Справа №2-1840/2009

№2-73/2010

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої – судді Ротар М.М., при секретарі – Попенко О.В.,

За участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

Відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення вартості будівництва,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення вартості будівництва.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказувала, що 26.04.2005 року відповідачі придбали квартиру АДРЕСА_1 і зареєстрували її на ім’я відповідача ОСОБА_4 На момент укладення договору площа квартири складала 57,6 кв.м., а вартість – 39770 грн.

У 2005 році по домовленості з відповідачами та з дозволу виконкому Вознесенської міської ради позивач разом зі своїм чоловіком збудували прибудову до вказаної квартири, зробили капітальний ремонт, в зв’язку з чим площа квартири збільшилася до 76,7 кв.м., а вартість до 71385 грн.

Посилаючись на те, що будівництво здійснювалося за її кошти, а відповідачі бажають розділити квартиру як майно, що придбане подружжям за час шлюбу, позивач просила стягнути з відповідачів вартість будівництва в сумі 40565,60 грн.в рівних частках з кожного.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, пояснила, що за власні кошти нею був зроблений капітальний ремонт та реконструкція вказаної квартири, особисто вона та її чоловік займалися всіма організаційними питаннями стосовно ремонту, між нею та відповідачами була домовленість, що у випадку припинення між ними шлюбних відносин, кошти, які вона понесла на ремонт квартири їй будуть відповідачами повернуті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та пояснила, що дійсно кошти на ремонт квартири надавалися її батьками та між ними була усна домовленість про повернення цих коштів у майбутньому.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, поснювали, що дійсно позивач допомогала їм здійснювати ремонт квартири, в тому числі і матеріально, але між ними не було жодної домовленості про повернення цих коштів у майбутньому, крім цього такуж саму допомогу надавали і його батьки, до тогож ремонт вони здійснювали і за власні кошти, але за браком часу всі організаційні питання вирішувала позивач ОСОБА_1    

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, допитавши свідків, суд приходить до такого.

В судовому засіданні встановлено, що 28.04.2001 року відділом РАГС Вознесенського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.04.2009 року шлюб між ними розірвано.

26.04.2005 року відповідачі придбали квартиру АДРЕСА_1 і зареєстрували її на ім’я відповідача ОСОБА_4, що підтверджується договором купівлі-продажу від 26 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу. Право власності було зареєстровано 26 квітня 2005 року Комунальним підприємством Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації.

Рішенням виконавчого комітету Вознесенської мської ради № 174 від 24.10.2006 року було затверджено акт прийнятя до експлутації квартири, реконструйованої ОСОБА_4 по вул. Кібрика 9/6 житловою площею 37 кв.м., загальною площею 78,78 кв.м..  

У відповідності до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося сторонами, що кошти на ремонт та реконструкцію вказаної квартири, в тому числі,   надавалися і позивачкою ОСОБА_1, яка крім цього також займалася всіма організаційними питаннями.

 Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок» у випадку, коли особи, які приймали участь у будівництві житлового будинку не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, то вони вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх витрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавала не безоплатно. Тобто встановлено право особи вимагати відшкодування витрат її участі на будівництві будинку і відповідно виникає обов’язок у іншої сторони (забудовника) покрити зазначені витрати.

В судовому заіданні позивачем ОСОБА_1 не були надані докази щодо надання забудовнику ОСОБА_4 допомоги не безоплатно. Ні показами свідків, ні будь-якими письмовими доказами не була підтверджена та обставина, що відповідачі зобов’язувалися повернути кошти, які понесла позивач, надаючи допомогу останнім в ремонті та реконструкції квартири.

Свідченнями  свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 довідками про придбання будівельних матеріалів, накладними підтверджено розмір понесених позивачем витрат при участі у наданні допомоги при реконструкції та ремонту вказаної квартири.

Що стосується свідчень свідка ОСОБА_8, то суд оцінює їх критично з огляду на те, що він є чоловіком позивача ОСОБА_1, крім того вони не узгоджуються з поясненнями самої позивачки, яка пояснювала, що домовленність про повернення коштів була тільки у випадку припинення шлюбних відносин, тоді як свідок ОСОБА_8 пояснив, що відповідачі зобов’язувалися повернути кошти після закінчення ремонтних робіт.

Критично суд оцінює і визнання позовних вимог відповідачем ОСОБА_3 з огляду на припинення шлюбу з відповідачем ОСОБА_4 та її родинні стосунки з позивачкою ОСОБА_1  

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що власником вказаної квартири  є відповідач ОСОБА_4, а ОСОБА_3 тільки реалізує своє право власності на частку в квартирі АДРЕСА_2 шляхом визнання права власності на 3/4 частки квартири  з урахуванням того, що її батьки понесли великі затрати на реконструкцію та ремонт квартири.    

Виходячи з викладеного суд дійшов до висновку, що позов є необгрунтованим і тому задоволенню не підлягає, оскільки переконливих доказів на підтверндження своїх вимог позивач суду не надала.

Керуючись  ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення вартості будівництва  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Миколаївської області  через Вознесенський міськрайонний суд  шляхом подачі  заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :         підпис                 ОСОБА_9

З оригіналом згідно:суддя