Справа № 132/4280/18

Провадження № 22-ц/801/853/2019

Категорія: 50

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол М. П.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 рокуСправа № 132/4280/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів,

Рішення ухвалив суддя Гуцол М.П.

Рішення ухвалено о 15.09 год. у м. Калинівці Вінницької області

Повний текст рішення складено 05 березня 2019 року,

Встановив:

В листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що із відповідачкою ОСОБА_6 вони мають двох дітей. Шлюб між ними розірвано і на утримання однієї з дочок ОСОБА_7, яка продовжує навчання, рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 16 березня 2018 року з нього стягнуто аліменти в розмірі 1700 грн. щомісячно, починаючи з 12 січня 2018 року до закінчення навчання, або до досягнення дитиною 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Із відповідачем ОСОБА_5 у них також є спільна донька ОСОБА_8, 08 липня 2014 року, на утримання якої рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2018 року з нього стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На сьогоднішній день його матеріальний стан погіршився, оскільки він змінив місце проживання та місце роботи. Його середньомісячний заробіток на сьогодні складає 4000 - 5000 грн., а тому виплата аліментів на дітей в сукупності складає 75% його доходу. Заробітна плата, яку він отримує, не є стабільною, систематично зростають ціни та підвищуються тарифи на житлово-комунальні послуги.

У зв'язку з чим просив змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання ОСОБА_7 на підставі виконавчого листа у справі № 132/140/18 на користь ОСОБА_4 щомісячно з 12 січня 2018 року до закінчення навчання, або до досягнення дитиною 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання, - з 1700 грн. на 850 грн. щомісячно; змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі виконавчого листа у справі № 127/15824/18 на утримання доньки ОСОБА_8 з 1/3 частини заробітку на 1/4 частину заробітку.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів.

Зазначив, що із рішенням суду він не погоджується і вважає його таким, що порушує його законні права та інтереси. При ухваленні рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не розглянув справу всебічно і повно; не врахував зміну ним житла, роботи, сімейного стану, матеріальне становище і те, що на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на неповнолітню дитину, те, що постійно зростають вартість комунальних послуг та товарів щоденного споживання.

Відповідач ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, зазначивши, що під час ухвалення рішення судом враховано матеріальний стан позивача і його реальні можливості щодо сплати аліментів; враховано, що він на даний час здоровий, працездатний, матеріально забезпечений, отримує стабільний високий дохід від підприємницької діяльності.

Відповідач ОСОБА_5 відзив на апеляційну скаргу не подала.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилося дві доньки, які після розірвання шлюбу залишились проживати разом з матір'ю. Їхня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 вересня 2017 року навчається в Інституті філології та журналістики Саратовського національного дослідного університету ім. М.Г. Чернишевського, на денній формі навчання, на платній основі; передбачений термін навчання - до 30 червня 2021 року.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 16 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 06 червня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1700 грн. щомісячно, починаючи з 12 січня 2018 року до закінчення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох років, за умови, що вона буде продовжувати навчання (а. с. 10-12; 54-56).

Із відповідачем ОСОБА_5 позивач ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 09 червня 2013 року, від якого мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якої з позивача ОСОБА_3 рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 27 жовтня 2018 року, стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 13-14).

Згідно повідомлення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 15 листопада 2018 року № 10370/К/02-32-53-06 сума доходу ФОП ОСОБА_3 за період з 1 квітня 2018 року по 30 вересня 2018 року, з якого сплачено єдиний соціальний внесок складає - 3723 грн. в місяць (а. с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За правилами ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Статтею 141 СК України передбачено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини.

Звернувшись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач ОСОБА_3 зазначив те, що його матеріальне становище погіршилось у зв'язку зі зміною місця проживання та місця роботи; заробітна плата, яку він отримує, не є стабільною, систематично зростають ціни та підвищуються тарифи на житлово-комунальні послуги.

При цьому позивач не надав суду жодних доказів погіршення його матеріального стану з часу ухвалення судами рішень про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_7, яка продовжує навчання, та на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8

Як вбачається із повідомлення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 15 листопада 2018 року № 10370/К/02-32-53-06 сума доходу ФОП ОСОБА_3 за період з 1 квітня 2018 року по 30 вересня 2018 року, з якого сплачено єдиний соціальний внесок, складає - 3723 грн. в місяць та протягом зазначеного періоду не змінювалася (а. с. 15).

Зі змісту рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 16 березня 2018 року, яким стягнуто з позивача ОСОБА_3 аліменти на користь дочки ОСОБА_7, яка продовжує навчання в розмірі 1700 грн., вбачається, що при ухваленні рішення судом враховано той факт, що ОСОБА_3 є приватним підприємцем та його видом діяльності є: ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування; роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; до складу його сім'ї входять: дружина ОСОБА_5, шлюб з якою зареєстровано 09 червня 2013 року, і їхня неповнолітня донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також судом враховано матеріальний стан ОСОБА_3, зокрема, те, що наприкінці 2015 року він придбав новий автомобіль марки Renault Logan MCV, вартістю 298 308 грн. та в період шлюбу - 28 лютого 2018 року його дружина ОСОБА_5 придбала квартиру в місті Вінниці.

Зі змісту рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2018 року, яким стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на дочку ОСОБА_8 в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вбачається, що ОСОБА_3 визнав позов ОСОБА_5 і не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/3 частки заробітку, незважаючи на те, що він сплачує аліменти на 18-річну дочку від попереднього шлюбу, яка продовжує навчання, в розмірі 1700 грн. щомісячно.

За наведених обставин, враховуючи передусім інтереси дітей - повнолітньої доньки позивача ОСОБА_7, яка продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, та неповнолітньої доньки ОСОБА_8; їх право на належний рівень життя та забезпечення нормальної життєдіяльності; а також те, що позивач ОСОБА_3 не довів суду, що з часу ухвалення судами рішень про стягнення аліментів на дітей (16 березня 2018 року та 24 вересня 2018 року) його матеріальний стан змінився настільки, що він не в змозі сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, апеляційний суд вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції не враховано зміну ним місця проживання, місця роботи, сімейного стану, сплати ним аліментів на неповнолітню дитину, зростання цін та вартості комунальних послуг не заслуговують на увагу з огляду на те, що такі доводи не підтверджені будь-якими доказами.

Позивач не надав суду доказів того, що зміна місця проживання та зміна місця роботи призвела до погіршення його матеріального становища.

Як вбачається із матеріалів справи з часу ухвалення судами рішень про стягнення аліментів (16 березня 2018 року та 24 вересня 2018 року) сімейний стан позивача не змінився; з 09 червня 2013 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_5, із якою вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також слід зауважити, що під час розгляду справи про стягнення аліментів на неповнолітню доньку ОСОБА_8, позивач не заперечував проти стягнення з нього аліментів саме в розмірі 1/3 частки заробітку, незважаючи на те, що з нього уже стягнуто аліменти на доньку, яка продовжує навчання, в розмірі по 1700 грн. щомісячно, тобто позивач визнавав, що зможе сплачувати аліменти на неповнолітню дитину саме в такому розмірі.

Посилання позивача на погіршення матеріального стану у зв'язку зі зростанням цін та вартістю комунальних послуг також не заслуговують на увагу, оскільки ця обставина не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на дітей, зважаючи на те, що ціни на основні життєво-необхідні товари та продукти, а також на комунальні послуги зросли як для позивача, так і для відповідачів та їхніх спільних дітей.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись ст. 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ.В. Матківська

СуддіВ.В. Сопрун

І.М. Стадник