ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

07.05.2019 місто Дніпро Справа № 10/70

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 (повний текст оформлений 11.03.2019, суддя Коваленко Н.М.) у справі №10/70:

за заявою кредитора Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, Кіровоградська область, м. Олександрія

до боржника Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", Кіровоградська область, Світловодський район, село Павлівка

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із клопотанням №2431-05/13 від 04.02.2019, в якому просило зобов'язати ліквідатора Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І.М. направити до суду та Мінекономрозвитку підтверджуючі документи оплати послуг осіб, залучених ліквідатором для забезпечення виконання своїх повноважень у справі про банкрутство №10/70 та інших витрат, а також докази схвалення звіту комітетом кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 у справі №10/70 клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2431-05/13 від 04.02.2019 залишено без задоволення.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що на даний час Господарським судом Кіровоградської області у справі №10/70 про банкрутство Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" питання затвердження звіту арбітражного керуючого Авраменка І.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації не розглядається.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що подання Міністерством економічного розвитку і торгівлі України зазначеного клопотання не зумовлено розглядом у суді будь-якого питання (позову, скарги, звіту, тощо), а виключно бажанням отримати докази з метою їх використання на власний розсуд у майбутньому, що не узгоджується із нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та є порушенням принципу диспозитивності господарського судочинства.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 у справі №10/70, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушено вимоги частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо надання ліквідатором інформації про понесені витрати під час виконання своїх функцій. Апелянт вважає, що дії ліквідатора стосовно залучення спеціалістів у кількості 15 осіб на підприємстві, яке перебуває у ліквідаційній процедурі з 2013 призведе до зайвих витрат банкрута.

Апелянт зазначає, що на його звернення надати підтверджуючі документи оплати послуг осіб, залучених ліквідатором для забезпечення виконання своїх повноважень у справі про банкрутство №10/70 та інших витрат, а також докази схвалення звіту комітетом кредиторів, ліквідатор не надав, тому апелянтом заявлене клопотання до суду у порядку статей 12, 42, 169 Господарського процесуального кодексу України та статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Незадоволення поданого клопотання, на думку апелянта, порушує його права як учасника у справі про банкрутство та призведе до постановлення ухвали, яка має наслідком погіршення фінансового стану підприємства боржника.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що в іншій справі господарським судом задоволено аналогічне клопотання апелянта.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 відрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 у справі №10/70, розгляд скарги призначений до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2019.

24.04.2019 від Прокуратури Кіровоградської області надійшли пояснення, в яких просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Прокурор зазначає, що витрати понесені ліквідатором затверджуються протоколом зборів комітету кредиторів, оскільки Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не входить до складу комітету кредиторів, відповідні копії звіту після його затвердження не направляються апелянту. Прокурор вважає правильним висновок місцевого господарського суду про передчасність вимоги апелянта щодо надання ліквідатором документів, оскільки заявлене клопотання не зумовлене розглядом у суді будь-якого питання з цього приводу (позову, скарги, тощо).

У судовому засіданні, яке відбулося 07.05.2019, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник Прокуратури підтримав заперечення, викладені у поясненнях на апеляційну скаргу.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2013 Державне підприємство "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" визнане банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", призначено ліквідатора Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів".

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.08.2014 арбітражного керуючого Чорнокондратенко І.П. звільнено від виконання повноважень ліквідатора банкрута з 12.08.2014, призначено ліквідатором Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" арбітражного керуючого Авраменка І.М.

08.02.2019 надійшло клопотання №2431-05/13 від 04.02.2019 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зобов'язати ліквідатора Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменка І.М. направити до суду та Мінекономрозвитку підтверджуючі документи оплати послуг осіб, залучених ліквідатором для забезпечення виконання своїх повноважень у справі про банкрутство №10/70 та інших витрат, а також докази схвалення звіту комітетом кредиторів.

Клопотання мотивоване тим, що на звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ліквідатором Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменком І.М. направлені звіти щодо проведення ліквідаційної процедури, до яких, зокрема включені витрати в ліквідаційній процедурі - оплата на підставі укладених цивільно-правових договорів, направлених на збереження майна банкрута, ведення бухгалтерського обліку, тощо. На звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ліквідатором Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" Авраменком І.М. не надано доказів оплати послуг, залучених ліквідатором для забезпечення виконання своїх повноважень, а також доказів схвалення звіту комітетом кредиторів. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України заявлено клопотання на підставі статей 42, 45, 79, 81, 169 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відмовляючи у задоволенні клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, місцевий господарський суд зазначив, що на даний час Господарським судом Кіровоградської області у справі №10/70 про банкрутство Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" питання затвердження звіту арбітражного керуючого Авраменка І.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації не розглядається.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та вважає, що відмова у задоволенні клопотання призведе до погіршення фінансового стану підприємства боржника та є порушенням частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) (частина 11 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до частини 2 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством;

5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства;

6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

7) надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту;

8) надсилати органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;

9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Як встановлено місцевим господарським судом станом на час подання та розгляду клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Господарським судом Кіровоградської області у справі №10/70 про банкрутство Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" питання затвердження звіту арбітражного керуючого Авраменка І.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації або скарга на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Авраменка І.М. не розглядається.

За таких обставин спростовуються доводи апелянта щодо порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали приписів частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також доводи, що заявлене клопотання подано у порядку статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається зі змісту поданого клопотання Міністерством економічного розвитку і торгівлі України фактично подано клопотання у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України про витребування доказів.

Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 у справі №10/70 з таких підстав.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами статті 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Так, до числа оскаржуваних належать ухвали про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство та про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також ухвали, які стосуються процедури досудової санації, а саме про: повернення заяви про затвердження плану досудової санації; затвердження плану досудової санації; відмову в затвердженні плану досудової санації.

Під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо), але й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).

Таким чином, у справі про банкрутство в апеляційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема ухвали, які прийняті судом саме за наслідками розгляду господарським судом поданих заяв, клопотань чи скарг.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

В силу статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, ухвалу про відмову у витребуванні доказів згідно з частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України не включено до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 3 статті 255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал, які не передбачені статтею 255 цього кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Враховуючи вищенаведені норми Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апелянт фактично оскаржує ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи, що ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 у справі №10/70 є ухвалою, яка не визначає майнові права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство та не підлягає оскарженню окремо, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 у справі №10/70 підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись положенням статтями 231, 234, 235, 264, 266, 281 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2019 у справі №10/70 закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає у касаційному порядку.

Повна ухвала складена 08.05.2019.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко