Номер провадження: 11-кп/813/632/19

Номер справи місцевого суду: 521/16788/13-к

Головуючий у першій інстанції Корой В. Д.

Доповідач Потанін О. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:        

головуючого судді Потаніна О.О.

суддів Копіци О.В., Толкаченко О.О.

секретаря судового засідання                 Пойзнер В.Є.

з участю прокурора Каражеляско А.В.

захисника                                         Пеліховської І.Л.

потерпілої                                         ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12013170470002131 від 09.04.2013 року, якою був звільнений обвинувачений 

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Андрієво-Іванівка, Миколаївського району, Одеської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

                                       ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що суд необґрунтовано звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки порушив порядок звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК України та 284 КПК України, так як обвинувачений вину не визнав та з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності не звертався.

При звільненні від кримінальної відповідальності суд першої інстанції не врахував п.2 Постанови пленуму Верховного суду України №12 від 23.12.2015 року « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», яка передбачає, що у випадку повного визнання обвинуваченим та подачі ним клопотання суд звільняє його від відбування покарання. Уразі не визнання обвинуваченим вини, суд постановляє вирок, визнає особу винною у вчиненні злочинів та по кожному злочину призначає покарання після чого звільняє особу від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, потерпілу і прокурора, які  підтримали апеляційну скаргу, захисника Пеліховську І.Л. і обвинуваченого ОСОБА_2 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

Так, у судовому засіданні захисник Пеліховська І.Л., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою суду було задоволено клопотання захисника та ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та кримінальне провадження №12013170470002131 від 09.04.2013 року було закрито.

Обґрунтовуючи судове рішення суд першої інстанції зазначив, що на момент подачі клопотання закінчилися строки, передбачені п.3 ч.1 ст. 49 КК України, про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд дослідивши матеріали провадження вважає, що висновок суду про закінчення строків про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, є обґрунтованим, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення минуло 5 років, тобто строки, передбачені п.3 ч.1 ст. 49 КК України, закінчилися.

Разом з тим, висновок слідчого судді про необхідність винесення ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, є необґрунтованим з наступних обставин.

Згідно п.2 Постанови пленуму Верховного суду України №12 від 23.12.2015 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», яка передбачає, що у випадку повного визнання обвинуваченим та подачі ним клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен винести ухвалу про закриття кримінального провадження без призначення покарання. Уразі коли обвинувачений свою провину у скоєних злочинах не визнавав, але на час винесення судового рішення сплинули строки притягнення до кримінальної відповідальності, суд зобов`язаний постановити обвинувальний вирок, визнати особу винуватого у скоєнні злочинів та по кожній з статей обвинувачення призначити покарання, після чого вказати про звільнення від відбування призначеного покарання за кожною статтею обвинувачення у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду вину у інкримінованому злочині не визнав, та з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не звертався.

Таким чином, оскільки  обвинувачений вину не визнавав, суд першої інстанції не міг постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, у цьому випадку суд повинен був, у разів встановлення вини  ОСОБА_3  у інкримінованому злочині,визнати його винуватим у скоєному, після чого звільнити останнього від відбування призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності або виправдати ОСОБА_3 у пред`явленому обвинувачені.

При таких обставинах суд першої інстанції неправильно застосував закону України про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування ухвали суду.

Згідно вимог ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.3 п. 22, згідно положень глави 27 КПК України, яка передбачає судове провадження у першій інстанції, розгляд кримінального провадження по суті, є компетенцією виключно суду першої інстанції.

При таких обставинах, відповідно до вимог ст. 409 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду має бути скасована, та призначений новий розгляд кримінального провадження, згідно положень ст. 9 ч. 6 КПК України, з застосуванням загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України, відносно ОСОБА_3 у суді першої інстанції, в ході якого необхідно врахувати вищезазначені обставини, після чого прийняти законне рішення, яке відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Керуючись ст.ст.376 ч. 2, 404,405,407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд , -

                                       УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2018 року, про звільнення обвинуваченого  ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження внесеному в ЄРДР за № 12013170470002131 від 09.04.2013 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.367 КК України у суді першої інстанції в іншому складі суду зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.                                Судді:        

О.О. Потанін                 О.О. Толкаченко                        О.В. Копіца

З оригіналом згідно суддя: О.О.Потанін