Справа № 759/3257/19 Головуючий у І інстанції Жмудь В.О.

Провадження № 33/824/1626/2019 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Івашків Кодимськогор-ну Одеської обл., українця, громадянина України, маючи середню спеціальну освіту, працюючого вантажником у ТОВ «Агромат», одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 384 грн. 20 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою ОСОБА_2визнаний винуватим у тому, що він 03.02.2019 року приблизно о 01 год. 00 хв. керував автомобілем «АЗЛК-2141 «Москвич» д.н.зНОМЕР_1 по вул. Зодчих, 52-А у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло), і, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що суддею не вірно зазначено в постанові про визнання вини, оскільки він не визнавав вину, а при складанні протоколу працівники поліції чинили тиск та пояснювали, що він не буде притягнутий до адміністративної відповідальності, а матеріали будуть направлені на доопрацювання. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх

справ України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18, оскільки не застосовувалася трубка «Контроль тверезості», аналізи біологічних середовищ організму не бралися, а наявність чи відсутність стану сп'яніння може визначити спеціаліст-нарколог.

Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки не був юридично обізнаним про десятиденний термін оскарження постанови, перебував на лікуванні з 04.03.2019 року по 15.03.2019 року, отримав постанову тільки 13.03.2019 року.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 01 березня 2019 року, а апеляційна скарга на неї подана 18 березня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки перебував на амбулаторному лікуванні з 04 березня 2019 року по 15 березня 2019 року, отримав постанову 13 березня 2019 року, у зв'язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, що підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Винуватість ОСОБА_2 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського патрульної поліції УПП ДПП України в м. Києві 7 роти 4 батальйону полку № 1 ОСОБА_3, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що працівником поліції пропонувалося ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та його відмову від проходження такого огляду.

Доказам по справі судом надана належна оцінка і висновок про порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР є вірним, оскільки водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.

Крім того, ОСОБА_2 при апеляційному розгляді підтвердив пояснення, дані у суді першої інстанції про те, що не перебував в стані наркотичного сп'яніння, але дійсно відмовився на пропозицію працівників поліції проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, оскільки вживав наркотичні речовини - «канабіс» за декілька днів до події і переживав, що огляд покаже у його організмі наявність залишків наркотичної речовини.

Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18 не можуть слугувати підставою для скасування постанови, оскільки дана інструкція втратила чинність.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 суддею накладене з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, і у відповідності до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою передбачено лише одне безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Процесуальних порушень, які б слугували безумовною підставою для зміни чи скасування постанови, не встановлено.

За таких обставин постанова судді про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та про накладення адміністративного стягнення є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль