ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

07 травня 2019 року

м. Дніпро

справа № 1140/3426/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Головко О.В. (доповідач),

                               суддів:  Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,     

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (суддя Брегей Р.І.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсіті-Сервіс»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсіті-Сервіс», в якому позивач просить: визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 3, складеної  Товариством з обмеженою відповідальністю «Алсіті-Сервіс» 31.05.2018, в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов’язати Державну фіскальну службу України здійснити державну реєстрацію податкової накладної № 3 на суму 454600 грн., складеної  Товариством з обмеженою відповідальністю «Алсіті-Сервіс» 31.05.2018, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 14 червня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Алсіті-Сервіс» зупинена реєстрація податкової накладної від 31 травня 2018 року № 3 у Єдиному реєстрі податкових накладних. В іншій частині позову відмовлено у задоволенні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Алсіті-Сервіс» та ТОВ «Сентинел»   укладено договір підряду від 12.02.2018.

На виконання умов договору між сторонами складено акт приймання виконаних будівельних робіт  від 31.05.2015, що слугувало для оформлення з боку позивача податкової накладної № 3 від 31.05.2018 на суму 454600,00 грн., яку 31.05.2018 було направлено до Єдиного реєстру податкових накладних.

Також  замовником 11 червня 2018 року сплачено на користь позивача кошти у безготівковій формі у сумі 454600 грн.

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 14.06.2018, сформованою автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів», реєстрацію поданої позивачем податкової накладної було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України з огляду на її невідповідність пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків». Запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У зв’язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі  рахунки-фактури/інвойси,    акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області 22.06.2018 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 3, складеної  Товариством з обмеженою відповідальністю «Алсіті-Сервіс» 31.05.2018, в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд апеляційної інстанції виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);  добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України  на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №  117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов’язано Державну фіскальну службу України визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Також пунктом 13 вказано Порядку встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що посилання апелянта, так само які позивача, на наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №     567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» є необґрунтованим, адже вказаний нормативно-правовий акт був чинний до 25 травня  2018 року.

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, який погоджено з Міністерством фінансів України. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Пунктом 1.6 вказаного листа визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди в супереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та  абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, вказаним пунктом визначено різні критерії ризиковості платника податків, проте з оскаржуваного рішення ДФС України не можливо встановити що саме стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, та унеможливлює з боку останнього виконати вимогу про подання  витребуваних документів, оскільки дане рішення не відповідає критерію правової визначеності.

При цьому доводи апелянта, що зі змісту рішення від 22.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної  вбачається, що платником податків не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції та інші, вказані у рішенні, суд апеляційної не вважає обґрунтованими та такими, що впливають на оцінку правильності висновків суду першої інстанції, адже в даній адміністративній справі оскаржується рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, яке і перевірялося судом на предмет, зокрема, обґрунтованості та правомірності.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи, викладені податковим органом в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив обставини, що мають значення для справи, та ухвалив рішення з правильним застосування норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

                              Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року в адміністративній справі № 1140/3426/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 07 травня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

                    Повна постанова складена 07 травня 2019 року.

   

Головуючий - суддя                                                                      О.В. Головко

                               суддя                                                                      А.В. Суховаров

                               суддя                                                                      Т.І. Ясенова