- Відповідач (Боржник): Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
- Представник позивача: Афанас'єва Жанна Леонідівна
- Відповідач (Боржник): Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович
- Позивач (Заявник): Шолом Тетяна Олександрівна
- Секретар судового засідання: Вишневська Анастасія Валеріївна
- За участю: Павлюк Костянтин Ігорович
- Відповідач (Боржник): уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович
- Представник відповідача: Вєткова Оксана В'ячеславівна
- Секретар судового засідання: Шепель Ольга Василівна
- Відповідач (Боржник): Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович
- За участю: Богаченко Антоніна Анатоліївна
- Відповідач (Боржник): Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
- Представник: Адвокат Пастушенко Богдан Юрійович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/3550/15-а
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Час і місце ухвалення: 28.01.2016р, м. Херсон
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Осіпова Ю.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
19.11.2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила: визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду по визнанню нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №006-21060-290115 від 29.01.2015 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 та не включенню до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом під час тимчасової адміністрації, закінченому договору банківського вкладу, які отримують відшкодування в межах гарантованої суми; зобов'язати Уповноважену особу Фонду провести дії щодо включення ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_3 кошти за вкладом за договором банківського вкладу (депозиту) №006-21060-290115 від 29.01.2015 року з ПАТ "Дельта Банк", але не більше граничної суми у розмірі 200 000 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №006-21060-290115 від 29.01.2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3; визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо невключення ОСОБА_3 у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) №007-21060-290115 від 29.01.2015 року; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_3, якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 10.02.2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначає, що на підставі розпочатої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.10.2015 року перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" на предмет виявлення договорів з ознаками нікчемності, відповідно до ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними та включено до відповідного Переліку, фінансові операції, здійснені з 16.01.2015 року. Зокрема, нікчемною визнана угода, укладена позивачем, як така, що створила переваги для кредитора, внаслідок зарахування на вкладний (депозитний) рахунок позивача коштів від третьої особи - ОСОБА_5, яка мала суми вкладів, які перевищували граничні суми відшкодування Фондом.
У зв'язку з викладеним, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року та прийняття нового судового рішення - про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновку про часткове її задоволення.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає та учасниками справи не заперечується, що 29.01.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір №006-21060-290115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" в доларах США, відповідно до умов якого Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, на який залучає вклад в сумі 6 000 доларів США до 28.07.2015 року; процентна ставка становить 5,5 процентів річних.
Згідно виписки по особових рахунках ОСОБА_5 29.01.2015 року перерахував з рахунку НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_1 кошти у розмірі 6 000 доларів США.
Відповідно до умов п.1.10 вище вказаного договору банківського вкладу (депозиту), вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку залучення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача НОМЕР_3, який відкритий у ПАТ "Дельта Банк".
Строк дії договору банківського вкладу №006-21060-290115 закінчився 28.07.2015 року.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №195 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних". На підставі відповідної постанови, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким 03.03.2015 року в ПАТ "Дельта Банк" запроваджують тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Перевірка здійснювалася на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" №408 від 29.05.2015 року та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №174/15 від 27.07.2015 року.
За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами-клієнтами банку після 16.01.2015 року включно.
Постановою Правління Національного Банку України від 02.10.2015 року №664 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "Дельта Банк".
05.10.2015 року згідно рішення виконавчої дирекції Фонду №181 від 02.10.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та призначено Кадирова Владислава Володимировича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 03.10.2017 року включно.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 08.10.2015 року по 18.11.2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Дельта Банк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".
За результатами звернення до вказаних банків позивач з'ясувала, що ОСОБА_3 відсутня в списках на отримання гарантованої суми за договором банківського вкладу.
В подальшому, позивач отримала повідомлення від тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" від 23.09.2015 року №8821/2238 про нікчемність правочину, в якому повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №006-21060-290115 від 29.01.2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідач, в свою чергу, надав документи про те, що наказом уповноваженої особи Фонду від 16.09.2015 року №813 були застосовані наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", до переліку увійшов і договір №006-21060-290115 від 29.01.2015 року, укладений між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3, та повернуті кошти на рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов договорів.
17.09.2015 року грошові кошти в сумі 6 000 дол. США повернулись на рахунок ОСОБА_5.
Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача щодо визнання нікчемним договору №006-21060-290115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 29.01.2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3, та застосування до наслідків нікчемності правочину (договору), позивач оскаржила їх в судовому порядку, а також просила суд зобов'язати відповідача включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_3, виходив з того, що відповідачем не доведено законність його рішення, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року, про нікчемність договору №006-21060-290115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 29.01.2015 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 За висновками суду першої інстанції, дії Уповноваженої особи щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є неправомірними, а тому наявні підстави для зобов'язання відповідача включити ОСОБА_3 до відповідного переліку.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб2 від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI).
Стосовно порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню(далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 ч. 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
У п.6 розд. ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Таким чином, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень ч.2 ст.26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.
Вкладником, згідно п.4 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
З матеріалів справи вбачається, що позивач укладав з АТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту), а отже в розумінні закону є вкладником.
Також, відповідно до умов договору №006-21060-290115 від 29.01.2015 року на відповідному банківському рахунку розміщено 6000 доларів США строком до 28.07.2015 року.
Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).
Отже, вклад розміщено на рахунку АТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідачем не наведено правових підстав для не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону №4452-VI.
Частина 3 статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15), у якій визначено, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.
У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Апелянт посилається на недотримання вимог п.1.8. договору №006-21060-290115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 29.01.2015 року, яким не передбачено, що кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з рахунку іншої особи.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
При цьому, положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі 821/3748/15-а.
Водночас, колегія суддів суду апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №006-21060-290115 від 29.01.2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3 При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст.38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч.2 ст.38 цього ж Закону перевірка правочинів АТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3, відтак, не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із задоволенням вимог ОСОБА_3 щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_3 за договором №006-21060-290115 від 29.01.2015 року та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3, як вкладника, що має право на відшкодування коштів у межах гарантованої суми за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Водночас, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним дій відповідача, щодо застосування наслідків нікчемності договору №006-21060-29015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 29.01.2015, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3, слід скасувати та закрити провадження в цій частині.
Закриття провадження у частині вказаних позовних вимог відповідає сталій судовій практиці Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанови від 14 листопада 2018 року по справі № 820/382/16 та від 31 жовтня 2018 року по справі №802/351/16-а).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.3 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору №006-21060-29015 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 29.01.2015 року, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3.
Провадження у справі в цій частині закрити.
В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: О.А. Шевчук
- Номер:
- Опис: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 821/3550/15-а
- Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
- Суддя: Бойко А.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.11.2015
- Дата етапу: 07.08.2019
- Номер: 877/1122/16
- Опис: визнання протиправними дій
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 821/3550/15-а
- Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Бойко А.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.02.2016
- Дата етапу: 23.01.2017
- Номер: 854/2135/18
- Опис: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 821/3550/15-а
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Бойко А.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.10.2018
- Дата етапу: 08.05.2019
- Номер: К/9901/16068/19
- Опис: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 821/3550/15-а
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Бойко А.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.06.2019
- Дата етапу: 07.08.2019