28 липня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

                  Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26 листопада 2003 року  та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 18 березня 2004 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1  звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою  на  рішення  Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26.11.2003 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя  від 18.03.2004 р., яким в позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги позивачка посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення без направлення справи на новий розгляд.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ВАТ “Севастопольський морський завод” вказує на те, що судові рішення, на його думку, є законними і обґрунтованими.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що питання стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі при звільненні було вирішено іншим рішенням місцевого суду від 8.07.1997 р., а даний позов до суду позивачкою було подано з порушенням встановленого законом трьохмісячного строку.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою порушено встановлений законом строк звернення до суду за захистом порушеного права.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з рішенням суду першої інстанції, залишивши його без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26 листопада 2003 року  та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 18 березня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :