29.02.2024

Справа №713/877/21

Провадження 1-КП/721/8/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі:

Головуючого - судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

потерпілих: ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника потерпілих: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , гр. України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 , перебуваючи на протязі тривалого часу в неприязних стосунках із сім`єю ОСОБА_5 , 29 березня 2018 року близько 12 години 04 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_3 , вчинив із громадянкою ОСОБА_6 словесну суперечку з приводу того, що остання викопувала штиковою лопатою канаву біля свого господарства, де в подальшому дізнавшись, що в господарстві ОСОБА_5 встановлена система відеоспостереження, діючи умисно, виражаючи свою незадоволеність щодо встановлення даної системи відеоспостереження в господарстві ОСОБА_5 , маючи в руках штикову лопату та направився до господарства ОСОБА_5 з метою незаконного проникнення в дане господарство. Внаслідок чого ОСОБА_6 ставши на вхідних воротах свого господарства, яке огороджене металевою сіткою, попередила ОСОБА_8 , що не надає будь-якого дозволу йому зайти в її господарство та в подальшому таким чином почала перешкоджати останньому проникнути в дане господарство. Однак ОСОБА_8 не реагуючи на заборону та попередження останньої, продовжуючи свої неправомірні дії, спрямованні на незаконне проникнення до іншого володіння особи, застосовуючи насильство до громадянки ОСОБА_6 , відштовхнув руками останню в сторону, чим звільнив собі прохід у вхідних воротах та в подальшому незаконно проник на територію даного господарства. Підійшовши до приміщення житлового будинку за допомогою штикової лопати ОСОБА_8 пошкодив та вивів із ладу камеру системи відеоспостереження, яка була розташована на боковій частині житлового будинку зазначеного господарства.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 відмовився від дачі пояснень на підставі ст.63 Конституції України. В останньому слові обвинувачений вказав, що він кримінальне правопорушення не вчиняв, на територію господарства ОСОБА_9 не заходив та камеру не пошкоджував.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив суд у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю обвинувачення, в тому числі суперечності письмових доказів на підставі ст.373 КПК України ухвалити виправдувальний вирок, а також відмовити у задоволенні заявленого цивільного позову. Та надав пояснення аналогічні письмовій промові.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 29 березня 2018 р. приблизно о 12 год., перебуваючи біля свого подвір`я за адресою АДРЕСА_3 , де вона проживає з чоловіком та трьома дітьми, на земельній ділянці, яка була виділена батькам чоловіка у 1980 роках вона викопувала канаву для зливу води, щоб та не попадала до їх підвалу. Раніше ОСОБА_8 , який доводиться їм кумом, залишав машину і через кладку через яр йшов додому. Місце де вона копала, не заважало проходу через кладку.

У зв`язку з постійними конфліктами з сім`єю ОСОБА_8 з яким з 2017р. були неприязні відносини і на якого вони з чоловіком писали скарги до поліції з приводу конфліктів, в т.ч. земельних, хоча і не є сусідами, а також залишення машини обвинуваченим біля їх подвір`я, хоча до його подвір`я був окремий під`їзд, її чоловік, з ціллю захисту, купив та встановив відеоспостереження за два тижні до моменту події.

На мотоциклі під`їхав ОСОБА_8 спитав «що ти тут копаєш?», на що вона відповіла, що копає на своїй ділянці. Невдоволений її діями обвинувачений вихопив у неї штикову лопату, став її ображати нецензурною лайкою та погрожувати вбивством, зазначаючи, що «Я тобі влаштую..». Вона зазначила, що викопує канаву на своєму подвір`ї, а всі незаконні дії обвинуваченого фіксуються камерою відеоспостереження. Тоді ОСОБА_8 підійшов до паркану з металевої сітки, що огороджував частину земельної ділянки, два будинки, надвірні пристрої, в т.ч. підвал та спробував збити лопатою відеокамеру, яка була закріплена на куті будинку, однак не зміг це зробити у зв`язку з відстанню (не дістав). Вона стала на вхідних воротах та зазначила, що не надає дозволу на прохід до будинку, але обвинувачений лаючись, тримаючи в одній руці лопату, другою рукою відштовхнув її у руки та плечі приблизно два - три рази, чим звільнив для себе прохід, незважаючи на її супротив. В подальшому ОСОБА_8 підійшов до будинку та штиковою лопатою почав бити по сайдингу (покрівельний матеріал) та вивів з ладу відеокамеру, яка впала на землю і яку він забрав з собою та вийшов за територію подвір`я. Вона в цей час забігла до будинку та зателефонувала 102 і приблизно через 20 хв. приїхала патрульна поліція, яка знайшла лопату біля яру та поїхала до обвинуваченого, який зазначив, що залишив камеру у дворі. На подвір`ї було дві камери відео спостереження: одна на куті будинку, а друга над дверима іншого будинку, фокус якої охоплював вхід у хвіртку. Відеоспостереження було встановлено приблизно за два тижні до події, у зв`язку з неодноразовими конфліктами з ОСОБА_8 . Поліція повернулася та попросила переглянути записи відео спостереження. Вона зателефонувала чоловіку, оскільки не була обізнана в цих пристроях. Чоловік розповів, що потрібно зробити і поліція з монітору зафільмувала подію, в т.ч. як обвинувачений виносив камеру відео спостереження та знов поїхали до ОСОБА_8 , який видав їм відеокамеру з залишками попелу. Після того, приїхав чоловік, який скопіював відео на диск, який в подальшому ними був добровільно виданий слідчому. Також поліцією було вилучено відеокамеру, де вона знаходиться не знає. Зазначеним кримінальним правопорушенням їй було спричинено моральної шкоди, ускладнились її попередні захворювання, вона перебувала чотири роки в стані стресу і вживала заспокійливі препарати, хоча до лікаря не зверталася, психологічна експертиза не проводилась.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що проживає з дитинства у АДРЕСА_3 , також разом з ним зареєстровані та проживають дружина та троє дітей. Після смерті батька він та мати фактично прийняли спадщину і на даний час їм належить по частині домоволодіння та земельної ділянки. Крім того, батьку та матері у 1980 роках було виділено 20 соток землі, в т.ч. під будівництво і на зараз залишилися 8 соток на які немає свідоцтва про право власності, але це питання вирішується у сільраді на стадії затвердження. Біля підвалу мається кладка, якою ОСОБА_8 через яр міг пройти додому, лишаючи свою машину біля їх подвір`я, хоча до його дому був окремий під`їзд. В подальшому ОСОБА_8 став залишати свій автомобіль таким чином, що він заважав виїзду його ( ОСОБА_5 ) вантажного автомобіля, що стало причиною неприязних відносин, оскільки він став забороняти це і звертався до поліції. Він приблизно за 9600 грн. купив комплект, до якого входило дві камери відеоспостереження, кабелі та сервер на якому зберігається інформація. Він встановив камери відео спостереження за два-три тижні до події на куті одного будинку та над дверима іншого будинку, яке охоплювало ракурс хвіртки, земельної ділянки та машини за подвір`ям. Інформація з відео спостереження записується на жорсткий диск, та зберігається три тижні. Відеозапис здійснювався в реальному часі, без часових відхилень. На час події його домоволодіння: два будинки, надвірні пристрої, в т.ч. підвал та частина земельної ділянки була огороджена секційною огорожею з хвірткою. 29 березня 2018 р. йому зателефонувала дружина, яка зазначила, що копала канаву біля підвалу для зливу води, а ОСОБА_8 вихопив у неї лопату і не зважаючи на заборону зайшов на подвір`я та збив лопатою відеокамеру, у зв`язку з чим вона викликала поліцію, яка по приїзду попросила показати запис, але вона не знає як це зробити. Він розповів поліцейським що необхідно зробити, щоб переглянути відеозапис, а в подальшому приїхав і в присутності поліцейських переглядав і скопіював інформацію на флешку, а в подальшому на DVD диск, вирізавши чи прискоривши запис, що не стосується події, оскільки запис тривав чотири години. Не залишився запис з другої збитої камери, як жінка копала, щось збилось. Вказаний DVD диск на якому є інформація про конфлікт, проникнення, збиття лопатою та заволодіння відеокамерою, ними добровільно було передано слідчому, який не приїжджав на місце події. Канава яку викопувала дружина, і яка була за огорожею, не заважала ОСОБА_8 потрапити на кладку. Спочатку на підставі заяви дружини поліцією було порушено кримінальне провадження щодо самоуправства, за ст.356 КК України, однак справу було закрито, у зв`язку з чим у нього були конфлікти з поліцією. Після їх неодноразових скарг у 2020р. було порушено кримінальну справу за ст.162 КК України і слідчим у них було вилучено збиту відеокамеру. Його дружина після події приймала антидепресанти. Йому завдано майнової шкоди у розмірі 5000 грн., оскільки він наймав майстрів поміняв сайдинг, а також була пошкоджена відеокамера.

Представник потерпілих в судовому засіданні просив суд визнати винним ОСОБА_8 у вчиненню кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.162 КК України, оскільки в його діях вбачається склад вищевказаного правопорушення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст.162 КК України, його вина повністю доведена наступними дослідженими судом доказами, а саме:

- заявою від 27.02.2020 р., зареєстрованої в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Вижницького ВП за №783 ОСОБА_6 звернулась до Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області про те, що ОСОБА_8 , який проживає поряд з нею за адресою АДРЕСА_2 і з яким склалися неприязні стосунки 29.03.2018р. о 12 год.04 хв. з штиковою лопатою незаконно проник на подвір`я її житлового будинку по АДРЕСА_3 , з погрозами вбивства відштовхнув її лівою рукою від себе, спричинивши фізичний біль, після чого на її очах та очах очевидців заволодів її відеокамерою і з місця злочину до прибуття працівників поліції зник /Т.1 а.с.71/;

- заявою потерпілої ОСОБА_6 про надання відео з камер спостереження за 29.03.2018 року, протоколом огляду предметів та постановою про залучення до справи речових доказів від 07 серпня 2020р., а саме відеозапису із камери відео спостереження, яка знаходиться на будинку ОСОБА_10 який перекопійовано на DVD + R диск /Т.1 а.с.75,76/;

- висновком експерта за №12/93 від 09.12.2020р., згідно якого п.1 відеозапис із назвою «Розбиває камеру в перший раз », який знаходиться на DVD + R диску для лазерних систем зчитування Omega формату DVD + R з написом «відеозапис із камери відео спостереження з будинку сім`ї ОСОБА_10 » виявлені ознаки монтажу (редагування, зміни) по часовій відмітці о 00:04:04 та 00:22:40, а також з 00:21:27 до 00:21:45; з 00:21:58 до 00:22:18; з 00:22:30 до 00:22:40 /Т.1 а.с.80-82/;

- довідкою за спадковою справою 92/2020 р. виданою приватним нотаріусом ОСОБА_11 01.09.2020р. за №94/02-14 та довідкою виконавчого комітету Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 31.08.2020р. за №477, згідно яких спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_12 ,1947 р.н. прийняли та є спадкоємцями його майна за законом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /Т.1 а.с.85/;

- заявою від 13.08.2020 року, згідно якої ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції відеокамеру «inter Vision» модель XVI - 236W; SER NO/ UHD 187157, яку ОСОБА_8 зірвав з її будинку 29.03.2018 року /Т.1 а.с.88/;

- протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього та постановою про залучення до справи речових доказів від 13 серпня 2020р., а саме камери відео спостереження «inter Vision» модель XVI - 236W; SER NO/ UHD 187157; MADE IN KORREA, яку ОСОБА_8 29.03.2018р. збив з будинку ОСОБА_6 . На корпусі камери відеоспостереження у верхній та нижній частині є подряпини, на склі об`єктива тріщини. З внутрішньої частини камери виходять п`ять проводів різного кольору, а також мається елемент камери, який складається з двох металевих частин з явними ознаками пошкодження та двох болтів різної довжини /Т.1 а.с.89-93/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.08.2020 р. зафіксованого на відеокамеру мобільного телефону марки «Motorola Є5» карта пам`яті SD, потерпіла ОСОБА_6 в присутності понятих за адресою АДРЕСА_3 , чітко відобразила при яких обставинах та як відносно неї було вчинено кримінальне правопорушення /Т.1 а.с.95-99/;

- висновком експерта за №СЕ-19/109-23/10190-ВЗ від 26.09.2023 року, згідно якого п.1 на ділянках відеозапису файлу з назвою «Розбиває камеру перший раз», який знаходиться на DVD + R оптичному диску на якому міститься маркування «відеозапис з камери відео спостереження з будинку сім`ї ОСОБА_6 » безпосередньо на інтервалі з часовими відмітками з 01.25 по 02.20 хвилин з початку відтворення або з 12.04.29 по 12.05.24 хвилин по автоматичних засобах обліку часу, які містяться на власне кадрах відеозапису, ознак монтажу - не виявлено /Т.2 а.с.184-190/;

- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом на DVD + R диску із назвою «Розбиває камеру в перший раз», безпосередньо на інтервалі з часовими відмітками з 01.25 по 02.20 хвилин з початку відтворення або з 12.04.29 по 12.05.24 хвилин по автоматичних засобах обліку часу, на якому відображені події за 29.03.2018р. /Т.2 а.с.191/.

Таким чином, оцінивши вище наведені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що вказані докази поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_8 кваліфіковано вірно, так як він своїми умисними діями, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.162 КК України, за кваліфікуючою ознакою «незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене із застосуванням насильства».

З приводу заперечень сторони захисту щодо провини обвинуваченого у скоєному, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 КПК України, докази визнаються допустимими, якщо вони отримані в порядку, встановленому цим Кодексом.

За ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Судовий розгляд, згідно положень ст.337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Суд зазначає, що недопустимості доказів під час розгляду справи встановлено не було, а заперечення своєї провини ОСОБА_8 , суд розцінює як лінію захисту від обвинувачення.

Щодо тверджень захисника обвинуваченого про те, що відеозапис події від 29.03.2018 року, не є належним та допустимим доказом, оскільки поліцейський самостійно оглянув та перекопіював даний запис на DVD + R, суд не приймає до уваги, оскільки як видно із заяви потерпілої ОСОБА_6 , остання звернулась до слідчого СВ Вижницького ВП з заявою про залучення до матеріалів кримінального провадження відео з камер спостереження за 29.03.2018 року, що не суперечить вимогам ст.56 КПК України /Т.1 а.с.74/.74/.

Твердження захисника обвинуваченого про те, що протокол проведення слідчого експерименту не є належним та допустимим доказом, оскільки під час проведення такого експерименту фіксувалось на особистий мобільний телефон, суд не приймає до уваги оскільки чинним кримінальним законодавством не забороняється фіксувати дану слідчу дію на мобільний телефон.

Суд критично ставиться до письмового клопотання захисника /Т.2 а.с.137/ про визнання відео доказу, який міститься на DVD диску неналежним доказом, так як згідно висновком експерта за №12/93 від 09.12.2020р., відеозапис із назвою «Розбиває камеру в перший раз », який знаходиться на DVD + R диску, виявлені ознаки монтажу (редагування, зміни), та вважає, що дане клопотання є необґрунтованим, оскільки як видно з висновку експерта за №СЕ-19/109-23/10190-ВЗ від 26.09.2023 року, на ділянках відеозапису файлу з назвою «Розбиває камеру перший раз», який знаходиться на DVD + R оптичному диску на якому міститься маркування «відеозапис з камери відеоспостереження з будинку сім`ї ОСОБА_6 » безпосередньо на інтервалі з часовими відмітками з 01.25 по 02.20 хвилин з початку відтворення або з 12.04.29 по 12.05.24 хвилин по автоматичних засобах обліку часу, які містяться на власне кадрах відеозапису, ознак монтажу - не виявлено /Т.2 а.с.184-190/.

Твердження захисника про те, що процесуально невизначено потерпілих, так як під час дослідження письмових матеріалів справи встановлено, що відсутні будь-які докази про визнання осіб потерпілими, не ґрунтується на вимогах закону.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у Справа № 439/397/17, поняття "потерпілий" у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття "потерпілий" у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.

У ч. 2 ст. 55 КПК визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

На відміну від цього у кримінально-правовому розумінні особа стає потерпілою вже з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Отже, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з`являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально.

Також слід зазначити, що статус потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.291 КПК України визначений в обвинувальному акті.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що вчинений злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_8 , не перебуває на обліку в лікаря психіатра та нарколога, позитивно характеризується по місцю проживання, висновок досудової доповіді Чернівецького районного сектору №1 сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області області, а також обставини, що пом`якшують так і обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують вину обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення його суспільну небезпечність, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає, що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст.75,76 КК України

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.74 КК України, - звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.1 ст.49 цього Кодексу, - особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Як встановлено судом обвинувачений вчинив злочин передбачений ч.2 ст.162 КК України 29.03.2018 року, тобто з часу вчинення злочину до ухвалення вироку минуло більше п`яти років. Даний злочин, відноситься до категорії нетяжких злочинів, що дає підстави суду для звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання.

Щодо цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди, то суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, а саме необхідно стягнути з ОСОБА_8 завдану кримінальним правопорушенням шкоду в сумі 3200 гривень. Оскільки судом встановлено причинний зв`язок між діями обвинуваченого та спричиненою матеріальною шкодою потерпілому, шкода в сумі 3200 гривень, документально підтверджена /Т.2а.с.113,114/.

Щодо цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню при цьому суд виходить з наступного

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вище встановлено судом ОСОБА_8 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.162 КК України відносно ОСОБА_6 , а саме незаконно проник до іншого володіння особи, вчинений із застосуванням насильства.

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 13.03.1995р. з подальшими змінами роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з якими діяв заподіювач шкоди тощо).

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер моральних страждань ОСОБА_6 , а саме те, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 , потерпіла отримала, фізичний біль, моральний стрес, що призвело до душевних страждань та моральних переживань, приниження честі, гідності.

Враховуючи вищевказані обставини, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 було спричинено моральну /немайнову/ шкоду заподіяну злочинними діями ОСОБА_8 , яку враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює у сумі 10000грн. і цю суму моральної шкоди належить стягнути з ОСОБА_8 ..

Речові докази, а саме: камера відео спостереження «inter Vision» модель XVI - 236W; SER NO/ UHD 187157; MADE IN KORREA,, що зберігається в Вижницькому РВП ГУНП в Чернівецькій області необхідно повернути ОСОБА_5 , DVD + R диск із назвою «Розбиває камеру в перший раз» необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Також необхідно стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 5 546грн. 40коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.49,74,75,76, КК України ст.ст.368-371,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_5 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_8 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання на підставі ч.5 ст.74, ст.49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду в сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Речові докази, а саме:

камера відео спостереження «inter Vision» модель XVI - 236W; SER NO/ UHD 187157; MADE IN KORREA,, що зберігається у Вижницькому РВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_5 ;

DVD + R диск із назвою «Розбиває камеру в перший раз» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 5546грн. 40коп

На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілим та їх представнику та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1