АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/767/19Головуючий по 1 інстанції - Мельник І.О.

Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Храпка В.Д.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

В мотивування поданої позовної заяви вказував, що він одружився з ОСОБА_4 , від даного шлюбу народився син ОСОБА_5 Подружжя ОСОБА_2 та їх син приватизували трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , тобто кожним набуто по 1/3 частині.

ОСОБА_5 виданий Державний акт на право приватної власності на землю, у відповідності до якого йому передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,061 га, яка розташована на території с. Хвильово-Сорочин Деньгівської сільської ради.

Від шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народився син ОСОБА_3 Шлюб розірвано 15.01.2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача ОСОБА_5 помер. Частка квартири спадкодавця в розмірі 1/3 фактично успадкована ОСОБА_2 батьком померлого, ОСОБА_4 матір`ю померлого та ОСОБА_3 сином померлого.

Таким чином, вказані особи успадкували по 1/9 частини квартири.

Земельна ділянка, яка належала спадкодавцю успадкована кожним із них в рівних частках по 1/3 кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4

Позивач вказує, що він після смерті останньої фактично успадкував її частку квартири.

Таким чином, частки в праві часткової власності на квартиру стали такими: ОСОБА_3 - частка 1/9; ОСОБА_2 . – 8/9.

Частка в розмірі 1/3 земельної ділянки площею 0,061 га, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 , успадкована ОСОБА_2 , тобто частки в праві часткової власності на згадану земельну ділянку стали такими: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - частка 1/3; ОСОБА_2 . - 2/3.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування після померлого сина ОСОБА_5 та померлої дружини ОСОБА_4 , а саме 8/9 частин квартири АДРЕСА_1 та 2/3 частини земельної ділянки площею 0,061 га, яка розташована на території с. Хвильово-Сорочин Деньгівської сільської ради.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину - 2/3 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що належала померлим на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом 27.11.2000 року.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,061 га, яка розташована на території с. Хвильово-Сорочин Деньгівської сільської ради (державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_5 ).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач на праві власності мав 1/3 частину квартири. Отже, розподіл часток відбувся наступним чином: - після смерті ОСОБА_5 - позивач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , та померла ОСОБА_4 успадкували по 1/9 частині спірної квартири; - після смерті ОСОБА_4 - позивач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 (у порядку спадкування за правом представлення після батька) успадкували по 1/6 частині квартири. Таким чином, судом вказано, що сумуючи 1/3 + 1/9 + 1/6 позивач ОСОБА_2 фактично являється власником 2/3 частин спірної квартири.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2019 року виправлено, допущену в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2018 року, описку у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину, та викладено абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадщину 1/3 (одну третю) частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що належала померлим на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом 27.11.2000 року.»

В поданій апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_2 вказує, що вона є незаконною, необґрунтованою, а тому просив її скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2018 року.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що в мотивувальній частині рішення суду буквально вказано, що суд вважає за можливе позов задовольнити частково та визнати за позивачем ОСОБА_2 право на спадщину у вигляді 2/3 (дві третіх) частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки судом достеменно встановлено, що вказана квартира належала померлим на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом 27.11.2000 року.

Крім того, скаржник зазначає, що в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , відповідно 1/9 і 1/3 частини квартир; на праві власності мав 1/3 частину квартири; та сумуючи частки визначив частку ОСОБА_2 в праві на спадщину в розмірі 2/3 частини трьохкімнатної квартири.

Таким чином, скаржник вказує, що мотивувальна і резолютивна частини рішення від 06.03.2018 року повністю узгоджуються між собою, знаходяться в нерозривній єдності, резолютивна частина відповідає остаточним висновкам суду про правовідносини, є логічним продовженням і завершенням наведеного в мотивувальній частині аналізу доказів.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як видно із матеріалів справи, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину - 2/3 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що належала померлим на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом 27.11.2000 року.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,061 га, яка розташована на території с. Хвильово-Сорочин Деньгівської сільської ради (державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_5 ).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2019 року виправлено, допущену в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2018 року, описку у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину, та викладено абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадщину 1/3 (одну третю) частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що належала померлим на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом 27.11.2000 року.»

За змістом ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

У відповідності до мотивувальної частини рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2018 року судом зазначено, що після смерті сина ОСОБА_5 - позивач ОСОБА_2 успадкував 1/9 частину квартири. Після смерті дружини ОСОБА_4 - позивач ОСОБА_2 успадкував 1/6 частину. При цьому 1/3 частина являється його власність у зв`язку із приватизацією спірної квартири.

Судом першої інстанції у мотивувальній частині правильно встановлені фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_2 фактично являється власником 2/3 частин спірної квартири.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судом зазначено не про право на спадкування позивача на 2/3 частини квартири, а зазначено, що він фактично є власником цієї частки, тобто з врахуванням його 1/3 частини, яка належала йому на підставі набуття ним права власності шляхом приватизації.

За обставин зазначених в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 мав би право власності на всю спірну квартиру, тобто 2/3 частини в порядку спадкування та 1/3 частини, які йому належать на праві власності.

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були підстави для виправлення описки в резолютивній частині рішення, оскільки в порядку спадкування позивачу належить на праві власності саме 1/3 частина квартири, що також повністю узгоджується із мотивувальною частиною рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: