Справа № 127/18016/18

Провадження № 22-ц/801/739/2019

Категорія: 6

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 рокуСправа № 127/18016/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Зайцева А.Ю., Ковальчука О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2019 року про зупинення провадження, постановлену суддею Борисюк І.Е., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про зобов'язання здійснити знесення самовільної забудови,

встановив:

У липні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про зобов'язання знести самовільну забудову.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2019 року зупинено провадження у вказаній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №127/1587/19 за позовом ОСОБА_4 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно застосував норму п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України щодо об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду справи №127/1587/19; позивачем в позовній заяві не зазначено жодної обставини, яка не може бути встановлена судом в даній справі, а також не зазначено, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтво про право власності на нього та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірний будинок є протиправними та дані документи підлягають дослідженню та оцінці судом; докази, що стосуються оскаржуваних документів, позивачем подано до суду з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України; єдиною підставою для визнання спірного будинку самочинно збудованим є доведення обставин, що його збудовано з істотним порушенням будівельних норм і правил та доведення вказаної обставини не залежить від скасування вказаних документів, оскільки вони не є документами, які дають право виконувати будівельні роботи.

Відзиву на апеляційну скаргу від ОСОБА_4, ОСОБА_5 не надійшло.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у вказаній справі суд першої інстанції виходив з об'єктивної неможливості розгляду даної цивільної справи до розгляду цивільної справи №127/1587/19, оскільки вони є взаємопов'язаними між собою, і прийняте судове рішення в цивільній справі № 127/1587/19 може вплинути не лише на права та обов'язки сторін у даній справі, але й на законність і обґрунтованість рішення суду. Лише в разі дослідження та оцінки усіх доказів та обставин справи, зокрема обставин, встановлених по справі № 127/1587/19, суд зможе забезпечити ефективний засіб правового регулювання, який виключить невизначеність сторін у спірних правовідносинах.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, зокрема, що розглядається в порядку цивільного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Законодавець надав можливість суду зупиняти провадження у справі, зокрема, у разі неможливості розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи і така неможливість розгляду конкретної справи повинна бути досліджена та обґрунтована судом, який приймає таке рішення.

Встановлено, що в липні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, у якому просив знести самовільно збудовані два поверхи житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_5 та ОСОБА_5 ОСОБА_7

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі.

У лютому 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, у якому просив зупинити провадження у вказаній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №127/1587/19 за його позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень.

Предметом позову в справі №127/18016/18 є зобов'язання відповідачів знести самовільно збудованих два поверхи житлового будинку по АДРЕСА_1.

У справі №127/1587/19 предметом позову є скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Мотивами обох позовів є порушення відповідачами будівельних норм при будівництві будинку, що на думку позивача є підставою для скасування декларації, а також для знесення двох поверхів будинку.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку про відсутність об'єктивної неможливості розглянути цивільну справу про знесення будівлі без розгляду по суті справи про скасування декларації, так як в матеріалах справи є достатньо доказів, зібраних сторонами, в тому числі і при розгляді інших справ, предметом яких було згадане будівництво, за допомогою яких можливо встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом позову.

Зокрема, наявні судові рішення, в яких встановлені ті чи інші обставини, висновок експертизи, документи реагування відповідних спеціалізованих органів тощо.

Враховуючи тривалість спірних правовідносин, суд першої інстанції на підставі існуючих доказів має змогу встановити певні обставини та вирішити всі питання, передбачені ст. 264 ЦПК України для ухвалення рішення по суті спору.

Слід зазначити, що підставою позову про знесення самочинного будівництва не являється наявність чи відсутність декларації про готовність об'єкта до експлуатації, в тому числі її зміст, порядок її подання тощо, що само по собі заперечує неможливість розглянути одну справу без розгляду іншої.

У пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 роз'яснено, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

У справі про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації дійсно будуть вирішуватись питання, які стосуються і підстав іншого позову, однак, вони будуть розглядатися з цих же мотивів, що і вимоги про знесення самочинної будівлі.

Позивач повинен належним чином користуватись своїми правами, не порушуючи при цьому інтересів інших учасників спору. Враховуючи суть спору, який виник між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, позивач зобов'язаний обрати найефективніший спосіб захисту своїх прав, а не породжувати справи, які є подібними за своїми мотивами.

За таких обставин, апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому скарга підлягає задоволенню.

Крім того, при розгляді апеляційної скарги встановлено, що провадження у вказаній справі відкрито 10 вересня 2018 року. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 251 та п.п. 1-3 ч. 1 ст. 252 ЦПК України (ч. 3 ст. 210 ЦПК України).

Тобто, провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України може бути зупинено тільки до початку розгляду справи по суті, що не було враховано судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді А.Ю. Зайцев

О.В. Ковальчук