Провадження № 1-в/537/31/2024

Справа № 537/957/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 року                                                        м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області клопотання ОСОБА_3 , подане його захисником адвокатом ОСОБА_4 , про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна, призначеного обвинувальним вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.06.2016 року у справі №537/957/15-к,

у с т а н о в и в :

27.02.2024 року засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, поданим його захисником адвокатом ОСОБА_4 , в якому просив звільнити його від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна, призначеного обвинувальним вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.06.2016 року у справі №537/957/15-к.

В обґрунтування клопотання зазначено, що вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.02.2016 року у справі №537/957/15-к, який набрав законної сили 24.05.2017 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому майна та без спеціальної конфіскації, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки. Ухвалою Менського районного суду Чернівецької області від 11.07.2019 року у справі №738/1181/19 ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк покарання 2 роки 2 місяці 3 дні позбавлення волі. В ході виконання додаткового покарання у виді конфіскації всього належного засудженому майна державним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_3 належить 1/5 частина у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте це житло є єдиним для ОСОБА_3 , набуто законно шляхом приватизації, необхідно йому для проживання після відбуття основного покарання у виді позбавлення волі. А тому в силу ст.49 КВК України вказана частка у праві власності на квартиру, яка належить ОСОБА_3 не підлягає конфіскації. Крім того відповідно до ст.80 КК України на теперішній час сплинули строки давності для виконання засудженим ОСОБА_3 додаткового покарання у виді конфіскації належному йому майна. Тому в порядку ч.14 ст.537 КПК України ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом та вирішенням питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, просив звільнити його від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна, з підстав відбуття ним строку покарання, призначеного обвинувальним вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.06.2016 року.

Засуджений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_4 не з`явилися в судове засідання, хоча повідомлялися про місце і час розгляду справи. Захисник ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи без їх участі.

Київський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), який виконує щодо засудженого ОСОБА_3 додаткове покарання у виді конфіскації, не направив свого представника в судове засідання, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення його від додаткового покарання, за відсутності підстав, визначених ст.80 КК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Крюківським районним суду м. Кременчука Полтавської області розглянуто кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 12 лютого 2016 року у справі №537/957/15-к ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією всього особистого майна обвинуваченого та без спеціальної конфіскації, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки.

Даний вирок залишено без змін, відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 24.05.2017 року.

У ст. 152 КВК України наведені підстави звільнення від відбування покарання, а саме: 1) відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; 2) закон України про амністію; 3) акт про помилування; 4) прийняття уповноваженим органом рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; 5) скасування вироку суду і закриття кримінального провадження; 6)  закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; 7) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 8) хвороба; 9) інші підстави, передбачені законом.

У ст. 74 КК України наведені підстави для звільнення від покарання та його відбування.

Так, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. (ч.1 ст.74 КК України).

Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. (ч.2 ст.74 КК України).

Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу. (ч.3 ст.74 КК України).

У ст. 80 КК України встановлено, підстави для звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Так, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

З огляду на наведені положення Закону, враховуючи, що вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.02.2016 року у справі №537/957/15-к, який набрав законної сили 24.05.2017 року, ОСОБА_3 був засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, із призначенням основного покарання менше 10 років позбавлення волі, а також з призначенням додаткових покарань: 1) конфіскація всього належного йому майна, 2) позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки, – тому строк давності виконання додаткових покарань, зокрема конфіскації, визначається 10 років з дня набрання чинності обвинувальним вироком, який не було виконано, тобто з 24.05.2017 року.

Враховуючи, що станом на 28.02.2024 року для засудженого ОСОБА_3 не сплинув визначений у ст.80 КК України десятирічний строк давності відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому майна, призначеного вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.02.2016 року у справі №537/957/15-к, а вимогами Закону (ст.152 КВК України, ст.74 КК України) не передбачено звільнення засудженого від відбуття додаткового покарання з підстав відбуття основного покарання, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування додаткового покарання у виді конфіскації.

Керуючись ст.74, ст.80 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 , подане його захисником адвокатом ОСОБА_4 , про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна, призначеного обвинувальним вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.06.2016 року у справі №537/957/15-к.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області                                         ОСОБА_1 .