Справа №1-139

                                                                                                                                 2010 р.

                                                                         В И Р О К

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 січня  2010 року.  Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

       в складі: головуючого – судді Шпак Т.С.

                  при секретарі – Ткаченко О. В.

                  з участю прокурора – Римара М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква справу про обвинувачення   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розведеного, працюючого водієм фермерського господарства «Чудова марка», проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_5, кімната 56-58,  раніше  судимого 6.11.2009 року Білоцерківським міськрайонним судом по ст. 164 ч. 1 КК України до 2-х років обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України,-

                                                                  В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа – підприємець виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 15.07.1997р. та   здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії ВО1 № 496406.

    Згідно  трудового договору, укладеного 30.10.2007 р. між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_1, останній прийнятий на роботу водієм.

    Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеним 30.10.2007 р. фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 з підсудним ОСОБА_1, останній є відповідальним за збереження матеріальних цінностей ( автомобіля, грошових коштів за продаж меблів, меблів та матеріалів), а  також на нього покладені обов»язки: дбайливо ставитися до переданих  йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства (установи, організації) і вживати заходів для  відвернення шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню  збереження довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей, тобто являється матеріально-відповідальною особою.

    1.08.2008 р., приблизно о 9 год. ранку водій фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 підсудний ОСОБА_1 на підставі накладної № 199 від 1.08.2008 р. отримав на мебельній фабриці ФОП ОСОБА_2, що розташована у  с. Шкарівка Білоцерківського району по вул. Ватутіна, 1-а меблі, а саме: дві шафи – купе, книжковий пенал, кухонний гарнітур, ліжко з матрацом та  комплект м»яких меблів «Корона» на загальну суму 20 тис. грн., які в подальшому на  автомобілі НОМЕР_1 доставив до місця проживання ОСОБА_3 у м.Київ, вул. Олеся Курбаса, 12-а, від якої цього ж  дня у рахунок оплати за доставлені їй меблі отримав кошти у сумі 20 тис. грн., які повинен був внести до каси ФОП ОСОБА_2

    Одначе зазначені  кошти в сумі 20 тис. грн. він не вніс, а привласнив та використав на власний розсуд.

Допитаний  в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав  повністю, повністю підтвердив обставини вчинення злочину, що вказані в обвинувальному висновку та суду пояснив, що дійсно вчинив злочин при обставинах, що вказані в обвинувальному висновку, в скоєному злочині щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Визнаючи  повністю свою вину у вчиненні злочину, підсудний  просить не досліджувати інших доказів по справі.

Враховуючи ті обставини, що підсудний не оспорює фактичних обставин пред»явленого йому обвинувачення по ст. 191 ч.1 КК України, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз»яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Дії  підсудного суд кваліфікує по ст.191 ч.1 КК України, оскільки ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа – підприємець виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 15.07.1997р. та   здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичнох особи – підприємця серії ВО1 № 496406.

    Згідно  трудового договору, укладеного 30.10.2007 р. між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_1, останній прийнятий на роботу водієм.

    Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеним 30.10.2007 р. фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 з підсудним ОСОБА_1, останній є відповідальним за збереження матеріальних цінностей ( автомобіля, грошових коштів за продаж меблів, меблів та матеріалів), а  також на нього покладені обов»язки: дбайливо ставитися до переданих  йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства (установи, організації) і вживати заходів для  відвернення шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню  збереження довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей, тобто являється матеріально-відповідальною особою.

    1.08.2008 р., приблизно о 9 год. ранку, водій фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 підсудний ОСОБА_1 на підставі накладної № 199 від 1.08.2008р. отримав на мебельній фабриці ФОП ОСОБА_2, що розташована у  с. Шкарівка Білоцерківського району по вул. Ватутіна, 1-а меблі, а саме: дві шафи – купе, книжковий пенал, кухонний гарнітур, ліжко з матрацом та  комплект м»яких меблів «Корона» на загальну суму 20 тис. грн., які в подальшому на  автомобілі НОМЕР_1 доставив до місця проживання ОСОБА_3 у м.Київ, вул. Олеся Курбаса, 12-а, від якої цього ж  дня у рахунок оплати за доставлені їй меблі отримав кошти у сумі 20 тис. грн., які повинен був внести до каси ФОП ОСОБА_2

    Однак, зазначені  кошти в сумі 20 тис. грн. він не вніс, а привласнив та використав на власний розсуд.

 При призначенні покарання  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного  злочину; обставини,  що пом”якшують відповідальність: підсудний свою вину визнав повністю, щиро розкаюється в скоєному  злочині, повністю відшкодував збитки, особу підсудного, який характеризується  позитивно, і вважає за можливе призначити підсудному покарання у вигляді обмеження волі з приміненням ст. 75 КК України.

Враховуючи особу підсудного, обставини вчинення злочину, суд вважає за недоцільне приміняти до підсудного додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов»язані з матеріальною відповідальністю.

Суд вважає за необхідне на підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 приєднати міру покарання згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду 6.11.2009  року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-

                                              З А С У Д И В:

ОСОБА_1 по ст. 191 ч. 1  КК України до одного року обмеження волі без позбавлення права займати посади, пов»язані з матеріальною відповідальністю.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 приєднати міру покарання згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 6.11.2009 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді двох років обмеження волі без позбавлення права займати посади, пов»язані з матеріальною відповідальністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Зобов”язати ОСОБА_1 повідомляти органи  кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з”являтись для реєєстрації в органи  кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ по справі  накладну № 199 від 1.08.2008р. – залишити при матеріалах справи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

                                                       СУДДЯ :