України залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 квітня 2005 року зазначену постанову суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати,як незаконні, а справу,за змістом скарги, направити на додаткове розслідування з мотивів істотної неповноти дослідження обставин справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.Посилається на порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1задоволенню не підлягає, а провадження у справі за цією касаційною скаргою підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, особами, які вправі оскаржити постанову судді по скарзі на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, є прокурор і особа, яка подала скаргу; зазначені особи вправі подавати апеляції на постанову судді до апеляційного суду.

Ця вимога закону встановлює спеціальні правила розгляду судом першої інстанції та оскарження судових рішень по скаргах на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Разом з тим, відповідно до ст. 384 КПК України касаційні скарги на вироки і постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків і постанов, мають право подавати засуджений, виправданий, їх законні представники та захисники, позивач, відповідач, потерпілий та їх представники.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 потерпілим по справі не визнавався, а тому він не входить до кола осіб, зазначених у ст. 384 КК України, які мають право на касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, відповідно до роз'яснень, які містяться у п. п. 4 та 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 1  „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи”, розгляд цих справ та оскарження прийнятих по них рішень відбувається в порядку, передбаченому ст. 236-2 КПК України, тобто, аналогічно порядку, встановленому для розгляду і скарження постанов про відмову в порушенні кримінальної справи.

Тому на постанову судді по скарзі на відмову в порушенні кримінальної справи розповсюджується роз'яснення зазначеної вище постанови Пленуму, відповідно до якої, на постанову судді по цій категорії скарг можуть бути подані апеляції до апеляційного суду з дотриманням вимог, передбачених ст. 350 КПК України, а в разі розгляду скарги по першій інстанції апеляційним судом - касаційні скарги чи подання - відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 383 КПК України.

Постанови місцевих судів, винесені за результатами розгляду скарг, і ухвали апеляційних судів щодо цих постанов у касаційному порядку, визначеному ч. 2 ст. 383 КПК, оскарженню не підлягають. За певних умов вони можуть бути переглянуті в порядку виключного провадження.

Таким чином, з урахуванням викладеного та того, що скарга ОСОБА_1по першій інстанції розглядалася місцевим судом, на постанову суду він подавав апеляційну скаргу, яка була ним розглянута, слід визнати, що прийняття до провадження касаційного суду його касаційної скарги на зазначені судові рішення є помилковим, оскільки законом не передбачено оскарження таких судових рішень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                          У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу ОСОБА_1визнати такою, що не підлягає касаційному розгляду, а відкрите по ній касаційне провадження - закрити.

                                                       С У Д Д І:

Шелест  М.А.                        Самелюк П.О.                       Кривенда О.В.