ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

07 травня 2019 року Справа № 915/3/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., розглянувши матеріали заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2016 у справі № 915/3/16

Заявник: арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович, свідоцтво № 63 від 06.02.2013, поштова адреса: АДРЕСА_1.

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004.

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД", вул. Адмірала Макарова, 40/3, м. Миколаїв, 54030.

Кредитор: Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг", 54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 40/3, код ЄДРПОУ 33084627.

Голова ліквідаційної комісії: Козлов Вячеслав Олександрович, АДРЕСА_2.

встановив:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2016 року було порушено провадження у справі № 915/3/16 про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг". (суддя Міщенко В.І.)

В подальшому ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2016 року у справі № 915/3/16 було залишено без розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг". (суддя Міщенко В.І.)

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року у справі №915/3/16 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2016 року було скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду Миколаївської області.

В подальшому ухвалою суду від 18.08.2016 провадження у справі було припинено на підставі п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". (суддя Міщенко В.І.)

У відповідності до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.01.2017 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2016 у справі №915/3/16 скасовано, справу №915/3/16 за заявою боржника ТОВ "Приват-Житло-Юг" про визнання банкрутом передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі № 915/3/16 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" Козлова В.О. задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.01.2017 у справі № 915/3/16 скасовано, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2016 у справі № 915/3/16 залишено в силі.

Крім того суд зауважує на наступні обставини.

Ухвалою суду від 10.03.2016 було порушено провадження у справі № 915/179/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". (суддя Ткаченко О.В.)

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2016 у справі № 915/179/16 (Суддя Ткаченко О.В.) враховуючи, що за даними проміжного ліквідаційного балансу від 15.12.2015 розмір пасиву боржника перевищує його активи, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання боржником процедури самоліквідації в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, та можливість визнання боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційної процедури за особливостями провадження згідно зі статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та за клопотанням боржника призначив ліквідатором у даній справі про банкрутство Козлова   В.О.

У відповідності до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 915/179/16 постанову Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2016 року зі справи № 915/179/16 скасовано, провадження у справі № 915/179/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" - припинено.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 25.10.2016 у справі № 915/179/16 Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" Козлова В.О. залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі №915/179/16 залишено без змін.

При цьому касаційною інстанцією визначено, що Одеський апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника - ТОВ "Приват-Житло-Юг" банкрутом враховуючи вимоги ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскільки, як вбачається із матеріалів справи та встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, ліквідатором ТОВ "Приват-Житло-Юг" не дотримано в повному обсязі вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також, не надано всіх належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення у повному обсязі досудової процедури ліквідації ТОВ "Приват-Житло-Юг" та доказів наявності передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації чинним законодавством про банкрутство не передбачено, провадження у справі №915/179/16 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а також - п.9 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України.

02.05.2019 арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2016 у справі № 915/3/16.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2019, заяві присвоєно єдиний унікальний номер 915/3/16 та головуючим у справі визначено суддю Ткаченка О.В.

Враховуючи наведені вище обставини, виходячи зі свого внутрішнього переконання головуючий суддя у справі О.В. Ткаченко вважає за необхідне заявити про самовідвід.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.

Зокрема в п. 66 рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Судом зазначається, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див.

згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Таким чином вказані обставини щодо розгляду суддею Ткаченком О.В. справи № 915/179/16 про банкрутство ТОВ "Приват-Житло-Юг", прийняття постанови про визнання даного боржника банкрутом, яка в подальшому була скасована судами апеляційної та касаційної інстанції, може викликати сумнів у учасників справи у неупередженості або об'єктивності суду.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 35 ГПК України, господарський суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву головуючого судді Ткаченка О.В. про самовідвід.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Ткаченко