Провадження № 6/537/64/2019

Справа № 537/4791/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., за участю: секретаря - Яворської А.Г., заявника ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області справу за заявою ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст.236 КЗпП України, відповідно до якої просить постановити ухвалу, якою стягнути з ПАТ «Українська залізниця» на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за його позовом до ПАТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за період з 05 грудня 2018 року по дату постановлення ухвали по суті заяви.

Заяву обґрунтовує тим, що постановою апеляційного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за його позовом до ПАТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково, зокрема поновлено його на посаді екіпірувальника другого розряду цеху екіпірування пасажирських вагонів станції Кременчук виробничого підрозділу «Полтавська вагонна дільниця» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з 18.03.2016 року, стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2016 року по 11.04.2018 року у розмірі 104 397 грн. 81 коп. з відрахуванням обов»язкових платежів та податків і 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Станом на час подання до суду даної заяви, відповідачем – ПАТ «Українська залізниця», постанова апеляційного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц в частині поновлення його на роботі не виконана, а тому з ПАТ «Українська залізниця» на його користь, на підставі ст.236 КЗпП України, підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виконання постанови суду в частині поновлення його на роботі, з урахуванням ухвали Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04.12.2018 року, якою стягнуто середній заробіток за час затримки виконання постанови суду за період з 12.04.2018 року по 04.12.2018 року включно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник заяву підтримали у повному обсязі з підстав, що в ній зазначені.

Представник АТ «Українська залізниця» в судовому засіданні у задоволенні заяви просила відмовити у зв»язку з її необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, пояснення представника АТ «Українська залізниця», дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема поновлено ОСОБА_1 на посаді екіпірувальника другого розряду цеху екіпірування пасажирських вагонів станції Кременчук виробничого підрозділу «Полтавська вагонна дільниця» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з 18.03.2016 року, стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2016 року по 11.04.2018 року у розмірі 104 397 грн. 81 коп. з відрахуванням обов»язкових платежів та податків і 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Постанова в частині присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць та поновлення на роботі ОСОБА_1 допущена до негайного виконання.

Із змісту ст.ст. 24, 31, ч. 5 ст. 235 КЗпП України вбачається, що негайне виконання рішення суду означає обов'язок, а не право власника, не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків. А добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

При цьому, як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, зокрема, не пред»явив рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938, змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство «Українська залізниця».

Згідно Статуту АТ «Українська залізниця», товариство є правонаступником усіх прав та обов»язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Згідно ухвали Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04.12.2018 року, яка набрала законної сили 28.02.2019 року, у зв»язку з невиконанням постанови апеляційного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» (після зміни типу та перейменування - АТ «Українська залізниця») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді екіпірувальника другого розряду цеху екіпірування пасажирських вагонів станції Кременчук виробничого підрозділу «Полтавська вагонна дільниця» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з 18.03.2016 року, стягнуто із Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц, за період з 12 квітня 2018 року по 04 грудня 2018 року включно, в сумі 32 914 грн. 59 коп. з відрахуванням обов»язкових платежів та податків.

Як встановлено судом, доказів зворотного суду не надано, постанова апеляційного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» (після зміни типу та перейменування - АТ «Українська залізниця») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді екіпірувальника другого розряду цеху екіпірування пасажирських вагонів станції Кременчук виробничого підрозділу «Полтавська вагонна дільниця» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з 18.03.2016 року, станом на час розгляду даної заяви відповідачем не виконана.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно з ч.2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як частиною першою ст. 94 КЗпП України, так і частиною першою ст. 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)», за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов'язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов'язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов'язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров'я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення ст. 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Отже, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга ст. 233 КЗпП України.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 201 грн. 93 коп.

Враховуючи викладене, а також те, що як встановлено судом, з вини відповідача не виконано постанову апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді екіпірувальника другого розряду цеху екіпірування пасажирських вагонів станції Кременчук виробничого підрозділу «Полтавська вагонна дільниця» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», то суд приходить до висновку, що заява є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню та на підставі ст.236 КЗпП України з АТ «Украївська залізниця» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки виконання постанови суду, з урахуванням середнього заробітку, який стягнуто ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 04.12.2018 року, з 05.12.2018 року по 07.05.2019 року включно у розмірі 21 202 грн. 65 коп. (105 робочих днів Х 201 грн. 93 - коп. середньоденна заробітна плата) з відрахуванням обов»язкових платежів та податків.

Керуючись ст.236 КЗпП України, ст.ст.2, 4, 13, 258, 259, 260, 430 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680 м.Київ вул.Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання постанови апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі №537/4791/16 – ц за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в частині поновлення на роботі, за період з 05 грудня 2018 року по 07 травня 2019 року включно, в сумі 21 202 грн. 65 коп. з відрахуванням обов»язкових платежів та податків.

Допустити негайне виконання ухвали в частині присудження ОСОБА_1 виплати середнього заробітку в межах виплати за один місяць.

Ухвала може бути пред»явлена до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Крюківський районний суд м.Кременчука, яка подається протягом п’ятнадцяти днів днів з дня її проголошення.

Повна ухвала суду складена та проголошена 07 травня 2019 року.

Суддя :