ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/759/19Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.

Провадження № 33/817/171/19 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю захисника Черніцького І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Теребовлянського районного суду від 01 квітня 2019 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Теребовлянського районного суду від 01 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.

Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_2 22 березня 2019 року о 01 год. 52 хв. в м.Теребовля, по вул.Січових Стрільців, керував транспортним засобом марки «Форд», н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Драгер алкотест 6810» №ARBF 0416, на табло якого висвітлило показник 0,75 проміле, після чого водій був не згідний, забажав проїхати в лікарню, де після повторного обстеження на екрані висвітлило 1,78 проміле, чим порушив п.2.9«а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки суд з процесуальними порушеннями неповно та необ'єктивно розглянув справу про адміністративне правопорушення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам у справі.

Зазначає, що всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівники поліції не надали йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу, за допомогою якого йому пропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують законність підстав зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням.

Посилається на недотримання медичними працівниками порядку огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, а саме використання ними технічного засобу без сертифіката відповідності та належно проведеної повірки.

Вказує, що всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року №1413/27858 працівники поліції не оформили направлення на огляд водія транспортного засобу та не долучили його до матеріалів справи.

Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги як належний та допустимий доказ у справі пояснення свідка ОСОБА_3, який є працівником поліції, а тому його пояснення не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Черніцького І.Р., який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення від 22 березня 2019 року серії БД №242377, згідно якого поліцейським Теребовлянського ВП старшим сержантом поліції Василишиним А.В. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_2 22 березня 2019 року о 01 год. 52 хв. в м.Теребовля по вул.Січових Стрільців транспортним засобом марки «Форд», н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Драгер алкотест 6810» № ARBF 0416 у присутності двох свідків.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254,256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

Як вбачається з результату тесту рівень алкоголю в крові ОСОБА_2 становив 0,75 %( проміле). З вказаним результатом тесту ОСОБА_2 не був згідний та виявив бажання проїхати у медичний заклад.

Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився працівниками поліції у відповідності із вимогами п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1425/735, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи.

Факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зазначили, що 22 березня 2019 року близько 02 год. 38 хв. були присутні в якості свідків при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_2 за допомогою застосування газоаналізатора алкотест Драгер. Результат тесту показав наявність алкоголю у крові водія у розмірі 0,75 %(проміле), з вказаним результатом тесту ОСОБА_2 не був згідний та виявив бажання проїхати у медичний заклад.

Також факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 22 березня 2019 року, проведеного лікарем Теребовлянської ЦРЛ 22.03.2019 року о 03 год. 00 хв. (результат 1,78%) та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним інспектором поліції Василишиним А.В..

Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_2 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

Твердження апелянта про порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в частині ненадання йому сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку технічного засобу, за допомогою якого пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 такої вимоги не заявляв, що підтверджується відеоматеріалами із нагрудних камер поліцейських.

Посилання апелянта на те, що працівники поліції його зупинили за відсутності передбачених законом підстав не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 10 ч.1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено можливість зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Аналогічні пояснення надав і у суді першої інстанції працівник поліції ОСОБА_3 та зазначив, що під час здійснення патрулювання вони зупинили автомобіль марки «Форд», н.з. НОМЕР_1, саме на підставі п.10 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію".

Суд першої інстанції дав належну оцінку поясненням свідка ОСОБА_3, та повно і всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП, дослідивши усі наявні докази у справі, достовірно встановив обставини, що мають значення для справи та дав їм вірну правову оцінку.

Безпідставними є доводи апелянта про недотримання порядку огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, а саме використання працівниками медичного закладу технічного засобу без сертифіката відповідності та належно проведеної повірки, оскільки відповідно до п.9 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року №1413/27858 в закладах охорони здоров'я використовується вимірювальна техніка та обладнання, дозволені МОЗ, із відповідним сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу, проте ОСОБА_2, відповідно до відеозапису, жодних вимог до медичних працівників про пред'явлення йому вищевказаних документів не заявляв, таких клопотань в суд першої інстанції не подавав, тому його клопотання в суді апеляційної інстанції, з цього приводу, є необґрунтоване.

Посилання апелянта на порушення процедури направлення його на проходження огляду у медичному закладі у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи такого направлення є необґрунтованими, оскільки працівники поліції у відповідності із вимогами розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 забезпечили його доставку у медичний заклад протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, де ОСОБА_2 пройшов відповідний огляд.

Окрім того, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення, ОСОБА_2 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення розглянув справу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі - відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду від 01 квітня 2019 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис