Справа № 303/7185/18

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

02.05.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу, яку подав Лендел А. П.,

в с т а н о в и в :

постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 січня 2019 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України,

визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 грн..

Згідно постанови, 11 листопада 2018 року о 02-й годині 50 хвилин по вул. Лисенка в м. Мукачево, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував автомобілем марки «Opel Vektra», н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги, передбачені п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), та вчинив передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що перевірка його на стан алкогольного сп`яніння проведена безпідставно, оскільки така повинна проводитися лише за наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння, про які в протоколі нічого не зазначено й судом першої інстанції не описано та не надано їм оцінки. Зазначає, що в протоколі відсутні відомості про те, що працівник поліції оформляв направлення на проходження ним огляду. Разом із тим, стверджує, що йому не вручено акту медичного огляду, що в протоколі відсутня відмітка як про вручення йому акту медичного огляду, так і про його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Також стверджує, що пропозиція працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я була передчасною, оскільки зроблена без дотримання вимог передбачених ст. 266 КУпАП, так як у матеріалах справи відсутні належні докази його відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не досліджено відео фіксації з місця події та не взято до уваги письмові пояснення щодо обставин відео фіксації. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 233861, 11 листопада 2018 року о 02-й годині 50 хвилин по вул. Лисенка в м. Мукачево, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Vektra», н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги передбачені п. 2. 9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку лікарем-наркологом Мукачівської ЦРЛ. З указаного протоколу також убачається, що ОСОБА_1 своїми підписами в протоколі підтвердив, що права та обов`язки йому роз`яснені; зі змістом протоколу ознайомлений; його копію отримав; що до протоколу внесені правильні дані щодо його особи; від пояснень ОСОБА_1 відмовився згідно зі ст. 63 Конституції України (а. с. 1).

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2018, складеного лікарем Мукачівської ЦРЛ ОСОБА_2 , убачається, що направлений інспектором взводу 2 роти 3 Івашко Я. І. 11.11.2018 о 03 год. 50 хв. на огляд ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Своїм підписом у висновку ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений із результатами огляду (а. с. 2).

З наявної в матеріалах справи копії постанови серії НК № 295499 вбачається, що 11.11.2018 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме, за керування 11.11.2018 о 02 год. 50 хв. автомобілем марки «Opel Vektra», н. з. НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим ременем безпеки, не маючи при собі посвідчення водія та реєстраційного документу на ТЗ, а також будучи позбавленим права керування ТЗ (а. с. 3).

З довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області Одоксти С. І. вбачається, що згідно облікових баз даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (13.05.2018 щодо нього складено протокол серії БР № 71000, а рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 12.06.2018 - накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік) - (а. с. 4).

З довідки інспектора Одоксти С. І. вбачається, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки ВАЗ 21011, н. з. НОМЕР_2 (а. с. 5).

З довідки інспектора Одоксти С. І. вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 (а. с. 6).

З рапорту інспектора Івашко Я. І. убачається, що після оформлення адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП транспортний засіб марки «Opel Vektra», н. з. НОМЕР_1 , залишився на місці зупинки без порушень ПДР, а саме, по вул. Лисенка, 10 у м. Мукачево (а. с. 8).

З дослідженого в ході апеляційного розгляду справи відеозапису, що міститься на наявному в матеріалах справи диску (а. с. 9), вбачається, що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, в результаті якого в нього було виявлено 0,97 % проміле алкоголю, і при цьому, під час огляду ОСОБА_1 вказував лікареві на те, що вживав алкоголь.

Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 «а» ПДР, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор Івашко Я. І. була упереджена при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, що в неї були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, - у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не вказував ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом.

Крім того, під час апеляційного розгляду не встановлено даних і про те, що в лікаря ОСОБА_2 , який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та склав висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, були підстави для фальсифікації висновку щодо ОСОБА_1 та обмови в перебуванні в стані алкогольного сп`яніння, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі апелянт не вказував під час розгляду справи апеляційним судом.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість інспектора Івашко Я . І. та лікаря ОСОБА_2 у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не вказував ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом.

Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового погодження на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та підписання ним протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів, зокрема, висновку лікаря, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі й на такі не вказував ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказані інспектор та лікар при виконанні своїх функціональних обов`язків діяли у межах наданих їм повноважень.

З урахуванням вищенаведених доказів та обставин, доводи апеляційної скарги про те, що перевірка ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена безпідставно, оскільки така повинна проводитися лише за наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння, про які в протоколі нічого не зазначено й судом першої інстанції не описано та не надано оцінки, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, окрім вищенаведеного, апеляційний суд враховує і те, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем не оспорюється; що ОСОБА_1 було направлено на огляд з метою визначення стану алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп`яніння; що складений щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; що чинним законодавством не передбачено, що при складанні протоколу за керування особою автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, в такому необхідно зазначати відомості про те, які саме ознаки алкогольного сп`яніння виявлено в особи, яка керувала автомобілем.

Як такі, що не спростовують факту керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі відсутні відомості про те, що працівник поліції оформляв направлення на проходження ним огляду.

Із наведених вище підстав, як такі, що не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вручено акт медичного огляду, що в протоколі відсутня відмітка як про вручення йому акту медичного огляду, так і про його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що пропозиція працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я була передчасною, оскільки зроблена без дотримання вимог передбачених ст. 266 КУпАП, так як у матеріалах справи відсутні належні докази його відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, - апеляційний суд враховує те, що чинним законодавством передбачено можливість проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я; що з вищезгаданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд саме в закладі охорони здоров`я.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було досліджено відеофіксації з місця події та не взято до уваги письмові пояснення щодо обставин відео фіксації, апеляційний суд також відхиляє як такі, що не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, визнає їх такими, що спрямовані його на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинений ним адміністративний проступок.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.9 «а» ПДР та скоєнні передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення накладено на нього в межах санкції вищевказаної статті, у зв`язку із чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга - без задоволення.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, будь-яких клопотань, у тому числі й про допит свідків, у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги, не заявлялось.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Стан