22-ц/804/1401/19

241/585/17

Головуючий у 1-й інстанції Демочко Д.О.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Баркова В.М., Принцевської В.П.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 13 березня 2019 року, ухваленого у складі судді Демочко Д.О., повний текст рішення складено 24 березня 2019 року,

по цивільній справі

за позовом ОСОБА_2

до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча»,

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» про розірвання договору оренди землі, укладеного 15.01.2007р. між його матір'ю - ОСОБА_3 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", за яким відповідачеві була передана в оренду належна орендодавцеві на праві власності земельна ділянка площею 8,670га на території Бердянської сільської ради. Договір зареєстрований 11.01.2008р. у Першотравневому районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам». ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_3, після її смерті позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.12.2011р., яким прийняв ввказану земельну ділянку у спадщину. Відповідно до умов договору оренди землі відповідач взяв на себе зобов'язання виплачувати орендодавцю 2 % вартості орендованої земельної ділянки не пізніше першого грудня кожного року. Оскільки відповідач не виконує умови договору щодо обов'язку своєчасно сплачувати орендну плату з 2012 року, просив розірвати договір оренди землі.

Відповідачем подані заперечення на позову заяву (а.с. 41-43).

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 13 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, яка підтримала доводи скарги, заперечення проти скарги представника відповідача - ОСОБА_5, розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України у відсутність повідомленого про дату, час і місце судового засідання позивача ОСОБА_2, від якого надійшла заява про розгляд справи у його відсутність (а.с. 208), дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги (а.с. 166-169) і відзиву на неї (а.с. 189-190), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 152572 належала земельна ділянка площею 8,670га, що розташована на території Бердянської сільської ради (а.с. 8).

Згідно договору оренди землі № 50 від 15.01.2007р., що було зареєстровано у Першотравневому РВ ДРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» за № НОМЕР_2 від 11.01.2008р., ОСОБА_3 передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 8,670га, кадастровий номер НОМЕР_1, терміном на 15 років, що починає діяти з дати його державної реєстрації. Відповідно п.п. 5.1, 5.3 договору відповідач зобов'язаний за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати орендодавцю 2 % вартості орендованої земельної ділянки не пізніше першого грудня кожного року (а.с. 61-62).

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 померла (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2011р. ОСОБА_2 успадкував майно ОСОБА_3, зокрема, вказану земельну ділянку площею 8,670га (а.с. 10, 11).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності повідомлення позивача про наявність підстав для спадкування відповідач не міг достеменно знати, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 Позивачем не були вчинені дії на отримання орендної плати, а тому відповідач не мав можливості виконати свій обов'язок щодо її сплати. При цьому, відповідачем було вчинено всі дії направлені на належне виконання умов договору оренди. Відповідачем за платіжними дорученнями повністю сплачено орендну плату за весь період. Права позивача не порушені.

З такими висновками не можна не погодитись з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як слідує зі статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Аналогічні положення втілені в п. 8.4 договору оренди землі № 50, за яким: при переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи, договір оренди зберігає свою силу для нового власника (а.с. 62).

Таким чином, спадкоємець ОСОБА_2 з моменту відкриття спадщини у березні 2011 року успадкував всі права та обов'язки, що мав орендодавець ОСОБА_3 у договорі оренди землі № 50.

За положеннями ч. 3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За змістом ч. 4 ст. 148-1 ЗК України за згодою сторін договору оренди до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Як з'ясовано, підставою для звернення до суду із даним позовом ОСОБА_2 про розірвання договору є систематична несплата відповідачем орендної плати у строки, передбачені договором, зокрема прострочення виплат орендної плати з 2012 року.

Відповідно до ст.ст. 1, 13, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати.

Положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Також і у п. 8.6 договору оренди землі визначено підстави припинення його дії, зокрема, дія договору припиняється на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором.

Згідно з частиною другою ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду, з моменту отримання 07.12.2011р. свідоцтва про право успадковану земельну ділянку площею 8,67га ОСОБА_2 впродовж унормованого ст. 148-1 ЗК України одномісячного строку не повідомляв рекомендованим листом орендаря ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» щодо набуття права власності на цей об'єкт нерухомості. Такої інформації не надсилалось відповідачеві до березня 2015 року.

Натомість, як маються відомості, здобуті під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_2 29.05.2013р. уклав новий договір оренди цієї ж земельної ділянки площею 8,67га кадастровий № НОМЕР_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Тітан». Право оренди зареєстровано за № 2036635 від 24.07.2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 191-191зв). Дані відомості не спростовані.

Лише згодом, за спливом понад 3 роки, у березні 2015 року орендар отримав заяву ОСОБА_2, змістом якої позивач констатує, що договір оренди землі площею 8,67га є розірваним у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати, а також вимагає не проводити на ділянці осінньо-польові роботи (а.с. 12). А листом від 25.11.2015р. позивач вимагав повернення йому земельної ділянки (а.с. 14).

З тексту заяви не вбачається пред'явленої орендодавцем вимоги, як то передбачено умовами договору, про виплату заборгованої орендної плати чи поінформування орендаря про банківські реквізити з бажанням отримати орендну плату через банківський картковий рахунок, чи використати спосіб поштового переказу грошей. Даних про звернення позивача до каси агроцеху за отриманням орендної плати за спірний період з 2012 року в порядку виконання п. 5.7 договору № 50, а також і відомостей про відмову орендаря сплатити належну позивачеві орендну плату судовим розглядом не здобуто та таких відомостей не надано і до суду апеляційної інстанції. Також позивачем не представлено і доказів про висування позивачем пропозиції до відповідача про укладення нового договору на інших умовах або укладення додаткової додаткової угоди до договору оренди землі № 50.

Керівником Агроцеху № 10 і бухгалтером засвідчено, що з моменту надходження відомостей про спадкоємця 18.03.2015р., заяв від ОСОБА_2 із бажанням отримувати орендну плату не надходило (а.с. 98).

Втім, орендар з моменту отримання ним 13.03.2015р. відомостей про наявність спадкоємця ОСОБА_3, починаючи з 03.04.2015р. неодноразово направляв позивачеві у листопаді 2015р., листопаді 2016р., у листопаді 2017р. рекомендованою поштою листи-повідомлення про нарахування і можливість отримання орендної плати за договором № 50 в касі Агроцеху № 10 (за умовами п. 5.7 договору) та про можливі зручні для позивача альтернативні варіанти отримання такої плати, в тому числі з додаванням банківських та інших платіжних реквізитів, необхідних для перерахування коштів. Для оперативного зв'язку наведено контактні телефони відповідальної особи. Маються відомості про отримання такого листа безпосередньо орендодавцем ОСОБА_2 (а.с. 44-49, 209-211).

Твердження ОСОБА_2 в позовній заяві про неоднарозові його звернення до відповідача із заявами про укладення додаткової угоди, щодо зміни власника земельної ділянки, яка перебуває в оренді, не підтверджені жодними доказами.

Обов'язки орендаря земельної ділянки визначені в статті 25 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Згідно із п.п. 5.3, 5.7 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, а орендодавцеь отримує орендну плату готівкою через касу орендаря в агроцеху на території якого розташована земельна ділянка. Орендна плата вноситься орендарем щорічно до 1 грудня кожного року оренди (а.с. 61зв., 62).

Пункт 6.1 договору передбачає також можливість здійснювати виплати орендної плати у натуральній чи відробітковій формі за домовленістю сторін, оформленою письмовою заявою орендодавця (а.с. 62).

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_5 повідомила, що позивач відмовлявся від отримання цієї орендної плати, а за інформацією банку ОСОБА_2 відкрив картковий рахунок в банку лише 25.09.2018р. Цих відомостей не спростовано.

У зв'язку із відкриттям позивачем карткового рахунку в установі банку у вересні 2018 року орендарем було перераховано на його рахунок в порядку здійснення орендної плати за 2012-2017роки 07.11.2018р. загалом 37598грн., з них: за 2012р. - 4428,76грн., за 2013р. - 5386,95грн., за 2014р. - 6287,12грн., за 2015р. - 6322,72грн., за 2016р. - 6322,72грн., за 2017р. - 8849,83грн., що підтверджено випискою з руху коштів по картрахунку позивача, інформацією Агроцеху № 10 по нарахуванню і виплаті орендної плати, платіжних доручень, інформації про перерахування коштів на некоректно вказані банківські реквізити (а.с. 98, 137-143, 170).

Зібраними відомостями, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, спростовується твердження в позовній заяві про те, що орендна плата позивачеві не здійснена з 2012 року.

Доводи позивача в апеляційній скарзі з приводу того, що зараховані на його картковий рахунок відповідачем гроші в загальній сумі 37598грн. стосуються оплати орендної плати за іншим договором оренди іншої земельної ділянки 8,45га не є спроможними, оскільки спростовуються наданими Агроцехом № 10 відомостями з приводу розмежування оплат за цими двома договорами (а.с. 212), з яких вбачається, що за договором оренди № 58/1 від 01.10.2008р. іншої земельної ділянки площею 8,45га (а.с. 192-194) отримувались орендодавцем ОСОБА_2 кошти щорічно з 2012р., а за спірним договором оренди землі № 50 орендна плата за минулі роки, зважаючи на вищенаведене мотивування, було сплачено одноразово 07.11.2018р.

Крім того, в суді апеляційної інстанції представник відповідача повідомляла, що позивач, систематично отримуючи в касі підприємства орендну плату за іншим договором (оренда земельної ділянки площею 8,45га), не погоджувався на отримання задепонованої для нього орендної плати по спірному договору оренди земельної ділянки площею 8,67га. У спростування цих тверджень позивачем не надано будь-яких доказів, в тому числі щодо відмови орендаря на його вимогу здійснити виплату заборгованості по орендній платі за спірним договором оренди № 50.

Тож, невиплата орендної плати за договором за спірний період з 2012 року відбулась не з вини орендаря, а через небажання позивача і невчинення ним дій, спрямованих на безперешкодне отримання ним орендної плати від орендаря: не повідомив своєчасно орендаря про успадкування орендованої земельної ділянки, не висунув вимогу про здійснення виплати орендної плати, не висунув пропозицію про укладення договору від свого імені на тих само умовах, або про укладення нового договору на нових умовах; не здійснив дії у відповідності із вимогами п. 5.7 договору оренди щодо отримання орендної плати в касі Агроцеху № 10; не навів у спірний період прохання і банківські реквізити про отримання орендної плати на картковий рахунок. А навпаки, позивач в 2013 році уклав із іншою юридичною особою договір оренди успадкованої земельної ділянки, не поінформувавши про це чинного орендаря, у фактичному користуванні якого на підставі не скасованого договору оренди перебувала спірна земельна ділянка площею 8,67га.

Неотримання ОСОБА_2 грошей за оренду від орендаря ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча», як впевнюється колегія суддів, витікає з дій позивача, яким 29.05.2013р. укладено новий договір оренди цієї ж земельної ділянки площею 8,67га із ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Тітан». Такі дії, при чинності договору оренди землі № 50, не узгоджуються із вимогами ст. 13 ЦК України щодо здійснення цивільних прав особи в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, та з упередженням порушення прав інших осіб. Із зазначеною обставиною укладення нового договору оренди із іншою юридичною особою законодавець, а також сторони при укладені оспорюваного договору оренди змелі не пов'язують підстави для розірвання чиннного договору оренди із відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, з огляду на зібрані докази в сукупності не вбачається вини орендаря у невиплаті орендодавцеві орендної плати за спірний період з 2012 року, яка фактично була виплачена в повному обсязі ОСОБА_2 у листопаді 2018 року. Обставини щодо несвоєчасної виплати орендної плати впродовж 2012-2017 років не пов'язані і винними діями відповідача, бо ним було вжито заходи щодо належного виконання зобов'язання, а такі обставини виникли внаслідок учинення позивачем дій, спрямованих на запобігання отримання запропонованої орендарем орендної плати за використовувану земельну ділянку площею 8,67га.

Таким чином, посилання апеляційної скарги на те, що відповідачем не виконувались умови договору оренди землі № 50 щодо своєчасного і повного внесення орендної плати є безпідставними, оскільки позивач своїх позовних вимог не довів, що є його процесуальним обов'язком відповідно до статей ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за позовними вимогами ОСОБА_2, відповідні їм правовідносини, поясненням та наданим доказам дав належну оцінку. Суд правильно застосував матеріальний закон, вимоги ст.ст. ст.ст. 89, 263-264 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність фактажно-правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів суду наявність обставин (порушення відповідачем умов договору), які б давали підстави для розірвання договорів оренди землі: не доведено факту порушення відповідачем умов договору, а також істотного порушення в діях відповідача в контексті абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України, не доведено факту порушення прав позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до неправильного вирішення справи, або тих, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 13 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 травня 2019 року.

Головуючий С.А.Попова

Судді В.М.Барков

В.П.Принцевська