Справа № 758/4826/19

3/758/2783/19 Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Бородій В. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського УП ГУНП України в місті Києві, протокол серії АА 161251, про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.173-2 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В:

31.03.2019 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно матері та неповнолітнього сина, а саме висловлювалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До матеріалів справи не долучено доказів, а саме: аудіо чи відео записів з місця події, пояснень потерпілих, очевидців, хоч збирання таких доказів покладено на правоохоронні органи згідно ч.2 ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оцінуючи дослідженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за недостатністю доказів, які підтверджують в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, оскільки згідно положення ст.62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд самостійно не може встановлювати обставини вчинення правопорушення, та розглядає справу в межах обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі, і не може з власної ініціативи вийти за межі зазначених в протоколі обставин правопорушення та конкретної норми, яка ставиться у вину особі відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - підлягає закриттю за недостатністю доказів, які підтверджують в її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 294, 307, 308 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити за не недостатністю доказів, які підтверджують в її діях склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя В. М. Бородій