Справа № 2-720/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

за участі адвоката       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, у розмірі 46297 гривень 45 копійок та судових витрат у справі.

Свої вимоги мотивував тим, що 08 грудня 2007 року на перехресті вул. Солом’янській – вул. Волгоградській в місті Києві з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «Шевролет Капріз» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений його автомобіль марки «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Зіткнення транспортних засобів сталося в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3, який повертаючи ліворуч, здійснив проїзд перехрестя вул. Солом’янська – вул. Волгоградська та не надав дорогу транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку, та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мазда 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який здійснив наїзд на автомобіль марки «Опель» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується чинною постановою судді Солом’янського районного суду міста Києва від 17 березня 2008 року.

Просив стягнути з відповідача на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 46297 гривень 45 копійок, 30000 гривень моральної шкоди, сплачений при подачі позову судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Відповідач та його адвокат позов не визнали. Пояснили, що суд, при ухваленні постанови про адміністративне правопорушення не враховані пояснення ОСОБА_3, який винним у зазначеному ДТП себе не вважає.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його адвоката, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 08 грудня 2007 року о 18 годині 00 хвилин на перехресті вул. Солом’янській – вул. Волгоградській сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля марки «Шевролет Капріз» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав відповідачу, автомобіля марки «Мазда 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля марки «Опель» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належав позивачу.

У результаті зіткнення автомобіль позивача був пошкоджений.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якою створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

На підтвердження своїх доводів щодо вини відповідача в спричинені йому майнової шкоди, позивач посилається на постанову судді Солом’янського районного суду міста Києва від 17 березня 2008 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КпАП України у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

З наданої суду постанови (а.с. 5) вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3, який повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав дорогу автомобілю марки «Мазда 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який рухався в зустрічному напрямку та здійснив з ним зіткнення. Після цього автомобіль марки «Мазда 3» здійснив наїзд на автомобіль марки «Опель» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що стояв. У результаті ДТП автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Вина ОСОБА_3 також підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 08 квітня 2009 року № 118 (а.с. 30).

Суд вважає, що заперечення ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди ґрунтуються на припущеннях. У судовому засіданні відповідач стверджував, що на його думку правила дорожнього руху порушив водій автомобіля марки «Мазда 3», який рухався на забороняючий сигнал світлофора. Зазначив, що при ухвалені постанови про адміністративне правопорушення суд проігнорував його пояснення.

Оскільки доводи відповідача щодо його вини не ґрунтуються на переконливих доказах, з урахуванням постанови Солом’янського районного суду від 17 березня 2008 року, що є чинною, суд відмовив адвокату відповідача в задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

На підтвердження розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду висновок звіт експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 1920 від 05 серпня 2008 року (а.с 6-9), яким встановлено, що пошкодженням автомобіля, позивачу заподіяна шкода в сумі 46297 гривень 45 копійок.

У судовому засіданні відповідач та його адвокат оспорювали розмір спричиненої майнової шкоди, встановлений звітом № 1920.

По справі була призначена судова автотоварознавча експертиза.

З висновку судової автотоварознавчої експертизи № 82/08 від 20 серпня 2009 року (а.с. 79-83) вбачається, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки «Opel Omega 2.0i» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 47512 гривень 17 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

За висновком судової автотоварознавчої експертизи розмір шкоди, завданої автомобілю позивача складає 47512 гривень 17 копійок, проте у судовому засіданні останній зазначив, що просить стягнути з відповідача 46297 гривень 45 копійок.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача про завдання майнової шкоди в сумі 46297 гривень 45 копійок знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на законі, оскільки пошкоджено його майно. При визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує те, що тяжких наслідків у результаті дорожньо-транспортної пригоди для позивача не настало, тому з огляду на засади розумності та справедливості приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 1000 гривень.

З урахуванням часткового задоволення позову та на підставі статті 88 ЦПК України стягненню з відповідача на корись позивача підлягають і судові витрати у справі, а саме: судовий збір в розмірі 462 гривні 97 копійок і 08 гривень 50 копійок та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.

З огляду на наведе, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 22, 23 1167, 1187 ЦК України, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 46297 гривень 45 копійок, моральну шкоду в сумі 1000 гривень, судовий збір в розмірі 471 гривню 47 копійок та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: