УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді: Сіротюка В.Г.
суддів: Пономаренко А.В.
Куртлушаєва І.Д.
при секретарі: Куцко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим і ОСОБА_7, третя особа - Приватне підприємство «Лора» про скасування рішення і визнання недійсним ордеру на жиле приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим і ОСОБА_8, третя особа –Приватне підприємство « Лора» про скасування рішення виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим № 348 від 20 серпня 2008 року «Про надання ОСОБА_7 службового житла з двох кімнат у чотирьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 » , а також визнання недійсним ордеру № 12, виданого 26 серпня 2008 року ОСОБА_7 на жиле приміщення у вигляді двох кімнат площею 31,2 кв.м. в АДРЕСА_1
Позивачі посилаються на те, що вони за ордером № 348 від 01 серпня 1986 року є наймачами чотирьохкімнатної АДРЕСА_1 і набули право користування даною квартирою на законних підставах , однак, виконавчим комітетом Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим на порушення вимог закону і житлових прав позивачів був змінений правовий статус на службові двох кімнат жилою площею 31,2 кв.м. спірної квартири з наступним наданням цих кімнат і видачею ордеру відповідачеві ОСОБА_7
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 10 листопада 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_5 і ОСОБА_6- відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 просять рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Доводами апеляційної скарги зазначено , що суд не дав належної оцінки обставинам справи і не взяв до уваги юридичну та фактичну зайнятість усіх жилих і нежилих приміщень спірної квартири позивачами , що за вимогами закону унеможливлює видачу ордера на частину приміщень даної квартири , тому унаслідок незаконних дій відповідачів суттєво порушені права позивачів .
Крім того, апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом встановленого процесуальним законом порядку вирішення клопотання відповідача ОСОБА_7 стосовно додання до матеріалів справи додаткових доказів.
У запереченнях на апеляційну скаргу виконавчий комітет Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим просить залишити рішення суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу - відхилити .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги , судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 3 ЦПК України встановлено право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 11 і 15 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства .
За змістом статей 59 і 117 Житлового кодексу України пред’явлення вимог про визнання ордеру недійсним закон пов’язує із порушенням видачею ордеру прав інших осіб на зазначене в ордері жиле приміщення .
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог.
Судова колегія вважає висновок суду обґрунтованим , оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що спірна АДРЕСА_1 є комунальною, перебуває у власності Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим і складається із чотирьох кімнат, дві з яких жилою площею 22,7 за ордером № 348 від 01 серпня 1986 року займають позивачі , а інші дві вільні кімнати жилою площею 31,2 кв.м. рішенням виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим № 348 від 20 серпня 2008 року переведені у службові з наступним наданням за рішенням вказаного виконавчого органу № 349 від 20 серпня 2008 року ОСОБА_7 на сім’ю із трьох осіб і видачею на підставі цього рішення ордеру 26 серпня 2008 року.
Правильність викладених обставин сторонами не оспорювалася і підтверджується даними у матеріалах справи .
Обґрунтовуючи позовні вимоги захистом порушеного житлового права, позивачі всупереч вимог частини 3 статті 10 та статті 60 ЦПК України не навели безперечних доказів набуття у встановленому законом порядку права користування спірним жилим приміщенням і порушення такого права відповідачами.
З матеріалів справи вбачається, що за змістом ордеру та договору найму жилого приміщення позивачі є наймачами двох кімнат жилою площею 22,7 кв.м. спірної квартири , на квартирному обліку не перебувають і не потребують поліпшення житлових умов , з даних підстав ОСОБА_5 рішенням виконавчого комітету Гвардійської селищної ради АР Крим 20 грудня 2006 року відмовлено у наданні двох вільних кімнат жилою площею 31,2 кв.м. у спірній квартирі, відомостей щодо скасування цього рішення матеріали справи не містять (а.с.70-72,80-82,86-87).
Разом з тим, положеннями статті 54 Житлового кодексу (далі - ЖК)України визначено, що ізольоване жиле приміщення , яке звільнилося у квартирі і де проживають два або більше наймачів, надається на прохання наймача, який проживає в цій квартирі й потребує поліпшення житлових умов (стаття 34 цього кодексу).
Статтею 34 ЖК України встановлені підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов за умовою перебування на обліку для одержання жилих приміщень .
Наявні у матеріалах справи відомості щодо укладення ОСОБА_5 договорів про надання комунальних послуг у вищевказану квартиру, на які позивачі посилаються у підтвердження своїх прав на спірні жилі приміщення , на думку колегії суддів, не мають доказового значення, крім того, приписом про усунення порушень закону прокуратури Сімферопольського району АР Крим від 26 листопада 2008 року встановлено порушення законодавства з питань надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення ОСОБА_5 поза межами юридично та фактично зайнятого житла – двох кімнат площею 22,7 кв.м. спірної квартири, також за даними матеріалів справи позивачка має заборгованість за комунальними послугами станом на 1 листопада 2009 року у сумі 2288,03гр.
( а.с.11-16,75,79).
З огляду на наведене на підставі положень статті 3 ЦПК України і статті 59 ЖК України колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивачів права вимоги судового захисту права користування спірним жилим приміщенням , за таких обставин, при вирішенні справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову , а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і не спростовують такого висновку суду.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин, висновки суду відповідають обставинам справи, а оскаржене рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування апеляційна скарга не містить.
Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: