ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 травня 2019 року Справа № 924/1188/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області

на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 р.

(постановлену о 12:30 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 13.03.2019 р.)

у справі № 924/1188/18 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш"

про внесення змін до договору оренди землі №040974200269 від 23.11.2009р.

за участю представників сторін:

прокурор - Лис. Н.В.;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш", в якому просить внести зміни до договору оренди землі від 23.11.2009 р. № 040974200269, укладеного між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Полімермаш", а саме:

- п. 5 викласти в новій редакції "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2188118 грн. (два мільйони сто вісімдесят вісім тисяч сто вісімнадцять грн.)";

- п. 9 викласти в новій редакції "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 65 643, 54 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот сорок три грн. 54 коп.), що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок № 33218812700002 в ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ЗКПО 23565225, код платежу 18010600, одержувач: міський бюджет".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 р. у справі № 924/1188/18 позов першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" про внесення змін до договору оренди землі №040974200269 від 23.11.2009р. залишено без розгляду.

При постановлені вказаної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись з позовом за захистом інтересів держави, прокурор має довести: наявність інтересів держави, які порушені; наявність підстав для представницьких функцій у випадках невиконання або неналежного виконання своїх повноважень органами державної влади (місцевого самоврядування), які наділені такими функціями у відповідних правовідносинах або, в разі відсутності відповідного органу.

Судом вказано, що прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави посилається на те, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності встановлення орендної плати за використання земель комунальної власності. Також, суспільний інтерес полягає у повному надходженні орендної плати до місцевого бюджету, що явно переважає приватний інтерес відповідача у використанні земельної ділянки на підставі договору оренди, розмір орендної плати в якому є заниженим та не відповідає вимогам законодавства у зв'язку із застосуванням неактуальної нормативної грошової оцінки, як наслідок до бюджету не надходять кошти в сумі 31 035, 81 грн. в рік.

В той же час, при обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначив про пасивність поведінки міської ради, яка, розуміючи порушення інтересів територіальної громади та маючи відповідні повноваження для їх захисту, впродовж тривалого часу за відповідним захистом не зверталась.

Судом враховано, що згідно з практикою Верховного Суду саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 ККУ (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Як відмічено судом, сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

З аналізу вказаного, з урахуванням вказаних прокурором обставин пасивної поведінки позивача, без відповідних підтверджуючих доказів, суд вказав про відсутність підстав для висновку про невиконання чи неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій відносно захисту прав територіальної громади.

Також, судом був даний аналіз листу Хмельницькою міською радою 14.11.2018 р. № 12-4708-02-14 та листу прокуратури від 18.12.2018 р. № 82-151-18, за результатом чого суд прийшов до висновку, дані листи свідчить про те, що позивач / прокурор, не вказавши / не встановивши причин незвернення з аналогічним позовом міською радою, обрали для прокуратури функції альтернативного суб'єкта звернення до суду, який може замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави самостійно.

За таких обставин, враховуючи відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави прокурором, суд прийшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК/

Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду першої інстанції, Заступник прокурора Хмельницької області звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 р. у справі № 924/1188/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Постановляючи ухвалу судом безпідставно не враховано, що підставою для звернення прокурора з даною позовною заявою стало нездійснення захисту Хмельницькою міською радою майнових прав та інтересів територіальної громади міста, тобто її пасивна поведінка.

Так, усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади, що підтверджується листами Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 21.11.2017 р. №3379/02-01-15 та від 05.10.2018 р. №2993/02-15 направленими на адресу ТОВ "Полімермаш" щодо внесення змін до спірного договору, та маючи відповідні повноваження для їх захисту, Хмельницька міська рада майже 2 роки не зверталась з позовом до суду про внесення змін до договору оренди землі (дана обставина підтверджується листом Хмельницької міської ради від 24.01.2019 р. №12-260-02-14, що знаходиться в матеріалах справи), як наслідок місцевий бюджет на сьогоднішній день вже не отримав біля 70 тис. гривень.

Таким чином, кожен місяць не здійснення міською радою захисту інтересів територіальної громади призводить до значних втрат і сприяє діяльності ТОВ "Полімермаш" в пільгових умовах порівняно з іншими добросовісними суб'єктами господарювання.

Також суд не звернув увагу на положення ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.53 ГПК України, якими врегульовано підстави звернення прокурора до суду в інтересах держави та не передбачено обов'язку прокурора зазначати причин бездіяльності позивача і доводити умисність такої бездіяльності.

Таким чином, сам факт бездіяльності Хмельницької міської ради є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів територіальної громади міста. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов'язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивача. Доводи суду щодо даного питання не відповідають положенням чинного законодавства і є надуманими.

Також судом не дана оцінка тому факту, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення Хмельницькою міською радою заходів, спрямованих на захист інтересів територіальної громади в судовому порядку, а тому у прокурора були всі законні підстави звернутися з відповідним позовом до суду.

Судом не враховано, що ні ст. 131-1 Конституції України, ні ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ні ст.53 ГПК України, які єдині в своєму змісті визначають виключно правові засади представництва прокурором інтересів держави в суді, не вимагають від прокурора надання таких доказів нездійснення чи неналежного здійснення повноважень органом державної влади чи місцевого самоврядування, які зазначені в ухвалі суду, а саме: внесення відомостей до ЄРДР, вирок суду, докази накладення дисциплінарних стягнень тощо. А тому вимагати такі докази є порушенням прав сторін та рівності у процесі, що передбачено ч.4 ст.74 ГПК України.

Також, судом безпідставно не взято до уваги положення ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якими передбачено, що у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право лише отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення можливе лише у випадку відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави у відповідній сфері.

Таким чином, прокурор позбавлений повноважень встановлювати причини нездійснення або неналежного здійснення захисту порушених інтересів держави та вживати заходи впливу до посадових осіб відповідного органу, які є відповідальними за здійснення відповідних повноважень.

Витребування прокурором таких даних порушувало б положення ч. 2 ст.19 Конституції України, згідно із якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невірна оцінка дана судом і листу Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 14.11.2018 р. № 12-4708-02-14, оскільки останній є листом - інформацією на запит прокуратури Хмельницької області щодо суб'єктів господарювання, розмір орендної плати за використання земельних ділянок у яких не відповідає вимогам земельного та податкового законодавства і є заниженим. Даний лист ніяким чином не свідчить, що Хмельницька міська рада бажає захистити інтереси держави самостійно. Дані твердження суду є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, Заступник прокурора Хмельницької області вважає, що постановлена господарським судом Хмельницької області ухвала не відповідає вимогам, передбаченими ст.236 ГПК України, у зв'язку з чим судом порушено норми процесуального права, а тому вищевказана ухвала підлягає скасуванню.

Хмельницька міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

06 травня 2019 року в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду прокурор підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при постановлені оскарженої ухвали було порушено норми процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 р. у справі № 924/1188/18 слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання 06.05.2019 р. представники Хмельницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" не з'явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що позивач та відповідач були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення (а. с. 105, 108-111), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Хмельницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш".

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради звернувся з позовом до ТОВ "Полімермаш", відповідно до якого просить внести зміни до договору оренди землі від 23.11.2009 р. № 040974200269, укладеного між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Полімермаш", а саме:

- п. 5 викласти в новій редакції "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2188118 грн. (два мільйони сто вісімдесят вісім тисяч сто вісімнадцять грн.)";

- п. 9 викласти в новій редакції "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 65 643, 54 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот сорок три грн. 54 коп.), що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок № 33218812700002 в ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ЗКПО 23565225, код платежу 18010600, одержувач: міський бюджет".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що необхідність внесення змін в договір оренди землі від 23.11.2009 р. № 040974200269 зумовлена приведення договірного розміру оренди у відповідність до вимог діючого законодавства.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди землі комунальної власності стосовно розміру орендної плати внаслідок збільшення нормативної грошової оцінки землі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в суді першої та апеляційної інстанції прокурор в обґрунтування необхідності підставою представництва інтересів держави саме прокуратурою в особі Хмельницької міської ради, прокурор вказав на пасивну поведінку протягом тривалого часу Хмельницької міської ради, яка полягала у незвернені останньої до суду, що, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист цим органом інтересів держави.

В той же час, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

В першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Суд констатує, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 р. у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 р. у справі № 924/1237/17.

Оцінюючи доводи прокурора щодо невжиття Хмельницькою міською радою заходів щодо усунення порушення інтересів територіальної громади, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи розмір нової нормативно грошової оцінки, прокурор посилається на витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2018 р. (а. с. 27).

Також, в матеріалах справи витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, де зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2014 рік (а. с. 24)

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки в період з 2015 року по 2017 рік.

Як зазначає прокурор в апеляційній скарзі, Хмельницька міська рада майже 2 роки не зверталась з позовом до суду про внесення змін до договору оренди землі, що листом Хмельницької міської ради від 24.01.2019 р. №12-260-02-14 (а. с. 53).

Відповідно до вказаного листа, виконавчий комітет Хмельницької міської ради повідомив Хмельницьку місцеву прокуратуру, що в продовж 2017-2018 років з позовом до суду із вимогою до ТОВ "Полімермаш" про внесення змін до договору оренди землі від 23.11.2009 р. № 040974200269 Хмельницька міська рада не зверталася.

В той же час, даний лист не може бути доказом щодо невжиття Хмельницькою міською радою заходів щодо захисту порушених інтересів територіальної громади саме протягом двох років (2017-2018 рр.), оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що нормативно грошова оцінка в розмірі 2188118 грн. (розмір, яки прокурор змінити) був визначений саме в 2018 році.

Як встановлено вище, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на який посилається прокурор зроблений 02.11.2018 р.

Поруч з тим, прокурор звернувся з позовом в даній справі 19.12.2018 р., що підтверджується відбитком штампу суду першої інстанції (а. с. 2).

Тобто, в даному випадку не можна погодиться із доводами апелянта про тривале невжиття Хмельницькою міською радою заходів щодо захисту порушених інтересів.

За таких обставин, справі апеляційний господарський суд приходить до висновку, що прокурором не доведено наявність обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади.

Апеляційний господарський, звертає увагу на те, що ухвалюючи постанову в даній справі було взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові віл 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18.

Однак, апеляційний господарський суд не погоджується із наданою судом першої інстанції оцінкою листу Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 14.11.2018 № 12-4708-02-14 (а. с. 13-15), оскільки він був направлений на запит прокуратури та не містить адресованого прокурору прохання захистити інтереси держави шляхом вжиття заходів представницького характеру.

В той же час, враховуючи наведене не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК. у зв'язку із відсутністю законних підстав для представництва інтересів держави прокурором.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних, допустимих та достатніх доказів у розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

В той же час, відсутні підстави передбачені ст.280 ГПК України для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 р. у справі № 924/1188/18 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області - без задоволення.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275-279, 280, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 р. у справі № 924/1188/18 - без змін.

2. Справу № 924/1188/18 надіслати господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" травня 2019 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.