Справа № 22ц-1825 Головуючий у 1 інстанції Клімов В.В.
Категорія 48 Доповідач Біляєва О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Богданові Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 листопада 2009 року,
В С Т А Н О В И В :
29 лютого 2008 року ОСОБА_1 пред’явила в суд даний позов до ОСОБА_2, посилаючись на те, що з 06 лютого 2001 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано, про що видано свідоцтво 20 квітня 2006 року. 24 травня 2005 року вона визнана інвалідом третьої групи внаслідок загального захворювання; потребує постійного догляду та лікування.
В зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку відповідач в добровільному порядку не надає.
Просила стягнути зі ОСОБА_2 на її утримання 1000 гр. щомісячно з дня пред’явлення позову до зміни матеріального або сімейного стану.
Рішенням Краматорського міського суду від 30 листопада 2009 року позов задоволено частково: стягнуто зі ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти в розмірі 300 гр. щомісячно, починаючи з 29.02.2008 року.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначає, що суд належним чином не з’ясував причину інвалідності позивачки, чи страдала вона даним захворюванням до реєстрації з ним шлюбу та з якого часу вона знаходиться на обліку в медичному закладі. Заявлене ним клопотання про призначення судово-медичної експертизи безпідставно відхилено судом.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів.
Позивач та її представник ОСОБА_3 просили відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивачка стала непрацездатною в період шлюбу з відповідачем, потребує матеріальної допомоги, яку в силу ст. 76 СК України має надавати відповідач. При визначенні розміру аліментів враховано матеріальний стан ОСОБА_2, знаходження на його утриманні непрацездатної матері.
Однак повністю погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено і це підтверджується письмовими доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 06 лютого 2001 року, який розірвано, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 211 від 20 квітня 2006 року (ас. 2, 3).
Згідно з довідкою відділу пенсійного забезпечення Краматорського міського управління Пенсійного фонду України, що на ас. 103, ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку; є інвалідом 3 групи в зв’язку з загальним захворюванням з 22 травня 2001 року. При переогляді позивачки у МСЕК 24 травня 2005 року інвалідність підтверджена і встановлена безстроково (ас. 5).
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 стала непрацездатною в період шлюбу зі ОСОБА_2, відповідно у неї виникає право на утримання від колишнього чоловіка після розірвання шлюбу.
Доводи скарги, що суд не встановив, з якого часу позивач перебуває на обліку в медичному закладі в зв’язку з наявним у неї захворюванням, не заслуговують на увагу, оскільки закон передбачає виникнення права утримання з часу настання непрацездатності, а не з часу встановлення діагнозу. Апеляційний суд вважає відмову суду в задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи обґрунтованою.
Відповідачем не спростовано тієї обставини, що непрацездатність настала у ОСОБА_1 в травні 2001 року, тобто в період перебування сторін у шлюбі.
Проте, стягуючи з відповідача аліменти в розмірі 300 гр. щомісячно, суд належним чином не перевірив, чи може ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу колишній дружині, що є обов’язковою умовою для задоволення позову в розумінні частини 2 статті 76 СК України.
Так, з матеріалів справи видно, що у 3 кварталі 2009 року обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у ОСОБА_2 склав 1500 гр. Відповідач 15 вересня 2009 року подав заяву про припинення платника податків підприємницької діяльності (ас. 85).
Інших доказів, що ОСОБА_2 має доходи у натуральній або грошовій формі, матеріали справи не містять.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що він тимчасово не працює. Цей факт підтверджується копією трудової книжки відповідача.
Позивач не заперечувала, що доказів про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу, вона не надала.
Крім того, судом встановлено і це визнається ОСОБА_1, що остання отримує пенсію за інвалідністю та працює.
За таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки обов’язковою передумовою стягнення аліментів на колишню дружину є можливість колишнього чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи, що суд першої інстанції не врахував зазначені вимоги закону, що призвело до неправильного вирішення спору, апеляційний суд на підставі п. 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу; скасовує рішення та ухвалює нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 листопада 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий
Судді