справа № 2-а-3679/09/1970
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 лютого 2010 року, Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої Дерех Н.В.
при секретарі Вальчук І.М., Митко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008361702/0 від 13 листопада 2009 року про сплату податку на додану вартість в сумі 70 407,00 грн. та штрафних ( фінансових санкцій) в сумі 39 284,00 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, та мотивують їх тим, що позивач як суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на спрощеній системі оподаткування. В період з 01.01.2006 року по 30.06.2009 року діяльність здійснювалася за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 року. Відповідно до статті 1 Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень. Протягом 2006 року його виручка дійсно становила більше 300 000 грн., але відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 року він не являвся платником ПДВ, то незалежно від отриманої виручки не зобов’язаний був реєструватися як платник податку на додану вартість при перевищенні 300 000 грн. протягом 12 календарних місяців, а тому просить позов задовольнити.
Представник відповідача, Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції , у судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечив, оскільки суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 , посилаючись на Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» помилково вважає, що він не є і не може бути платником податку на додану вартість. Закон України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним нормативним актом, що регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників даного податку та має перевагу при застосуванні над іншими нормативними актами. Таким чином Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція вважає свої дії правомірними, а податкове повідомлення-рішення № 0008361702/0 від 13 листопада 2009 року прийнятим на основі чинного законодавства та у спосіб передбачений законом. В позові просять відмовити.
Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступні факти.
Працівниками державної податкової інспекції на підставі направлення на право проведення перевірки від 16.10.2009 року №000776 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року.
Результати перевірки оформлено актом від 03.11.2009 року № 1121/17-00/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 4.1.4 «а» п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.3, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року, а саме протягом 12 календарних місяців, з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року він отримав дохід в розмірі 450917, 00 грн. а тому зобов’язаний був в січні 2007 року, протягом 20 календарних днів, починаючи з 01.01.2007 року відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року зареєструватися в податковій інспекції як платник ПДВ. Оскільки починаючи з січня 2007 року ОСОБА_1 продовжував господарську діяльність не зареєструвавшись як платник ПДВ то державною податковою інспекцією було встановлено заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 70407,00 грн. На підставі даного акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008361702/0 від 13 листопада 2009 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 70 407,00 грн. та штрафних ( фінансових санкцій) в сумі 39 284,00 грн.
Приватний підприємець ОСОБА_1 за 12 календарних місяців 2006 року одержав виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на суму 450 917, 00 грн. При цьому суд приймає до уваги, що при попередній перевірці, що оформлена актом від 11.12.2007 року № 1422/17-02/НОМЕР_1 перевіряючим встановлено одержання виручки за 12 календарних місяців 2006 року на суму 406 000,00 грн. Суд вважає дану розбіжність не суттєвою, яка не може вплинути на результат розгляду справи, оскільки вказані суми перевищують суму 300 000, 00 грн., що тягне за собою зобов’язання для підприємця зареєструватись платником ПДВ протягом двадцяти календарних днів, наступних за звітним податковим періодом.
Відповідно до пп.2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Пунктом 9.3 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що – «Особи, які підпадають під визначення п.2.3 ст. 2 цього Закону, зобовязані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місце проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.»
Абзацом другим пункту 9.4 статті 9 Закону передбачено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3. ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за звітним податковим періодом.
Слід зазначити, що у відповідності до вказаного пунку «особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».
Враховуючи те, що суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 за 12 календарних місяців 2006 року одержав виручку в сумі більше 300 000, 00 грн., тому з 01.01.2007 року він був зобов'язаний зареєструватись платником податку на додану вартість і зобов’язаний був сплачувати даний податок в дохід держави.
Як вбачається з матеріалів справи і як встановлено в судовому засіданні, за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року , позивач отримав виручку в сумі 352 033, 00 грн. в тому числі 70 407, 00 грн. податку на додану вартість за надання послуг, а тому відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3. ст..2, п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.3, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» зобов’язаний був отриману суму в розмірі 70 407, 00 грн. податку на додану вартість перерахувати до державного бюджету.
Поскільки позивач суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 порушив вимоги податкового законодавства, що привело до заниження податкового зобов’язання на суму 70 407, 00 грн. по податку на додану вартість, то цілком правомірно Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008361702/0 від 13 листопада 2009 року , а тому в позові слід відмовити.
керуючись Законом України « Про державну податкову службу в Україні», Законом України « Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У позові суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008361702/0 від 13 листопада 2009 року – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Головуюча Дерех Н.В.
Копія вірна:
Суддя Дерех Н.В.