Справа № 2-а-11067/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Конекрейнс Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі за участі прокуратури Одеської області про скасування податкового повідомлення – рішення №0000041630/0 від 19.01.09 р. та податкового повідомлення – рішення №0000041630/1 від 25.03.09 р.–
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство «Конекрейнс Україна» (надалі по тексту – Позивач) звернулось до суду з позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі по тексту – Відповідач) про скасування податкового повідомлення – рішення №0000041630/0 від 19.01.09 р. та податкового повідомлення – рішення №0000041630/1 від 25.03.09 р.
Листом від 13.11.2009 року у справу на стороні Відповідача вступила прокуратура Одеської області (а.с.156).
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на правомірність включення сум податку на додану вартість до відшкодування та незаконність проведення самої перевірки, з порушенням процедури відповідно до вимог Закону, що призвело до прийняття оскаржувальних рішень.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що згідно акту перевірки Позивач не мав права на бюджетне відшкодування суми ПДВ у розмірі 9 703 853 грн., що була заявлена до відшкодування у березні 2008 року, але була зменшена за результатами перевірки, яка оформлена актом перевірки № 185/16-40/20013200/8 від 15 травня 2008 року. Свою думку представник відповідача обґрунтовує тим, що вказана сума не може брати участь у розрахунках суми бюджетного відшкодування, а може бути врахована при зменшенні податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодах, оскільки є узгодженою згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181.
Представник прокуратури проти задоволенні позовних вимог заперечив підтримавши пояснення представника відповідача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника прокуратури, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
З 13.10.2008 р. по 24.10.2008 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено виїзну позапланову перевірку закритого акціонерного товариства «Конекрейнс Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2008 р. За результатами перевірки складено акт №469/16-3/20013200/12 від 31.10.2008 р.(а.с.64-127). В ході перевірки було встановлено порушення Позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на суму 2 179 279 грн.
На підставі вищезазначеного акту Відповідачем було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000931630/0 від 10 листопада 2008 року (а.с.133).
16.01.2009 р. Відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку закритого акціонерного товариства «Конекрейнс Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року. За результатами перевірки було складено акт №13/16-3/20013200/5 від 16.01.2009 р. (а.с.11-19). Висновками акту встановлено порушення з боку Позивача пп. 7.7.2 п7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі вищезазначеного акту Відповідачем було прийнято оскаржувальне податкове повідомлення –рішення №0000041630/1 від 25 березня 2009 року (а.с.132).
Оскаржувальне рішення Відповідача мотивоване тим, що сума зменшення бюджетного відшкодування в розмір 9 703 853 грн., визначена в податковому повідомлені – рішенні №0000931630/0 від 10 листопада 2008 року, в адміністративному та судовому порядку Позивачем не оскаржувалось, тому згідно з положенням ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вважаються узгодженими. Таким чином, вказана сума не може брати участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, а може бути врахована при зменшені податкових зобов’язань по ПДВ у наступних податкових періодах.
Суд вважає, виходячи з нижчезазначеного, що Відповідачем та представником прокуратури Одеської області не надано доказів правомірності оскаржувального рішення, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а)у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б)у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в)у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування».
Суд погоджується з твердженням представника позивача, щодо того, що у випадку завищення суми бюджетного відшкодування в одному періоді або відсутності права на таке відшкодування в зазначеному періоді, норми Закону України « Про податок на додану вартість» не забороняють заявляти в наступних податкових періодах таку суму бюджетного відшкодування ПДВ, зменшену за результатами перевірки.
Норми ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регулюють узгодження податкових зобов'язань лише конкретного періоду, і не розповсюджуються на майбутні періоди.
Відповідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Судом встановлено, узгодження суми 9 703 853 грн. відбулося в травні 2008 року і стосувалось лише податкової декларації за березень 2008 року, а не декларації з ПДВ за серпень 2008 року, яка була подана до податкових органів 22 вересня 2008 року.
Виходячи з того, що податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі Акта №185/16-40/20013200/8, Позивач не оскаржував, ним було включено суму ПДВ, зняту з відшкодування, до рядка 23.5 («зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу») податкової декларації з ПДВ за травень 2008 року. В подальшому вказана сума обліковувалась у рядку 26 декларацій з ПДВ за травень, червень, липень 2008 року.
За результатами серпня 2008 року у Позивача виникло право на бюджетне відшкодування суми ПДВ, оскільки виконувались умови, встановлені пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» . Відповідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п.. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг),
б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За результатами податкової декларації з ПДВ за липень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення у розмірі 1 556 157 грн. Згідно вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» , зазначена сума була включена до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22,2 податкової декларації за липень 2008 року та рядок 23.1 податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року). Крім того, у декларації за липень 2008 року обліковувався залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23) у розмірі 11 665 794 грн.
За результатами податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення у розмірі 3356 325 грн. Крім того, у декларації за серпень 2008 року обліковувався залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23) у розмірі 13 221 951 грн.
Таким чином, судом встановлено, що протягом серпня 2008 року і попереднього липень 2008 року Позивач декларував від'ємне значення ПДВ. Згідно вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість», Позивач заявив до відшкодування суму ПДВ у розмірі тієї частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (декларація з ПДВ за серпень 2008 року з урахуванням уточнюючого розрахунку).
При проведенні виїзної позапланової перевірки були надані всі документи, які підтверджують право платника на отримання бюджетного відшкодування, а саме декларації з ПДВ, податкові накладні, накладні, акти прийому-передачі обладнання, акти виконаних робіт, вантажно-митні декларації, оборотно-сальдові відомості, відомості по рахунках бухгалтерського обліку, банківські документи, що підтверджують розрахунки з постачальниками. Даний факт представником відповідача та представником прокуратури не заперечувався.
Суд погоджується з твердженнями представника позивача, про те, що в акті перевірки №13/16-3/20013200/5 від 16.01.2009р. «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки…» однією з підстав її проведення є п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990р. Представник позивача зазначає, що згідно з вказаною нормою позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів) . Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Представником позивача зазначається, що на підставі акту Відповідача № 469/16-3/20013200/12 від 31.10.2008р. взагалі не були донараховані ніякі суми, що підлягають сплаті до бюджету. Тобто за наслідками проведеної перевірки, за результатами якої було складено акт №13/16-3/20013200/5 від 16.01.2009р. перевіряючими не встановлено та не донараховано будь-яких податкових зобов’язань. Головною підставою для проведення такої перевірки є перш за все встановлення факту ненадходження до бюджету сум податків, зборів (обов’язкових платежів), однак в будь-якому разі результати даної перевірки не могли виявити ненадходження до бюджету сум податків.
Також, судом встановлено, що Відповідачем, в порушення п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено позапланову невиїзну перевірку, хоча дана норма права передбачає можливість проведення, виключно виїзних перевірок.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Конекрейнс Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі за участі прокуратури Одеської області про скасування податкового повідомлення – рішення №0000041630/0 від 19.01.09 р. та податкового повідомлення – рішення №0000041630/1 від 25.03.09 р. задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000041630/0 від 19.01.09 р.
Скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000041630/1 від 25.03.09 р.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 17.02.2010 р.
Суддя С.О. Cтефанов