Справа № 755/371/18

У Х В А Л А

17.04.2019

м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва колегіально судом у складі трьох суддів: головуючого судді Бірси О.В., суддів Козачук О.М., Метелешко О.В., секретаря судових засідань Ярмак І.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Вовка І.В., захисника Корнаги О.І., обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження заходу забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2018 за № 22018101110000001 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення

(злочину) передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, встановив :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

На розгляді у цьому місцевому суді перебуває дане провадження, у якому, судом, на виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, на обговорення учасників справи було поставлено питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Так, у судовому засіданні прокурор вважав за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, характеризуючі особистість останнього дані не змінилися.

Обставини регламентовані ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, є дійсними.

Сторона захисту просили суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на альтернативний, оскільки встановлені слідчим суддею передумови для утримання обвинуваченого під вартою визначені п.п. 1- 3 ч. 1 ст. 194, 199 КПК України відсутні, у світлі його соціальних зв'язків, наявності на утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім (діти, дружина).

Акцентували увагу на тому, що у світлі практики ЄСПЛ указані ризики є недоведеними, а сама по собі тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для її утримання під вартою.

Крім цього, захист зауважив на тому, що показання допитаних у суді свідків прямо доводять відсутність складу злочину за ст. 111 КК України у діях обвинуваченого.

Мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 111 КК України, а саме у вчиненні умисно громадянином України діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності та державнй безпеці України - шпигунстві.

В ході обговорення питання доцільності продовження запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.

З огляду на, що, на цей час, суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними. При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності,з огляду на що об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених, у цій справі, доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені, з урахуванням нормам ч. 5 ст. 176 вказаного Кодексу, якою регламентовано, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, самі по собі, навіть, при їх дійсній наявності, не можуть бути такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 зазначеного Кодексу, у цій ситуації, так як є доведеною наявність обставин визначених ст. 177 КПК України.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та з огляду на норми ч. 5 ст. 176 КПК України вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України продовжити строк утримання під вартою обвинуваченому у межах строків регламентованих КПК України.

Також, суд враховує вимоги ч. 5 ст. 176 та ст. 183 КПК України, в їх системному зв'язку, та не знаходить підстав для визначення застави.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд постановив:

запобіжний захід відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді утримання під вартою продовжити до 14.06.2019.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процецуального Кодексу України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16:20 год. 22.04.2019.

С у д д і :

О.В. Бірса О.М. Козачук О.В. Метелешко