ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я   

іменем України

22.04.2019                                                                                                          Справа № 905/379/19                               

Позивач: Акціонерне товариство “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул. Тверська 5)

в особі: регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро (49038, м. Дніпро , пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна Фабрика №105” (85486, Донецька область, м. Селидове, смт. Цукурине, вул. Шахтна, буд. 40)

предмет позову: стягнення штрафу 29  430,00 грн.

підстави позову: невірно зазначена адреса у залізничній накладній №51550382

Суддя Матюхін В.І.

Акціонерним товариством «Українська залізниця» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна Фабрика №105”  29 430,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №51550382 масу вантажу за відправкою Цукуриха Донецької залізниці – Енергодар Придніпровської залізниці, вагон №67859835.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дані залізничної накладної, комерційного акту №476906/1332 від 04.09.2018р., а також ст.ст.118, 122, 129 Статуту залізниць України.

Ухвалою від 26.02..2019р. господарським судом відкрите провадження у справі і:

- за клопотанням позивача вирішено здійснювати розгляд справи за правилами  спрощеного  позовного провадження;

- встановлено відповідачеві строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до  14.03.2019.

Відповідно до цієї ухвали відповідач у строк  протягом п’ятнадцяти днів  з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 09-40год. 21.03.2019 мав право надати (надіслати):

·                    суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

·                    позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Також, із урахуванням вимог ст.ст.166,  167,  251 ГПК України  судом встановлено:

·                      позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом  3-х  календарних днів з дня отримання відзиву;

·                    відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом  3-х  календарних днів з дня отримання відповіді.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі  строк заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного  позовного провадження не подав. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачем в строк для подання відзиву (протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі) також подане не було.

25.03.2019р. до господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнав з посиланням на наступне:

1.  При визначенні розбіжностей у документах вантажовідправника та результатами зважування, позивач не врахував норми природної втрати та граничного розходження визначення маси, передбачені, зокрема п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту У країни від 21.11.2000 № 644.

2. Згідно Технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 0213:

- строк експлуатації ЗВВТ, встановлений виробником, визначений як 10 років (п. 6 паспорту);

- дата прийняття в експлуатацію визначена як 13.07.2003 року (п. 8 паспорту);

- в графі відміток про повірку містяться відомості про проведення повірок з встановленням відповідності ГОСТу 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования», але п. 3 паспорту встановлюється швидкість пересування на вагонних вагах під час зважування - 3 км/г та без зважування - 3-5 км/г.

Вищевказане свідчить про те, що зазначені ваги призначені для динамічного зважування, у зв’язку з чим повірка цих ваг мала відповідати вимогам ГОСТ 30414-96 «Весы для взвешивания транспортных средств в движении. Общие технические требования».

3. Відповідно до ГОСТ 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования», за яким проводилася повірка ЗВВТ згідно Технічного паспорту № 0123, «... 2.6.4. Средний срок службы весов выбирают из ряда: 8; 10; 12; 15 лет ...».

З урахуванням дати введення ваг в експлуатацію 13.07.2003 року, пункту 2.6.4. ДСТУ 29329-92 з визначенням середнього строку служби ЗВВТ, встановлення строку експлуатації ЗВВТ виробником в 10 років свідчить про належну оцінку строку нормального функціонування ЗВВТ саме в 10 років з відповідним погіршенням функціонування після спливу цього строку.

4. Визначення невідповідності вантажу відбувалося 04.09.2018 року, тобто на вагах, які мають строк експлуатації більше 15 років, при проведенні повірки за ДСТУ, який не відноситься до даних ЗВВТ.

5. Комерційний акт № 476906/1332 від 04.09.2018 року не містить інформації щодо механізму зважування - статичне або динамічне, що теж має значення у випадку можливості встановлення неправильного зазначення у накладній маси вантажу.

Також відповідач зауважив, що:

- відповідно до принципу Верховенства права, структурним елементом якого є справедливість, покарання як міра відповідальності повинна бути спів мірною скоєному порушенню;

- враховуючи характер порушення і обставини, у тому числі й вищезазначені, намагання позивача застосувати штраф у розмірі 29 430,00 грн. є неспівмірним порушенню.

З метою забезпечення сторонам можливості надати відповідь та заперечення ухвалою від 29.03.2019р. судом встановлено:

·          позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відзиву;

·          відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді, але не пізніше 09-40год. 15.04.2019 року.  

З доводами відповідача, викладеними у відзиві, залізниця відповіддю не погодилась з наступних підстав.

1. Існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме:

-          шляхом зважування на вагах;

-          підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом;

-          розрахунковим методом;

-          за обміром;

-          умовно.

Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції призначення.

За невірне зазначення маси вантажу у залізничному перевізному документі статтею 122 Статуту залізниць України встановлений штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

2. Згідно п. 52 Статуту залізниць України, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує:  у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) мінерального палива становить 1,0% маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку (щодо вагону №67859835) - 601,4кг що менше виявленої нестачі - 1 860кг.

Відповідач безпідставно зазначає норми природної втрати.

3. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.          

Пунктом 5.18 Інструкції передбачено:

Діагностичне обстеження металевих та залізобетонних елементів проводиться щодо вагонних ваг:

1)          що експлуатуються понад строк служби, зазначений в експлуатаційній документації виробника, з метою визначення можливості продовження строку їх експлуатації;

2)          після проведення модернізації, якщо до модернізації вагонні ваги експлуатувалися понад строк служби, зазначений в експлуатаційній документації виробника, або під час модернізації були внесені зміни в конструкцію таких ваг;

3)          які проходять дослідну експлуатацію;

4)          після аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості їх відновлення;

5)          у яких виявлено під час проведення технічного огляду знос (механічний або корозійний), залишкові деформації, тріщини, інші пошкодження складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення, у зв'язку з чим стан вагонних ваг загрожує безпеці руху поїздів;

6)          за ініціативою власника вагонних ваг.

Тобто, у відповідності до вимог вищезазначеної Інструкції діагностичним обстеженням подовжено термін експлуатації ваг до 07.06.2021 року, про що є відмітка в технічному паспорті ЗВВТ №0213, про проведення експертизи №008.01/ВВ2018 від 07.06.2018.

4. Інформація викладена у комерційному акті від 04.09.2018 року №476906/1332 є достовірною, повного та підтверджується іншими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Залізниця наполягає на задоволенні позову у повному обсязі і зауважила, що зменшення штрафу є необґрунтованим.

Заперечення на відповідь відповідачем до дня розгляду справи надане не було.

Дослідивши матеріали справи,    господарський суд  встановив:

01.09.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна Фабрика №105” (вантажовідправник) на адресу ДТЕК «Запорізька ТЕС» (вантажоодержувач) у вагоні №67859835 за залізничною накладною №51550382 зі станції Цукуриха Донецької залізниці на станцію Енергодар Придніпровської залізниці відвантажило концентрат вугільний.

За накладною вага нетто у вагоні - 62 000 кг, брутто - не зазначено, тари  21 800 кг.

В накладній також зазначено: вантаж маркований вапном.

По прибутті зазначеного вагону з вантажем на станцію Енергодар Придніпровської залізниці (станція призначення)  за заявкою вантажоодержувача на підставі ст.52  Статуту залізниць України  (прибуття вантажів у вагонах навалом і     насипом за вимогою одержувача)     була здійснена перевірка маси вантажу.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на станції Енергодар Придніпровської залізниці на 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці, повірених згідно Технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 0213 2.06.2018р., виявилось:

-          вага брутто  81 940кг, вага тари (з брусу) 21 800 кг, вага нетто  60 140кг, що  менше  проти даних залізничної накладної на  1 860кг.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом №476906/1332 від 04.09.2018р., який підписаний: з боку залізниці – в.о. начальника станції, двома прийомоздавальниками, з боку одержувача -  прийомоздавальником Запорізької ТЕС.

В комерційному акті також зазначено, що:

-          навантаження у вагоні насипом, нижче рівня бортів на 10 см;

-          маркування вапном, без виїмок та поглиблень, маркування не порушене;

-          вагон в технічному та комерційному відношенні справний;

-          вагон без дверей, люка закриті;

-          витікання вантажу немає.

Згідно комерційного акту:

- працівниками станції, які особисто здійснювали перевірку маси вантажу у спірному вагоні, є обоє прийомоздавальники вантажу та багажу станції Енергодар Придніпровської залізниці, які підписали комерційний акт;

- зважування спірного вагону здійснювала прийомоздавальник Запорізької ТЕС, яка також підписала комерційний акт.

Робочими інструкціями прийомоздавальників вантажу та багажу, якими є обоє прийомоздавальники станції Енергодар Придніпровської залізниці, які підписали комерційний акт, а саме № 15/ДС від 26.02.2016 р. прийомоздавальника вантажу та багажу 3-го розряду ОСОБА_1 та прийомоздавальника вантажу та багажу 2-го  розряду № 21/ДС від 19.12.2017 р. ОСОБА_2, передбачений обов’язок цих працівників приймати «участь у контрольному переважуванні вантажів згідно вимог ст.52  Статуту залізниць України, у комісійній видачі вантажу» (п.2.4  інструкції).

Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт  підписує начальник станції (його заступник),  начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)  і  працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Таким чином п. 10 Правил складання актів чітко передбачає посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти.

Усі 3-и особи з боку залізниці мали право на підписання комерційного акту, зокрема в.о. начальника станції як начальник станції і прийомоздавальники вантажу та багажу як працівники станції, які особисто здійснювали перевірку. При цьому судом врахована і та обставина, що посада начальника вантажного району за штатним розкладом на станції Енергодар Придніпровської залізниці не передбачена. Таким чином, комерційний акт з боку залізниці і з боку вантажоодержувача підписаний належними особами.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі     29 430,00 грн. із розрахунку: 5  886,00грн. (тариф) х 5.

Зважаючи на те, що:

· відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених  наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644  (у редакції  наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити масу вантажу;

· відповідно до ч.1 ст.24  Статуту залізниць України  вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;

· ч.2 ст.24  Статуту залізниць України  передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній;

· згідно зі ст.122  Статуту залізниць України  за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту);

· ст.129  Статуту залізниць України  встановлено: "Обставини, що можуть бути     підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів     під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць". Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності      найменування, маси і кількості місць вантажу з даними,     зазначеними у транспортних документах (п. "а");

· пунктом 10 Правил складання актів передбачено: "Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці";

· відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених  наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто;

· норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) мінерального палива становить 1,0%  маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку  620,0 кг, що менше виявленої нестачі 1 860кг;

·      за зазначеним перевезенням провізна плата становить 5  886,00грн., у зв'язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 29 430,00 грн. із розрахунку 5 886,00грн. (тариф) х 5.,

господарський суд вважає, що позов обґрунтований i підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не взяті, оскільки:

- норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) мінерального палива становить 1,0%  маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку  620,0 кг, що менше виявленої нестачі 1 860кг;

- згідно Технічного паспорту ЗВВТ № 0213 ваги є 100-тонні тензометричні вагонні вантажоодержувача, приписані до залізниці, повірка яких була здійснена 2.06.2018р., міжповірочний інтервал – 6 місяців, тобто на час зважування (03.09.2018р.) новий термін повірки не настав;

- термін експлуатації ваг подовжено спочатку до 13.06.2018 року, а потім до 07.06.2021 року, про що є відповідні відмітки в технічному паспорті ЗВВТ №0213, зокрема повторне подовження терміну експлуатації ваг здійснено згідно висновку експертизи №008.01/ВВ2018 від 07.06.2018р.;

- в записі про здійсненні повірки нічого не говориться про те, що повірка здійснювалась відповідно до ГОСТ 29329-92;

- в наступній строчці після здійснення повірки говориться про здійснення огляду повірки і відповідність похибок ваг вимогам ГОСТ 29329-92, проте цей запис зроблено 08.09.2018р., тобто уже після зважування вагону за спірною відправкою;

- відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України:

ь          судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

ь          учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом;

ь          кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- зі змісту комерційного акту не можна зробити висновок, що зважування відбувалось у статиці чи у русі, в той же час і відповідачем не надано доказів того, що зважування на станції призначення відбувалось у русі і з перевищенням швидкісного режиму, передбаченого паспортом на ваги;

- комерційний акт № 476906/1332 від 04.09.2018 року з боку залізниці і з боку вантажоодержувача підписаний належними особами.

Щодо способу визначення маси вантажу у вагоні суд також констатує.

Ст.37 Статуту залізниць України встановлено, що «під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній».

Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме:

- шляхом зважування на вагах;

- підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом;

- розрахунковим методом;

- за обміром;

- умовно.

Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції призначення.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що відправник (відповідач) і залізниця визначали масу вантажу за спірним перевезенням однаковим способом.

При прийнятті рішення судом враховані наступні обставини:

- п.22 «Правил видачі вантажів» залізницею порушений не був;

-  ст.24 Статуту залізниць України надано  залізниці право перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, після прийняття вантажу до перевезення;

- чинним законодавством не передбачено, що при прийнятті вагону з вантажем до перевезення залізниця зобов’язана перевіряти правильність усіх відомостей, зазначених у накладній, зокрема масу вантажу;

- комерційний акт за спірним перевезенням складений залізницею з дотриманням норм чинного законодавства, зокрема «Правил  складання актів», усі графи акту, які стосуються предмета спору, заповнені, залізницею не допущено проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних;

- чинним законодавством не передбачено, що в комерційному акті має бути  зазначено, яким способом залізниця визначила масу вантажу на станції призначення;

- п.22 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а не відповідальність за правопорушення, що не одне і те ж;

- підставою для застосування штрафних санкцій є неправильне зазначення у накладній маси вантажу;

- залізнична накладна, яка є договором перевезення, містить у собі на першій сторінці застереження (умову) такого змісту: «Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній, відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457».

Також суд констатує, що:

·                    розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду не має;

- правильно зазначати масу вантажу у перевізних документах є  обов’язком  вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів, а  не зобов’язанням у розумінні  ст.173 Господарського кодексу України.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів та керуючись ст.ст.210, 233, 238, 240, 241, 247 – 252  Господарського процесуального кодексу України  (в редакції  Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна Фабрика №105” (85486, Донецька область, м. Селидове, смт. Цукурине, вул. Шахтна, буд. 40, код ЄДРЮОФОПГФ 31832110) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРЮОФОПГФ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРЮОФОПГФ 40081237) 29 430,00 грн. штрафу, 1 921,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5  перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 22.04.2019.

Суддя                                                                                            В.І. Матюхін

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

          1 - відповідачу.