ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 травня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/11156/18

Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/488/19

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.,

секретар: Герасименко Ю.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31 січня 2019 року, ухвалене в складі судді Карапути Л.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів,

дата складання повного тексту: 31 січня 2019 року, м.Чернігів,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПАТ «Українська залізниця», в якому просила визнати незаконними та скасувати наказ про відрядження №544 від 17 серпня 2018 року та п.1 наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №270 від 28 серпня 2018 року.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона працює у відповідача мийником-прибиральником рухомого складу ПТО Чернігів. Наказом №270 від 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану. Зазначає, що причиною притягнення її до дисциплінарної відповідальності стало невиконання незаконного наказу №544 про відрядження та неприбуття на оперативну нараду 22 серпня 2018 року, проте дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов`язків, працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов`язків. Наказом №544 від 17 серпня 2018 року позивача було відряджено до Вагонної дільниці ст.Київ-пасажирський в зв`язку з виробничою необхідністю. Оскільки, як зазначає позивач, Робочою інструкцією не передбачено роз`їзний характер роботи та про те, що робота має відрядний характер працівників під розписку не попереджали, як того вимагає ст.29 КЗпП України. Крім того, підприємство не забезпечило її коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) в даному наказі, також не зазначено розмір добових та інші умови відрядження. Позивач зазначила, що 30 серпня 2018 року нею було направлено на ім`я начальника ВЧ-1 Київ-пасажирський заяву в якій вона докладно пояснила свою відмову від виконання незаконного наказу. Відмова від прибуття на нараду в НПТО пояснюєвала тим, що вона була вихідною та за сімейними обставинами. Також зазначає, що повідомлення її про нараду телефонограмою не є наказом (розпорядженням), як того вимагає посадова інструкція та не може бути обов`язком для виконання, а тому не може бути дисциплінарним проступком згідно норм чинного законодавства.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 31 січня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 , визнано незаконним та скасовано наказ про відрядження №544 від 17 серпня 2018 року, виданий в.о.начальника Вагонної дільниці ст.Київ-пасажирський Філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» в частині відрядження ОСОБА_1 до Вагонної дільниці ст.Київ-пасажирський; визнано незаконним та скасовано п.1 наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №270 від 28 серпня 2018 року виданий в.о. начальника Вагонної дільниці ст. Київ-пасажирський Філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця», яким за невиконання своїх посадових обов`язків, порушення п.1 розділу 5 Робочої інструкції мийника-прибиральника рухомого складу 2 розряду, а саме невиконання наказів керівництва мийника-прибиральника рухомого складу 2 розряду ПТО Чернігів (непоїзний штат) ОСОБА_1 (р.м.7481) притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що умовами трудового договору не передбачено направлення ОСОБА_1 у відрядження, відповідачем не доведено необхідності відрядження позивача до іншого міста, не дотримано чинного законодавства при застосуванні до позивача заходів дисциплінарного впливу, не отримано згоди профспілкового органу на притягнення до дисциплінарної відповідальності та не доведено, що позивач раніше вчиняла дисциплінарні порушення, а також те, що діями позивача не заподіяно будь-якої шкоди державним чи суспільним інтересам.

Не погоджуючись з даним рішенням представник АТ «Українська залізниця», звернувся до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права. Посилається на лист Міністерства соціальної політики України від 14 грудня 2011 року, в якому зазначено, що з огляду на вимоги ст.ст.21, 31 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, в тому числі й поїздки у відрядження для виконання завдань, не пов`язаних з виконанням своїх обов`язків. Отже, направлення у відрядження за розпорядженням керівника за рахунок підприємства для виконання завдання, обумовленого трудовим договором є обов`язковим для працівника. Вважає, що вимоги роботодавця щодо відряджена є правомірними за умови дотримання вимог КЗпП України та відмова ОСОБА_1 без поважних причин поїхати у відрядження у робочі дні тижня для виконання роботи, обумовленої трудовим договором (робочою інструкцією) є порушенням трудової дисципліни за що вона й притягнена до дисциплінарної відповідальності.

АТ «Українська залізниця» зазначає, що стосовно працівників-членів профспілки, які не входять до складу виборного органу профспілки, законодавством не передбачено обов`язок роботодавця отримати попередню згоду на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та на ОСОБА_1 дані гарантії не розповсюджуються.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що судом порушено норми процесуального права, зокрема неповно і необ`єктивна досліджені та оцінені докази. Твердження суду, що ОСОБА_1 при ознайомленні з наказом про відрядження зазначила, що за сімейними обставинами з`явитися не може, не відповідає дійсності, оскільки вбачається, що позивач лише зазначила категорично про незгоду відрядження. Дана обставина скривлює суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку.

У наданий судом строк ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення, а рішення - без змін. Позивач посилається на те, що робочою інструкцією мийника-прибиральника рухомого складу 2 розряду не передбачено відрядного характеру роботи. Крім того, відповідно до Інструкції про службові відрядження відповідач не забезпечив її коштами на час відрядження на проїзд, найм житлового приміщення і добові витрати, в наказі не вказано розмір добових та інші умови відрядження. Звертає увагу, що будь-які дані, які б свідчили про порушення нею обов`язків мийника-прибиральника визначених робочою інструкцією та ст.139 КЗпП України, у відповідача відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року наказом №2638/ос ОСОБА_1 було переведено на посаду мийника-прибиральника рухомого складу 2 розряду ПТО станції Чернігів (непоїзний штат) Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський (а.с.56).

Наказом про відрядження від 17 серпня 2018 року №544, в зв`язку з виробничою необхідністю забезпечення генерального прибирання вагонів пасажирських поїздів, відряджено мийників-прибиральників рухомого складу ПТО Чернігів, в тому числі ОСОБА_1 , до вагонної дільниці ст.Київ-пасажирський. Виїзд з ПТО Чернігів 20 серпня 2018 року, терміном на 4 доби (а.с.8).

Виконуючим обов`язки керівника ВЧ-1 Марченком С.О . 22 серпня 2018 року о 13.00 призначено оперативну нараду з розгляду не виконання наказу від 18 серпня 2018 року №544. На нараду зобов`язано прибути НПТО з причетними та поясненнями. Згідно відмітки, позивач з повідомленням ознайомлена, проте, в зв`язку з тим, що 22 серпня 2018 року в останньої вихідний, за сімейними обставинами з`явитися не може (а.с.9).

Наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 28 серпня 2018 року № 270 за невиконання своїх посадових обов`язків, порушення п.1 розділу 5 Робочої інструкції мийника-прибиральника рухомого складу 2 розряду, а саме - невиконання наказів керівництва мийника-прибиральника рухомого складу 2 розряду ПТО Чернігів (неїзний штат) ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану. Згідно запису у наказі ОСОБА_1 з наказом не згодна (а.с.10).

Згідно Робочої інструкції мийника-прибиральника рухомого складу 2 р., крім іншого, чесно і сумлінно виконує Правила внутрішнього трудового розпорядку, Правила пожежної безпеки, накази, розпорядження керівництва, Інструкції, Положення та всі інші нормативні документи, що регламентують діяльність мийника-прибиральника рухомого складу. В той же час даною інструкцією не передбачено відрядного характеру роботи (а.с.11-12).

ОСОБА_1 30 серпня 2019 року на адресу Вагонної дільниці направила заяву, якою вважає наказ № 554 від 17 серпня 2018 року незаконним (а.с.13-14).

Відповідно до повідомлень Вільної профспілки машиністів України ОСОБА_1 в списках виборних органів організації не значиться (а.с.57, 58, 59), проте є членом Вільної Профспілки Машиністів України, про що наявна відповідна довідка (а.с.73, 74, 75-76)

Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку мийнику-прибиральнику рухомого складу ПТО Чернігів (непоїзний штат) встановлено 6 денний робочий тиждень п.13, проте не передбачено відрядного характеру робіт (а.с.80-99).

Згідно ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Встановивши, що позивач під час ознайомлення з наказом від 17 серпня 2018 року №544 була незгода з відрядженням до Вагонної дільниці ст.Київ-пасажирський, її посадовою інструкцією не передбачено виїзний характер роботи, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження настання для нього негативних наслідків у зв`язку з відмовою позивача відбути у відрядження, позивач вчинила дії для попередження керівництва про відмову відбути у відрядження, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани.

Також апеляційним судом встановлено, що наказом по ПАТ «Укрзалізниця» від 22 квітня 2016 року №320 затвердженого Порядок здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників товариства. Зокрема Порядком визначено, що відрядженому працівникові перед від`їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати, однак наказ про відрядження не мітить будь-яких даних про авансування відрядження.

Доводи апеляційної скарги, що листом Міністерства соціальної політики України 14 грудня 2011 року визначено направлення у відрядження за розпорядженням керівника за рахунок підприємства для виконання завдання, обумовленого трудовим договором є обов`язковим для працівника, частково приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки з огляду на вимоги ст.ст.21, 31 КЗпП України, власника або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, а згідно наказу позивачка направлена у відрядження в зв`язку з виробничою необхідністю - для забезпечення генерального прибирання вагонів, що належить до її посадових обов`язків (а.с.8, 11-12). Вирішення питання про відрядження мийника-прибиральника належить до компетенції роботодавця та не суперечить нормам трудового законодавства.

Разом з тим, у відповідності до положень норм ст. 121 КЗпП України, Податкового Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98, Наказу від 13.03.98 № 59 Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, та затвердженого відповідно до них наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 22.04.2016 №320 Порядку здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників ПАТ«Укрзалізниця», підприємство, відряджаючи працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. Підприємство, що відряджає працівника, зобов`язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження.

Отже, доводи позовної вимоги та заперечення ОСОБА_1 , викладені у відзиві на апеляційну скаргу, в частині незабезпечення коштами на відрядження та не зазначення про їх забезпечення а також про розмір, виплату добових та щодо інших умов відрядження є слушними, оскільки вказують на порушення відповідачем її прав та гарантій передбачених чинним трудовим законодавством, підтверджені матеріалами справи та судом апеляційної інстанції приймаються до уваги.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не входить до складу виборного органу профспілки, також заслуговують на увагу, однак на рішення суду в частині скасування наказів не впливає, тому слід виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на те, що позивач є членом виборного органу первинної профспілкової організації Вільної профспілки машиністів України ППО «Вільна профспілка працівників вагонної дільниці та станції Київ-Пасажирський» та про необхідність отримання попередньої згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Інші доводи наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування вірного по суті рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності виключення з мотивувальної частини рішення посилання суду на те, що ОСОБА_1 входить до складу виборного органу профспілки та про необхідність отримання попередньої згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, та залишення без зміни рішення суду першої інстанції в іншій частині.

Оскільки фактично у задоволенні позовної заяви та апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч.4, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31 січня 2019 року змінити, виключивши з мотивувальної частини вказаного рішення посилання, що позивач є членом виборного органу первинної профспілкової організації Вільної профспілки машиністів України ППО «Вільна профспілка працівників вагонної дільниці та станції Київ-Пасажирський», та що в силу ст.252 КЗпП та ч.2 ст.41 ЗаконуУкраїни «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відповідач не мав права накладати на позивача дисциплінарне стягнення без попередньої згоди на це виборного профспілкового органу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 08 травня 2019 року.

Головуючий: Судді: