"02" травня 2019 р.                        

Справа № 642/5966/18

2/642/778/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 р. Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді                        Проценко Л.Г.

       за участю секретаря -                Канаєвої К.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Комунального підприємства "ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобов'язання вчинити певні дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою  в якій посилається на те, що в квітні 1993 р. він навчався в Українській юридичній академії та був помилково завербований в агентство «ДЕЛЛА-Центр». У зв’язку з помилкою вербовки і у зв’язку з помилкою його вербовки і у зв’язку з розкриттям ним діяльності агентства «ДЕЛЛА-Центр», його переслідували з використанням оперативних служб правоохоронних органів України. За позивачем вели зовнішнє спостереження та прослуховування телефонів для встановлення оточуючих його людей, яких співробітники оперативних служб негласно опитували та підмовляли на вчинення протиправних дій та провокацій проти нього. В жовтні-листопаді 1993р. «ДЕЛЛА-Центр» організував зовнішнє спостереження за позивачем з метою перевірити витікання від нього інформацію про діяльність «ДЕЛЛА-Центра» в Україні та зібрати на нього компрометуючий матеріал. Приблизно з 1999 року «ДЕЛЛА-Центр» поставив за мету настроїти проти позивача його родичів, сусідів і знайомих. Так, у зв’язку з різними політичними поглядами та через те, що він був позашлюбною дитиною в сім’ї, в нього склалися неприязні відносини з звідним братом ОСОБА_5 та юридичним батьком ОСОБА_6 Адміністрація юридичної академії України ім.Ярослава Мудрого (ДЕЛЛА-Центр) і службові особи правоохоронних органів підмовили його родичів на викрадення і підміну письмових доказів діяльності «ДЕЛЛА-Центру» в Україні – брошур «Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини «Права людини в Україні». Його мати, батько та брат на той час з його дозволу проживали в його квартирі за адресою АДРЕСА_1, де зберігалися вказані докази, та мали ключі від цієї квартири. В 1999 році його мати таємно вилучила з його квартири за підбуренням батька та брата вказані докази, а службові особи правоохоронних органів та «ДЕЛЛА-Центр» сприяли за це в отриманні ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в 1999 році ордеру на квартиру №60 в будинку №6/13 по пров.Квартальному в смт Пісочин Харківського району Харківської області. В подальшому, «ДЕЛЛА-Центр» у якості вдячності сприяв таємному переоформленню правовстановлюючих документів про право власності на квартиру позивача (АДРЕСА_2) з ім’я позивача на ім’я ОСОБА_5, або ОСОБА_6, або ОСОБА_7

У вказаній квартирі позивач був прописаний один, 27 березня 2000 року він разом з матір’ю прибув до ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд, яка стала органом приватизації, та де раніше працювала його мати, та підписав документи про приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_3, і з цієї дати він став єдиним власником вказаної квартири. В той же день позивачу було видане право власності на цю квартиру та технічний паспорт. З грудня 2005 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 переїхали на постійне місце мешкання за адресою м.Харків, вул.Мурманська, 32.

В середині серпня 2013р. позивач дізнався, що в 2001-2002 роках його свідоцтво про право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 було таємно вилучене ОСОБА_7 і ОСОБА_5 у нього в квартирі і підмінено на інше таке саме підроблене свідоцтво, зроблене заднім числом під тією ж датою 23.03.2000р. і під тим же самим номером №3249, підписане заднім числом керівником органу приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд. Також ОСОБА_7 і ОСОБА_5 таємно вилучили з його квартири і технічний паспорт на його квартиру та підмінили на підроблений.

У підробленому свідоцтві про право власності на житло на першій сторінці містяться завідомо неправдиві відомості про те, що дана квартира «дійсно належить на праві… спільної (сумісної або часткової) власності гр.ОСОБА_1 та членам його сім’ї». Хоча фактично дана квартира належить на праві приватної власності лише гр.ОСОБА_1 Тобто у свідоцтві про право власності необхідно було викреслити слова «спільної (сумісної або часткової)» і «та членам його сім’ї».

У підробленому підміненому свідоцтві на право власності на житло на 2-й сторінці також містяться завідомо неправдиві відомості про те, що «квартира АДРЕСА_4 зареєстрована (ий) ОСОБА_3 дистанцією цивільних споруд Південної залізниці на праві… спільної (сумісної або часткової) власності…».

У підробленому підміненому технічному паспорті на квартиру на сторінці 2 містяться завідомо неправдиві відомості про те що «квартира АДРЕСА_4 зареєстрована (ий) ОСОБА_3 дистанцією цивільних споруд Південної залізниці на праві… спільної (сумісної або часткової) власності…» «Квартира… спільного заселення». Тобто з технічного паспорту необхідно викреслити слова «спільної (сумісної або часткової)».

У підробленому штампі КП «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації» на вказаному свідоцтві про право власності на квартиру містяться завідомо неправдиві відомості про те, що «за цим свідоцтвом квартира №46 житловий будинок №28-А по вул.Довгалевського зареєстрована у Комунальному підприємстві «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації» на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності за ОСОБА_1 та записано у реєстрову книгу за №В-54259 04.04.2000р.»

Позивач вважає, що з тексту свідоцтва про право власності на квартиру та технічного паспорту незрозуміло, що позивач є єдиним власником вказаної квартири, або являється співвласником, адже непотрібні відомості на документах не викреслено. Текст свідоцтва та технічного паспорту складено навмисно так, щоб його зміст можна було б тлумачити багатозначно. З тексту даних документів витікає, що в наявності може бути інше свідоцтво про право спільної (сумісної або часткової) власності на вказану квартиру за іншими членами сім’ї.

Мати позивача раніше працювала в органі приватизації – ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці, тому вона мала можливість прийняти участь в підробленні правовстановлюючих документів на квартиру за сприянням «ДЕЛЛА-Центру».

Позивач вважає, що його правовстановлюючі документи було замінено на підроблені для того, щоб в подальшому члени його сім’ї змогли в судовому порядку відібрати належну йому квартиру. Такі спроби вже були, в серпні 2013р. один з суддів міста Харкова задовольнив позов ОСОБА_6, або ОСОБА_7, або ОСОБА_5В, про визнання за ними права власності на його квартиру. Але таке, завідомо неправосудне рішення від позивача приховується, а його винесення та приховування організоване «ДЕЛЛА-Центром».

В позові ОСОБА_1 (із врахуванням останніх уточнень, що були подані після відкриття провадження у справі 20.03.2019р.) ставить наступні вимоги:

1. Звільнити його від сплати судових витрат по справі у зв’язку з скрутним майновим станом.

2. Поновити пропущений строк позовної давності на подання даного позову.

3. Визнати незаконним рішення в.о. начальника ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету ХМР ОСОБА_8 №1555 від 10.02.2016р. про відмову позивачу у внесенні змін у видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_5 від 27.03.2000р. та у видачі позивачу повторного свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_6 (колишня Довгалівська) в м. Харкові без зазначених помилок.

Визнати незаконною бездіяльність ОСОБА_3 міської ради та ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету ХМР щодо невнесення змін у видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_5 від 27.03.2000р. та щодо невидачі позивачу повторного свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_6 (колишня Довгалівська) в м. Харкові без зазначених помилок.

4. Визнати незаконним рішення в.о. начальника структурного підрозділу «ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_9 №БМЕС-01/15/10/288 від 16.02.2016р. про відмову позивачу у внесенні змін у видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_5 від 27.03.2000р. та у видачі позивачу повторного свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_6 (колишня Довгалівська) в м. Харкові і повторного технічного паспорту без зазначених помилок.

Визнати незаконною бездіяльність правонаступника органу приватизації  - структурного підрозділу «ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» щодо невнесення змін у видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_5 від 27.03.2000р. та щодо невидачі позивачу повторного свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_6 (колишня Довгалівська) в м. Харкові і повторного технічного паспорту на квартиру без зазначених помилок.

5. Визнати незаконним рішення директора КП «ОСОБА_3 міське БТІ» ОСОБА_10 №269 від 25.07.2016р. про відмову позивачу у внесенні змін у штамп КП «ОСОБА_3 міське БТІ» на виданому свідоцтві про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_7 від 27.03.2000р. в частині визначення виду права власності (викреслити непотрібне «спільна (сумісна або часткова)»), і у виданий технічний паспорт на квартиру та про відмову у проставленні у виданому свідоцтві про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_7 нового штампу КП «ХМБТІ» та у видачі йому повторного технічного паспорту на квартиру з викресленням непотрібних зазначених невірних відомостей.

Визнати незаконною бездіяльність КП «ОСОБА_3 міське БТІ», щодо невнесення змін у штамп КП «ОСОБА_3 міське БТІ» на виданому свідоцтві про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_7 від 27.03.2000р. в частині визначення виду права власності (викреслити непотрібне «спільна (сумісна або часткова)»), і у виданий технічний паспорт на квартиру та у непроставленні у видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_7 нового повторного штампу КП «ХМБТІ» та у невидачі йому повторного технічного паспорту на квартиру з викресленням непотрібних зазначених невірних відомостей.

6. Зобов’язати відповідача правонаступника органу приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці - ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та відповідача ОСОБА_3 міську раду, та відповідача ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету ХМР вчинити дії щодо внесення змін у видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_7 від 27.03.2000р. в частині визначення виду права власності, та в частині визначення суб’єктів права власності (викреслити непотрібне «та членів його сім’ї») та в частині визначення виду права власності (викреслити непотрібне «спільна (сумісна або часткова)»), та видати позивачу нове дійсне свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_6 (колишня Довгалівська) в м. Харкові з викресленням непотрібних відомостей.

Зобов’язати відповідачів – органи місцевого самоврядування ОСОБА_3 міську раду, ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету ХМР вчинити дії щодо надання доручення відповідачу КП «ХМ БТІ» та відповідачу - правонаступнику органу приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці - ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дубліката свідоцтва про право власності на житло – квартиру АДРЕСА_7 з викресленням непотрібних зазначених невірних відомостей.

7. Зобов’язати відповідача КП «ОСОБА_3 міське Бюро технічної інвентаризації» вчинити дії щодо внесення змін у штамп КП «ХМБТІ» на виданому свідоцтві про право власності на житло – квартиру АДРЕСА_7 від 27.03.2000р. в частині визначення виду права власності (викреслити непотрібне «спільна (сумісна або часткова)») та проставити у видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_7 від 27.03.2000р. новий штамп КП «ХМБТІ» з викресленням непотрібних зазначених невірних відомостей.

8. Зобов’язати відповідача правонаступника органу приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці - «ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та відповідача КП «ХМБТІ» вчинити дії щодо внесення змін у виданий технічний паспорт на квартиру №46 по буд. 28-А по вул. Довгалівська в м. Харкові в частині визначення суб’єкта права власності (викреслити непотрібне «квартира … спільного заселення») та в частині визначення виду права власності (викреслити непотрібне «спільна (сумісна або часткова)») та видати новий дійсний технічний паспорт на вказану квартиру із викресленням невірних відомостей.

Зобов’язати відповідачів – органи місцевого самоврядування ОСОБА_3 міську раду, ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету ХМР вчинити дії щодо надання доручення відповідачу КП «ХМ БТІ» та відповідачу - правонаступнику органу приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці - ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дубліката технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_7 з викресленням непотрібних зазначених невірних відомостей та видати дублікат даного технічного паспорта з ви кресленням зазначених невірних відомостей.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2019р. було відкрито провадження у справі та позов призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

При відкритті провадження по справі встановлено, що раніше, в провадженні судді Ленінського районного суду м.Харкова Проценко Л.Г. вже перебувала аналогічна позовна заява ОСОБА_1 до тих самих відповідачів з аналогічними позовними вимогами (справа 642/6840/16), яку позивач подав в межах адміністративного судочинства, та за якою провадження було закрито у зв’язку з тим, що спір не був публічно-правовим, оскільки стосувався права власності на нерухоме майно. Також, з приводу права власності ОСОБА_1 на квартиру №46 по буд. 28-А по вул. Беркоса (колишня вул. Довгалівська) розглядалася цивільна справа суддею Ленінського районного суду м.Харкова Гримайло А.М. (справа 642/4448/16ц). Тому, оскільки у вказаних справах вже було зібрано великий обсяг письмових доказів, суд ухвалив дослідити адміністративну та цивільну справи за позовами ОСОБА_1 642/6840/16 та 642/4448/16ц, які перебувають в архіві Ленінського районного суду м.Харкова.

При вирішені питання про відкриття провадження по справі, ОСОБА_1 за його клопотанням було звільнено від сплати судового збору.

Після відкриття провадження у справі позивачем 28.03.2019р. та 26.04.2019р. було подано клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.

19.03.2019р. позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів, допит свідків, а 21.03.2019р. – клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, судової почеркознавчої експертизи документів, та в задоволенні даних клопотань відмовлено ухвалою суду від 26.04.2019р.

Після відкриття ОСОБА_1 було неодноразово подано додаткові пояснення, і в поясненнях від 26.04.2019р. він просив застосувати пункт 6.4 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності і інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. №7/5, який передбачає, що у випадку крадіжки свідоцтва про право власності БТІ можуть видати дублікат виписки або за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації і інших органів здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дубліката свідоцтва. ОСОБА_1 зазначає, що свідоцтво про право власності на його квартиру, а також технічний паспорт були викрадені з квартири та підмінені на інші підроблені близькими родичами за сприянням правоохоронних органів і «ДЕЛЛА-Центра». Вироку з цього факту на даний час немає, але позивач вважає, що цей факт буде доведено за допомогою судової технічної експертизи та судової почеркознавчої експертизи правовстановлюючих документів на квартиру, про що він подав клопотання до суду.

Відповідач ОСОБА_11 підприємство «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3 міської ради подало до суду відзив, в якому заперечувало проти позову, та вказало, що 27.03.2000р. органом приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці видано свідоцтво про право власності на квартиру № 46, розташовану по вул. Беркоса, 28-А у м. Харкові на ім’я ОСОБА_1. КП «ХМБТІ» 04.04.2000р. була проведена реєстрація права власності на квартиру № 46, розташовану по вул. Беркоса, 28-А у м. Харкові на ім’я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.03.2000р. органом приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці, про що відображено в реєстровій книзі. При реєстрації права власності на нерухоме майно станом на 2000 рік застосовувалися норми Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 121 від 09.06.1998р. В подальшому, 19.07.2016р. ОСОБА_1 звернувся до Комунального підприємства «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3 міської ради із заявою про внесення змін до штампу про реєстрацію права власності на своє ім’я на квартиру № 46, розташовану по вул. Беркоса, 28-а у м. Харкові та про видачу технічного паспорту. На дане звернення йому було надано відповідь 25.07.2016р. стосовно процедури отримання технічного паспорту, а також, наданні роз’яснення щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. У витязі з Державного реєстру прав № 515116921 від 11.01.2016р. в якому зазначено, що право власності на квартиру № 46, розташовану по вул. Беркоса, 28-А у м. Харкові зареєстровано на ім’я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.03.2000р. ОСОБА_3 дистанцією цивільних споруд Південної залізниці. Таким чином, позивачем документально підтверджене право власності на вказану вище квартиру на своє ім’я, що спростовує твердження позивача про порушення його прав. В матеріалах справи докази порушених прав позивача також відсутні. Діючим законодавством України не передбачено підстав для повторного визнання права власності на нерухоме майно за особою при наявності правовстановлюючих документів, які зареєстровані належним чином та які підтверджують вказане право. Окрім того, позивачем пропущено строк позовної давності.

Судом направлялася ухвала про відкриття провадження по справі та позов з додатками на адресу відповідача ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

У відповідь до суду надійшли заперечення на позов відВиробничого підрозділу «ОСОБА_3 територіальне управління» філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» яке зазначило, що узв’язку з реорганізацією господарства будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та ліквідацією «ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» від 01.03.2017р. № Ц-57/16 з 01.07.2017 на базі виробничих підрозділів, а саме: ОСОБА_3 будівельно-монтажне експлуатаційне управління, Основ’янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, Безлюдівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, Купянське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, Люботинський сміттєперероблювальний комплекс, з 01.07.2017 р. утворено виробничий підрозділ «ОСОБА_3 територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця». Виробничий підрозділ «ОСОБА_3 територіальне управління» згідно Положення «Про виробничий підрозділ «ОСОБА_3 територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затвердженого наказом від 20.06.2017р. №12 не має статусу юридичної особи, та не підлягає державній реєстрації. В зв’язку з цим просили замінити відповідача, при цьому проти позову заперечували. Органом приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці 27.03.2000р. було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру № 46, по вул. Беркоса, 28-А у м. Харкові на ім’я ОСОБА_1, яке було зареєстровано КП «ХМБТІ». На теперішній час, вказаний підрозділ не є органом приватизації та, відповідно, не має права на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на житло відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду». Позивачем в обґрунтування позовних вимог порушених прав надано до суду копію витягу з Державного реєстру прав № 515116921 від 11.01.2016р. в якому зазначено, що право власності на квартиру АДРЕСА_8 зареєстровано на ім’я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.03.2000р. ОСОБА_3 дистанцією цивільних споруд Південної залізниці. Таким чином, позивачем документально підтверджене право власності на вказану вище квартиру на своє ім’я. Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено звернення особи до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В матеріалах справи відсутні докази порушених прав позивача. На теперішній час, державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015р. Пункт 3 цього Порядку встановлює, що державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться з прийняттям рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно, які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав в електронній формі з накладенням власного електронного цифрового підпису. З наданого позивачем витягу з Державного реєстру прав №51516921 від 11.01.2016р. вбачається, що право власності на квартиру 46, розташовану по вул. Беркоса, 28-а (раніше вул. Довгалівська) у м. Харкові зареєстровано в Державному реєстрі прав на ім’я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.03.2000 ОСОБА_3 дистанцією цивільних споруд Південної залізниці, в якого зазначено форму власності - приватна. Окрім того, підрозділ не є органом приватизації та, відповідно, не має права на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на житло відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», та відсутні правові підстави для внесення змін до свідоцтва про право власності на квартиру № 46, розташовану по вул. Беркоса (колишня - Довгалівська), 28-А у м. Харкові та видачі повторного свідоцтва про право власності на вказану квартиру з викресленням непотрібних, як на думку позивача, відомостей.

Відповідачі ОСОБА_3 міська рада та ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради подали до суду аналогічні заперечення на позов, де зазначили, що ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР з заявою від 08.02.2016р. з питань внесення змін у свідоцтво про право власності на квартиру № 46 по вул. Беркоса (колиш. Довгалівська), 28-А та видачі дублікату вказаного свідоцтва. Відповідно до п. 1.1. Порядку оформлення, підготовки та видачі дублікатів свідоцтв про право власності на житло, затвердженого розпорядженням міського голови від 24.04.2013 року № 38, у разі втрати, зіпсування свідоцтва про право власності на житло, яке було оформлено на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, розпорядження управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради чи розпорядження Центру приватизації державного житлового фонду щодо приватизації комунального житлового фонду, а також з інших передбачених чинним законодавством України підстав, видається дублікат свідоцтва про право власності. ОСОБА_4 комунального майна та приватизації листом від 10.02.2016р. №1555 була надана відповідь на вказане звернення з роз’ясненням про неможливість проведення вказаних дій ОСОБА_4, оскільки свідоцтво про право власності на квартиру № 46 по вул. Беркоса (колиш. Довгалівська), 28-А, оформлено та видано органом приватизації житлового фонду ОСОБА_3 дистанція цивільних споруд Південної залізниці. Відповідно до роз’яснень Харківського обласного управління юстиції та Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради України за загальними правилами ведення діловодства, виправлення в документ має право вносити тільки установа, яка видала цей документ. Якщо органи приватизації, які обслуговували відомчий житловий фонд, припинили своє існування у зв’язку з тим, що житло передано до комунальної власності, чи з якихось інших причин, звернення громадян повинен розглядати орган, уповноважений здійснювати приватизацію житлового фонду, який фактично є правонаступником ліквідованих відомчих органів приватизації. Цей орган має право вносити зміни і виправляти помилки у існуючих приватизаційних паперах. Виправлення у приватизаційних паперах будуть дійсні, якщо до нотаріальної контори будуть надані документи, що орган, який вніс виправлення, дійсно є правонаступником ліквідованих відомчих органів приватизації. Тобто, за загальним правилом у разі втрати або зіпсування документа, лише суб’єкт, що видав такий документ, може видати його дублікат. При цьому, втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі якого відповідний суб’єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб’єктом, який видав такий документ, це ліквідація (припинення діяльності) такого суб’єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб’єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву). Оскільки ОСОБА_4 не є правонаступником органу приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці, і у нього немає повноважень на внесення змін або видачу дублікату вказаного свідоцтва про право власності на квартиру. Також, обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на Наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно». Але на даний час вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна». Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування рішення та визнання незаконною бездіяльність управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради є безпідставними, необгрунтованими та незаконними.

Від третьої особи ГТУЮ в Харківській області надійшли письмові пояснення, де зазначило, що Положенням про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011р. №1707/5 не визначено повноважень ГТУЮ в Харківській області з порушених позивачем питань. Таким чином рішення по справі не вплине на права та обов’язки ГТУЮ в Харківській області.

Суд не вбачає підстав для заміни відповідача з ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"(якого зазначено в позові) на Виробничий підрозділ «ОСОБА_3 територіальне управління» філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» – оскільки вказаний Виробничий підрозділ не є правонаступником вказаного у позові органу приватизації, про що свідчить наказ №82/н РФ «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 28.03.2017р. про ліквідацію з 01.07.2017р. структурного підрозділу ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; а сам позивач ОСОБА_1 у своєму позові наполягає, що його права порушено серед інших осіб - саме ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Суд, дослідивши матеріали справи, а також матеріали справ 642/6840/16 та 642/4448/16ц, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з паспорту громадянина України СТ397972, виданого 23.04.2014 року Ленінським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України у Харківській області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Довгалівська), 28-А, кв. 46. (т.1 а.с. 47-48).

Згідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 17.01.2018р., ОСОБА_1, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_9 (т.1 а.с. 67-72)

Відповідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, сформованої 23.10.2018р., у квартирі за адресою: АДРЕСА_10, зареєстрована одна особа ОСОБА_1, датою його реєстрації є 09.06.1987р. (т.1 а.с. 74)

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 22.06.2018р. (справа №642/6840/16) було закрито провадження на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до правонаступника органу приватизації ОСОБА_3 дистанції цивільних споруд Південної залізниці – виробничого підрозділу «ОСОБА_3 територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Комунального підприємства "ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобов'язання вчинити певні дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів, оскільки спір у справі стосується права власності на нерухоме майно, тобто цивільного права, і цей спір не є публічно-правовим. (том 1 а.с. 132-133)

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 13 травня 2017 року (№642/4448/16ц) було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт цивільних споруд Південної залізниці Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Комунального підприємства "ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: ОСОБА_3 міська рада, Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, про визнання права власності на квартиру, визнання незаконними недійсними правовстановлюючих документів на квартиру в частині суб’єктів права власності і виду права власності. Дане рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03.07.2017 року. (том 1 а.с. 139-144)

Згідно акту обстеження житлових умов (без дати виготовлення, на бланку із поміткою 198…р.») в квартирі АДРЕСА_11 проживали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1 (т.2 а.с. 136).

З довідки Міського бюро технічної інвентаризації від 15.02.1999 р. № 543 та зобов’язання ЖЕК№5,  вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 займалися оформленням ордерів на заселення житлової площі та зобов’язалися після отримання житлової площі за адресою: АДРЕСА_12, звільнити квартиру та виписатися з квартири АДРЕСА_11; за вказаною адресою залишився проживати ОСОБА_1 (т.2 а.с. 137-138).

У паспортах батьків ОСОБА_1 – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, є відмітка про колишню реєстрацію в квартирі АДРЕСА_11. (т.2 а.с. 139-152).

Зі свідоцтва про смерть 1-ВЛ № 401729 від 28.05.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, вбачається, що ОСОБА_7 померла 28 травня 2013 року. (т.2 а.с. 153).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 27.03.2000 року ОСОБА_3 дистанцією цивільних споруд Південної залізниці, технічного паспорту та договору про участь у витратах на утримання будинку та будинкової території, довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні та забезпеченість житловою площею від 09.10.2015 року, ОСОБА_1 є єдиним власником квартири АДРЕСА_11. У свідоцтві про право власності на житло є строки: дійсно належить на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_1 та членам його сім’ї». При цьому щодо членів сім’ї стоїть прочерк та кругла печатка, а слова «приватної, спільної (сумісної або часткової)» не містять викреслень. Такі ж відомості є і на штампі на зворотньому боці свідоцтва. Техпаспорт на вказану квартиру також містить строку «…на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності…» без викреслень. (т.2 а.с. 154, 155-156, 157, 159).

Згідно договору купівлі-продажу від 04.05.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 продали належну їм квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_13. (т.2 а.с. 160).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 18.05.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_5 купили 31/100 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Мурманська, буд. 32. (т.2 а.с. 161).

В довідці про склад зареєстрованих у житловому приміщенні та забезпеченність житловою площею за жовтень 2015р. зазначено, що у квартирі за адресою АДРЕСА_9, зареєстрована одна особа – її власник ОСОБА_1 (т.2 а.с. 162)

ОСОБА_1 надавав 21.07.2001р. доручення та 29.07.2005р. довіреність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на управління належною йому квартирою №46 за адресою м.Харків вул.Довгалівського, буд.28-а (т.2, а.с. 163-164)

21.07.2015 року державним нотаріусом Першої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори скасована довіреність ОСОБА_1 від 29.07.2005 року – яку він видавав на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на право управління квартирою № 46 в буд. 28-А по вул. Довгалівська в м. Харкові. (т.2 а.с. 170-171).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 12.11.2015 року зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру № 46 за адресою: м. Харків, вул. Довгалівська, буд. 28-А, у зв’язку з направленням запиту до ОСОБА_3 міської ради (т.2 а.с. 166)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.01.2016 року власником 2-кімнатної квартири АДРЕСА_14 є ОСОБА_1. За заявою ОСОБА_1 до Реєстру щодо вказаної квартири було внесено зміни, а саме зазначено номер свідоцтва про право власності: «№3249» (т.2 а.с. 167-169).

Згідно матеріалам інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_15, єдиним власником квартири є ОСОБА_1 (т.1 а.с. 122-131).

За заявами ОСОБА_1, йому було надано копії інвентаризаційної справи на належну йому квартиру АДРЕСА_14 (т.2 а.с. 174)

В томі 2 на аркушах справи 175-210 є ксерокопія інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_14, з якої вбачається, що єдиним власником цього нерухомого майна є ОСОБА_1

ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради із заявою про внесення змін у свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_16 (Довгалівська) в м. Харкові, та видачі дублікату свідоцтва про право власності на цю квартиру. На дане звернення йому надано відповідь №1555 від 10.02.2016р. про те, що правонаступник органу приватизації, який обслуговував житловий фонд, має право вносити зміни і виправлення помилок у існуючі приватизаційні папери. Виправлення у приватизаційних паперах будуть дійсні, якщо до нотаріальної контори будуть надані документи, що орган, який вніс виправлення, дійсно є правонаступником ліквідованих відомчіх органів приватизації. Щодо одержання дублікату свідоцтва зазначено, що такий дублікат видається у разі втрати або зіпсування документу. Видається дублікат органом, який видавав оригінал. У разі ліквідації цього органу – дублікат видається його правонаступником або архівною установою. Тому в ОСОБА_4 немає повноважень на видачу такого дублікату. Внесення змін до технічного паспорту на квартиру відноситься до компетенції КП «ХМБТІ» (т.2 а.с. 213-216)

Структурний підрозділ «ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ "Українська залізниця" – на заяву ОСОБА_1 про виправлення помилок в свідоцтві про право власності та у технічному паспорті, надав відповідь №БМЕС-01/15/10/288 від 16.02.2016р. про відсутність правових підстав для внесення виправлень в свідоцтво про право власності на житло від 27.03.2000р. На даний час Структурний підрозділ не є органом приватизації і не має права на діяльність з оформлення та реєстрації документів про право власності. Внесення змін до технічного паспорту відноситься до компетенції БТІ. Також на даний час діючою редакцією Закону України «Про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень», не передбачено поняття «свідоцтво про право власності на житло», а у Державному реєстрі містяться достовірні дані, що ОСОБА_1 є єдиним власником квартири, та ці дані не потребують уточнення. (т.2 а.с. 217-220)

ОСОБА_1 звертався до КП «ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації» із заявою про внесення змін до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_16 (Довгалівська) в м. Харкові та щодо проставлення повторного штампу у свідоцтво про право власності. На дане звернення ОСОБА_1 була надана відповідь №269 від 25.07.2016р. №269 про те, що технічну інвентаризацію квартири у 2000 році проводила ОСОБА_3 дистанція цивільних споруд Південної залізниці, і у КП «ХМБТІ» відсутні правові підстави та технічна можливість для внесення змін у технічний паспорт, складений іншою особою. Щодо внесення змін до штампу реєстрації, проведеної КП «ХМБТІ 04.04.2000р. – на теперішній час державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015р., і п.3 Порядку, державна реєстрація прав власності проводиться державним реєстратором в електронній формі із застосуванням власного цифрового підпису. (т.2 а.с. 221-224)

Як було зазначено вище, рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 13 травня 2017 року (№642/4448/16ц) було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт цивільних споруд Південної залізниці Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Комунального підприємства "ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: ОСОБА_3 міська рада, Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, про визнання права власності на квартиру, визнання незаконними недійсними правовстановлюючих документів на квартиру в частині суб’єктів права власності і виду права власності.

Згідно відповіді Ленінського районного суду м. Харкова від 21.01.2016 року на інформаційний запит вбачається, що згідно алфавітного покажчика справ суду за період з 2000 по 2008 р.р., актів прийому передачі справ до архіву за період з 2009-2010 р.р., автоматизованої системи документообігу суду за період з 2011 по 11.01.2016 р. р. серед зареєстрованих учасників процесу по цивільним справам про визнання права власності: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1 – не значаться; в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова цивільних справ про визнання права власності а участі вищевказаних осіб в період з 2000 року по 11 січня 2016 року не перебувало. (том 2 справа № 642/4448/16ц, а.с. 79, 85-87).

За відповіддю Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2016 року на інформаційний запит, встановлено, що з 2000 по 11.01.2016  р.р. в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільних справ про визнання права власності за участі вищевказаних не перебувало. (том 2 справи № 642/4448/16ц, а.с. 91, 97).

З відповіді апеляційного суду Харківської області від 14.01.2016 року на інформаційний запит вбачається, що за період з 27.03.2000 по 13.01.2016 р.р. цивільні справи, предметом спору яких є право власності на квартиру АДРЕСА_14 та в яких сторонами є ОСОБА_6, ОСОБА_7 надія Іванівна, ОСОБА_5, ОСОБА_1 з апеляційними скаргами будь-кого із сторін, з Ленінського районного суду м. Харкова та/або з Жовтневого районного суду м. Харкова на розгляд до апеляційного суду Харківської області не надходили. (том 2 справа № 642/4448/16ц, а.с. 101, 107).

Згідно відповіді Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року на інформаційний запит станом на 12.02.2016 року в провадженні суду не перебуває жодної адміністративної справи, в якій стороною чи представниками сторін були ОСОБА_6, ОСОБА_7 надія Іванівна, ОСОБА_5, ОСОБА_1 з предметом позову щодо анулювання чи скасування права власності на квартиру АДРЕСА_14 або правовстановлюючих документів на зазначену квартиру (том 2 справа № 642/4448/16ц, а.с. 113, 116).  

За відповіддю Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 року на інформаційний запит, зазначено, що станом на 08.02.2016 року в провадженні суду не перебувало жодної адміністративної справи за участю сторін, зазначених у зверненні. (том 2 справа № 642/4448/16ц, а. с. 122).  

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч.1,5,6 ст.81, ст.89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст.48, ч.1-3 ст.49, ст.50 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Сторонни користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов’язки.

За ст.51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Як вбачається зі ст. 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне відновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення його основних прав, наданих їй конституцією або законом.

В силу ст. 17 Загальної декларації прав людини кожна людина має право володіти майном як одноосібно, так і спільно з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична  або  юридична  особа  має право мирно володіти своїм майном.  Ніхто не  може  бути  позбавлений  своєї  власності

інакше  як  в  інтересах  суспільства  і  на умовах,  передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частина 2 статті 15 ЦК України встановлює, що одним із засобів захисту цивільного права є його визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.11, ч.1,2 ст.12, ч.1,2,3 ст.13 ЦК України:

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За ст.ст. 20, 21 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 325 ЦК України передбачено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Згідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України, право власності на інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

На час реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану у позові квартиру у 2000 році діяла Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 121 від 09.06.1998р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839. Згідно пункту 1.7. Інструкції реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна проводилась на підставі правовстановлюючих документів. Відповідно до пункту 4.1. Інструкції оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державна реєстрація прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обов’язковою. Частиною 1 статті 3 цього Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За ст.80, ч.ч.1-3 ст.81, ч.1 ст.89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

На теперішній час, державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р., а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1127 від 25.12.2015р. Відповідно до пункту 3 цього Порядку, державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться з прийняттям рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно, які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав в електронній формі з накладенням власного електронного цифрового підпису.

       Таким чином, судом встановлено, що на даний час у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться достовірні відомості, про те, що ОСОБА_1 є єдиним власником квартири 46, по вул. Беркоса, 28-а (стара назва вул. Довгалевська) у м. Харкові. Тому, суд приходить до висновку, що право власності на цю квартиру не є порушеним, оспорюваним або не визнаним.

       Що стосується вимог позивача про необхідність внесення виправлень у правовстановлюючі документи на квартиру, які було оформлено у 2000 році, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1. Порядку оформлення, підготовки та видачі дублікатів свідоцтв про право власності на житло, затвердженого розпорядженням міського голови від 24.04.2013 року № 38, у разі втрати, зіпсування свідоцтва про право власності на житло, яке було оформлено на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, розпорядження управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради чи розпорядження Центру приватизації державного житлового фонду щодо приватизації комунального житлового фонду, а також з інших передбачених чинним законодавством України підстав, видається дублікат свідоцтва про право власності.

Виправлення у правовстановлюючі документи, видані при приватизації житла має право вносити тільки установа, яка видала цей документ, або її правонаступник.

В разі втрати або зіпсування документа, лише суб’єкт, що видав такий документ, може видати його дублікат. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб’єктом, який видав такий документ, це ліквідація (припинення діяльності) такого суб’єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб’єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

       Органом приватизації в даному випадку виступала ОСОБА_3 дистанція цивільних споруд Південної залізниці, правонаступником якої ОСОБА_1 зазначає в позовних вимогах - структурний підрозділ «ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Проте, наказом №82/н РФ «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 28.03.2017р. 01.07.2017р. було ліквідовано структурний підрозділ ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Виробничий підрозділ «ОСОБА_3 територіальне управління» філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця», не є правонаступником вказаного органу приватизації, відповідно до положення про дану філію, затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 12.05. 2017р. №302. (том 3 справи №642/6840/16-а, аркуші справи 192-198)

       Звертаючись до суду з позовом до структурного підрозділу «ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця»,  зазначеного у якості відповідача, ОСОБА_1 не надав суду доказів відповідно до вимог ч.3.4 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України з приводу того, що вказаний структурний підрозділ є юридичною особою, яка наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю і може виступати у якості відповідача у суді, відповідно до вимог ст.ст.80,81,82,167,170,174,176 ЦК України.

       Що стосується вимоги позивача про застосування до правовідносин пункту 6.4 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності і інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. №7/5, та видачі дублікату свідоцтва, в зв’язку із крадіжкою оригіналу та його підміною, то, по-перше, позивачем не надано до суду відповідного вироку у кримінальній справі, який набрав законної сили та підтверджує факт такої крадіжки. Більш того, позивачем на підтвердження позовних вимог надано витяг з ЄРДР від 21.05.2016р. з якого вбачається внесення відомостей за заявою ОСОБА_1 про злочин – підробку правовстановлюючих документів, а не їх викрадення. По-друге, вказане Тимчасове положення втратило чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

       Що стосується посилань позивача на те, що в силу злочинних дій інших осіб, його правовстановлюючі документи на належну йому квартиру були викрадені та підмінені, суд зазначає наступне.

       Позивачем не подано до суду копії обвинувального вироку, який набрав законної сили, та яким встановлено факт вказаних позивачем злочинних дій. Само по собі звернення позивача до правоохоронних органів із заявою про злочин не може бути достатнім беззаперечним доказом вчинення злочинів, на які посилається позивач.

       Фактичне проведення досудового розслідування кримінального правопорушення судом під час розгляду цивільно-правового спору є недопустимим в межах ЦПК України, оскільки це є повноваженнями органів внутрішніх справ в межах, визначених КПК України.

       Як вбачається з письмових доводів ОСОБА_1 позовні вимоги та звернення до суду із даним позовом зумовлено його підозрою, що правовстановлюючі документи на його квартиру були підмінені іншими особами, і в зв’язку з цим, в майбутньому, його можуть незаконно позбавити права власності на його квартиру.

       Разом із цим, як було наведено вище, на даний час відсутні правові підставі для внесення виправлень у правовстановлюючі документи на квартиру, що були видані у 2000 році.

       За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту оспорювання, невизнання чи порушення його права власності на квартиру № 46 по вул. Беркоса (колишня назва Довгалівська), 28-А в м.Харкові, зі сторони будь-якої фізичної або юридичної особи. При цьому, позивачем разом із позовом надані суду письмові докази, що в повному обсязі підтверджують наявність в нього безспірного права власності на квартиру як єдиного та беззаперечного власника, а обґрунтування позовних вимог базується на припущеннях позивача про можливі злочинні дії у відношенні нього з боку інших осіб, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Всі інші позовні вимоги, у тому числі про визнання незаконними дій та бездіяльності посадових осіб, є похідними і також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 17 Загальної декларації прав людини,

ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 4, 5, 6, 12, 13, 81, 89, 76, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 12, 13, 15, 16, 20, 21, 15, 16, 182, 321, 325, 328, 346, 386, 392, 393 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1127 від 25.12.2015р., Порядком оформлення, підготовки та видачі дублікатів свідоцтв про право власності на житло, затвердженого розпорядженням міського голови від 24.04.2013 року № 38, Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Комунального підприємства "ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобов'язання вчинити певні дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02.05.2019р.

Суддя Л.Г. Проценко