Справа № 752/15326/17 Головуючий у І інстанції Дідик М.В.

Провадження № 11-кп/824/1436/2019 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді В.Р.Шроля,

суддів О.В. Миколюка, Т.М. Юденко,

при секретарі М.М. Бевзюк,

за участю прокурора Д.Ю. Скляра,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника К.Є. Воліна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100010010789 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.3 ст. 382 КК України, повернуто прокурору,

В С Т А Н О В И Л А:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100010010789 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Ухвалою суду зі стадії підготовчого судового засідання обвинувальний акт повернутий прокурору у зв`язку з невідповідністю його вимогам КПК України. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 пред`явлено некоректне обвинувачення, оскільки у обвинуваченні не відображено місце, спосіб, час, мотиви вчинення кримінального правопорушення, не вказано, які були терміни виконання угоди і чи взагалі, за її виконання повинен нести відповідальність саме ОСОБА_1 , не конкретизовано, коли, в яких банківських установах обвинувачений відкривав рахунки, використовуючи такий спосіб ухилення від виконання рішення суду, чи перераховувалися кошти на ці рахунки і чи відбувався рух коштів по цих рахунках взагалі.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвалити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, прокурор зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вважає, що суд вдався до оцінки обставин, викладених у формулюванні обвинувачення та вийшов за межі повноважень передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.

Захисником обвинуваченого подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він просить залишити без змін ухвалу суду, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Вважає, що суд прийшов до правильного висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та захисника, які заперечують проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, зокрема, ст.291 КПК України.

За змістом ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити певні дані, серед яких виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду про необхідність зазначення у обвинувальному акті про угоду, що стала передумовою для ухвалення судового рішення, яке не було, за версією органу досудового розслідування, виконано, та про рух коштів підприємства у банківських установах, оскільки для формулювання обвинувачення за ч.3 ст.382 КК України дані обставини не мають істотного значення і , за необхідності, можуть бути предметом дослідження при судовому розгляді.

Проте, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд дійшов вірного висновку про те, останній не містить належним чином сформульованого обвинувачення.

Так, із змісту обвинувачення випливає, що діяння директора ТОВ «Будівельна компанія «ЮКОН-БУД» ОСОБА_1 полягає у тому, що він , після того як на банківські рахунки підприємства був накладений арешт, відкрив нові рахунки у інших банківських установах та здійснив по них банківські операції, не здійснивши жодного платежу в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ІБК «Малахіт».

Проте, посилань на час, місце, мотиви, наслідки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, що сформульоване як умисні дії, які виразилися в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили та якими заподіяно істотної шкоди інтересам юридичної особи, обвинувальний акт не містить.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд у підготовчому судовому засіданні дав належну оцінку обвинувальному акту на предмет його відповідності вимогам КПК України і дійшов вірного висновку про необхідність його повернення прокурору.

Доводи апеляційної скарги прокурора правильності висновку, до якого суд дійшов, не виходячи за межі своїх повноважень, не спростовують, а твердження прокурора про його право викладати обвинувачення у такому виді, як це вважає необхідним прокурор, без врахування вимог ст..ст.337,374 КПК України та рішень ЄСПЛ щодо конкретності висунутого обвинувачення, є безпідставним.

За таких обставин відсутні підстави для скасування ухвали суду про повернення обвинувального акту прокурору та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100010010789 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.3 ст. 382 КК України, повернуто прокурору- без зміни.

Суддя Суддя Суддя