Справа № 2-30/2010 року

                                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                                                  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 лютого 2010року                                                                                            Демидівський районний суд

                                                                                                                                    Рівненської області

у складі:                                                                        

судді А.С.Лободзінського

 при секретарі  В.В.Мервінському

з участю прокурора Махацького Ю.М., представника   Демидівського ТВБВ №10017/084 ВАТ “ Державний ощадний банк України”  ОСОБА_1,відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні     цивільну справу за позовом Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах ВАТ “ Державний ощадний банк України” до   ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про стягнення боргу згідно кредитного договору, -

                                                                     В С Т А Н О В И В:

      Млинівський міжрайонний  прокурор звернувся до суду  в інтересах держави в особі Демидівського ТВБВ №10017/084 ВАТ “ Державний ощадний банк України” з позовом до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4     про стягнення боргу згідно кредитного договору в сумі 13169,98 грн.

    В обгрунтування позовних вимог  зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що  07.12.2007 року  між   ВАТ “ Державний ощадний банк України”  та  ОСОБА_2,  був укладений кредитний договір №437, за яким останній   отримав кредит  у сумі 15000 гривень із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% річних  із строком повернення не пізніше 06.12.2010 року.  На підставі п.1.6. договору  позичальник  зобов”язується здійснювати погашення  заборгованості за користування  кредитними ресурсами рівними частками в сумі 417 грн. до 17  числа кожного місяця.  Однак, взяті на себе зобов”язання ОСОБА_2  не виконав, що призвело до  утворення простроченої заборгованості, яка станом на 03.12.2009 року становить  13169,98 гривень та складається з наступного:

-5142,27 грн.- заборгованість за кредитом;

-1418,71грн.- заборгованість по відсотках  за користування кредитом;

-1200 грн.- пеня;

-5409 грн. залишок основного кредиту.

    Крім цього, при укладені кредитного договору із ОСОБА_2  було укладено договори поруки із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з яким  вони є поручителями ОСОБА_2. У випадку невиконання боржником зобов”язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Оскільки ні позичальник ні  поручителі  заборгованість не сплатили, то   просить   суд стягнути солідарно з них    заборгованість по кредиту,  а також судові витрати по справі.

     В судовому засіданні прокурор та представник ВАТ “ Державний ощадний банк України”  позов підтримали повністю з викладених у позовній заяві підстав.

    Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю. Відповідачі   ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розгляд справи не з”явились. Однак,   повідомили суд, що позов визнають повністю та  просять справу розглянути без їхньої участі.

`     Заслухавши пояснення  прокурора, представника Демидівського ТВБВ №10017/084 ВАТ “ Державний ощадний банк України”,  відповідача  ОСОБА_2    дослідивши  матеріали справи, суд  прийшов до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює  рішення про задоволення позову.

    Оскільки  відповідачі позов визнають повністю і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що    07.12.2007 року  між  банком ВАТ “ Державний ощадний банк України”  та  ОСОБА_2,  був укладений кредитний договір №437, за яким останній   отримав кредит  у сумі 15000 гривень із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% річних  із строком повернення не пізніше 06.12.2010 року.  На підставі п.1.6. договору  позичальник  зобов”язується здійснювати погашення  заборгованості за користування  кредитними ресурсами рівними частками в сумі 417 грн. до 17  числа кожного місяця. (а.с. 8-9 )

    При укладені кредитного договору із  ОСОБА_2 07.12.2007 року    було укладено договори поруки між  банком  та   ОСОБА_3 та ОСОБА_4. (а.с.12,13) У випадку невиконання боржником зобов”язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

    У  порушення умов договору  відповідач  ОСОБА_2   зобов”язання за вказаним договором належним чином не виконував.   Зазначені обставини підтверджуються розрахунком.(а.с.4 ) Так, згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором становить   13169,98 гривень   та складається з наступного:

-5142,27 грн.- заборгованість за кредитом;

-1418,71грн.- заборгованість по відсотках  за користування кредитом;

-1200 грн.- пеня;

-5409 грн. залишок основного кредиту.

    Згідно  п. 5.2 кредитного договору  за порушення взятих на себе зобов”язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів  за користування кредитом позичальник зобов”язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ , яка діяла  на момент прострочення  від  суми простроченого платежу за кожний день прострочення.(а.с.9)

    Таким чином, визнання позову   відповідачами повністю підтверджується матеріалами справи.

     Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України  зобов”язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

     Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України   якщо договором  встановлений обов”язок позичальника повернути позику  частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

    Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, та  умов  договору  у випадку невиконання умов   кредитного договору  боржником, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

    Таким чином, з пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_2  своїх зобов”язань перед банком відповідно до умов договору не виконував, у зв”язку з чим  він та поручителі   ОСОБА_3 та ОСОБА_4, несуть обов”язок  погашення заборгованості по кредиту   в повному обсязі із сплатою відсотків за користування кредитом та  пені  за прострочення повернення кредитних ресурсів і відповідають перед банком як солідарні боржники.

            Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо з  позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати  судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

    Відповідно ч.5 ст. 81ЦПК України,  не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, в яких у випадках встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор.

    Враховуючи вище викладене,    на  підставі  ст. 526, 554,1050  ЦК України,  керуючись ст.ст. 11, 60, 81,88, 213, 214, 215 ,217ЦПК України, -

                                                                      В И Р І Ш И В :

     Позов Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Демидівського ТВБВ №10017/084 ВАТ “ Державний ощадний банк України” до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про стягнення боргу згідно кредитного договору  – задовольнити.

     Стягнути з  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  солідарно на користь   держави в особі  Демидівського ТВБВ №10017/084 ВАТ “ Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором  у розмірі  13169,98 гривень яка  складається з наступного:

-5142,27 грн.- заборгованість за кредитом;

-1418,71грн.- заборгованість по відсотках  за користування кредитом;

-1200 грн.- пеня;

-5409 грн. залишок основного кредиту.

      Стягнути з  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно  в дохід держави  132  гривні  судового збору.  

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням апеляційної скарги у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили у разі не подання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги – з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.

С У Д Д Я